Перша частина статті: https://site.ua/oleg.orlyansky/9823
Реформи
Ніщо у нас так часто не реформується, як шкільна освіта. А саме до неї слід приступати максимально делікатно, адже вона обумовлює становлення юної особистості.
Гарна ідея гуманізації освіти непомітно перетворилася в її гуманітаризацію, частково витіснивши фізику зі шкільних класів гуманітарними предметами. Потім почалося сміливе експериментування з 10, 11, 12-річними програмами. На передостанньому етапі це призвело до стиснення трирічного курсу фізики в два навчальних роки без збільшення кількості годин, щоб засвоїти і зрозуміти додатковий матеріал. Водночас усі погоджуються, що фізика − найскладніший предмет у школі. Тепер вже напевне! Замість п'яти годин на тиждень, як було в СРСР, в Україні на засвоєння того ж матеріалу з фізики дають лише дві. З відмінників (раніше була п'ятибальна система оцінювання) − у двієчники! Виявляється, і це ще не кінець!
Уже дореформувалися до того, що темпи зменшення охочих складати фізику б'ють всі антирекорди. За останні три роки з 2014 по 2017 кількість осіб, що проходять ЗНО з фізики, зменшилася більш ніж удвічі! Водночас на саме тестування приходять не всі зареєстровані, а чверть тих, хто прийшов, не набирає прохідний бал. Так, у 2014 році, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, фізику складали 48 789 осіб, а в 2017 році − 23 600, що становить приблизно 22 % і 10 % від тих, хто складав українську мову і літературу. Водночас, на відміну від української мови, яка потрібна майже всім, на фізику багато хто зареєструвався так, про всяк випадок, маючи на увазі п'ятий або дев'ятий пріоритет.
Але нашим реформаторам цього замало! Тепер вони вирішили перейменувати фізику! Вже розроблена і виставлена на сайті МОН України нова програма. Пропонований курс назвали «Фізика і астрономія». У вищезгадані перевантажені два роки втискують ще й матеріал астрономії. І знову без збільшення кількості годин.
Хочеться запитати у ідеологів таких змін: «Що відбувається? Навіщо ви знущаєтесь над дітьми, принижуєте вчителів і вбиваєте найпотрібніший для подальшого життя шкільний предмет? Ви розумієте, що в перспективі підриваєте обороноздатність своєї країни і знищуєте її надії на майбутнє? Прагнуть до того, в чому досягають успіху. Хто захоче складати важке і незрозуміле? Хто завтра замінить теперішніх інженерів, учених, конструкторів? Хто?..»
Не знаю, яка тут причина. Або в школі ці люди не любили фізику і ось тепер мстять. Або їх власні діти мають проблеми з вивченням фізики. А, можливо, їм просто не хочеться думати і з'ясовувати, звідки і що в цьому світі береться... Тоді навіщо вони здобували вищу освіту і чому зараз займають не свої місця?
На жаль, чим далі, тим більше у мене складається враження, що те, що робиться, робиться ними цілеспрямовано і цілком свідомо.
Про компетентності
Якщо без емоцій, то те, що відбувається, демонструє некомпетентність нашого Міністерства. До речі, формування компетентностей – це головне божество нової реформи освіти, яке нарешті має покінчити з «напиханням дітей знаннями„.
Перше. Новий курс назвали «Фізика і астрономія». Подивимося на походження цих слів. Фізика − від грец. φύσις − природа, тобто наука про природу. Астрономія − від. грец. αστρον − зоря і νομος − закон, тобто наука про зорі. Об'єднуючи, отримуємо: «Наука про природу і зорі». Це назва нового цілісного курсу (так він позиціонується), а не формального об'єднання двох старих. То невже в нашому Міністерстві освіти не вважають зорі частиною природи, оскільки додають їх за допомогою сполучника «і».
Невже плутають астрономію з астрологією? Або з естрадою, де також є «зірки»? Жарти жартами, але хіба не проводиться хоча б філологічна експертиза нововведень? Чому не запитати фахівців щодо доцільності таких експериментів? А може їм і не треба? Дали вказівку скоротити кількість предметів, і в найгірших традиціях минулого всі віддано кинулися виконувати волю керівництва. Які там експертизи! Хіба що фіктивні, у своїх. До речі, схрещування фізики і астрономії вже сталося в спеціальностях вищої школи.
Друге. Якщо назву «Фізика і астрономія» розуміти, як штучно-бюрократичне з'єднання двох усталених шкільних предметів, однаково виходить не добре. Неправильно поєднувати сполучником «і» несумірні поняття або щось зовсім різне. Цим завжди применшуєш велике і перебільшуєш мале. За впливом на наше життя фізика і астрономія несумірні (при усій повазі до астрономії). Це як Китай, до якого в 1997 році приєднався Гонконг, перейменувати в Китай і Гонконг.
Третє. Офіційним мотивом об'єднання фізики і астрономії оголошують інтеграцію курсів і міжпредметні зв'язки. Дозвольте, але до чого тут фізика? Якщо є проблеми з інтеграцією гуманітарної освіти, то працюйте над цим. Фізика на сьогодні − найбільш інтегрований предмет. Є різні галузі природознавства. Наприклад, механіка, електрика. Погляньте навколо! Кожен із цих розділів міг би викладатися окремо і за значущістю не поступатися навіть біології або хімії. Фізика вже об'єднує п'ять добре інтегрованих галузей знань, які гідні стати окремими шкільними предметами. Але назвавши все разом одним словом, ми самі ж в очах бюрократів зрівняли фізику з іншими дисциплінами. Тепер чиновники вирішили ще зекономити. І на фізиці, і на астрономії. Зорі? Та кому вони потрібні? Джордано Бруно? Дивіться краще під ноги!
Висновок: потрібна реформа. Потрібна реформа, щоб виправити жахливу диспропорцію в українській освіті, створену некомпетентністю безвідповідальних працівників. На користь природничих предметів і, насамперед, фізики.
Ранній старт
Як ви гадаєте, можна досягти світових результатів у гімнастиці, якщо почати займатися нею з 10-го класу, з 16−17 років? А в музиці? У шахах? Бувають, звичайно, винятки. Як от Ломоносов у науках. Можливо, у зв'язку з цим я і почув від одного високопоставленого прибічника тривалої казково-інтегрованої освіти без формул: «А талановиті самі проб'ються!» Можливо, тому ми останні два роки і змушені шукати спонсорів, щоб профінансувати всеукраїнські предметні олімпіади. І такий, здавалося б, об'єктивний критерій, як перемоги в міжнародних олімпіадах, напевно, когось більше дратує, ніж радує. Не вписується в концепт! Не те перевіряє!
Мабуть, минув час гасла «Ми шукаємо таланти!» з метою допомогти їм вирости і стати на ноги. Тепер шукають таланти, щоб заробити на них в телевізійних шоу. Але, погодьтеся, що і сьогодні без талановитих і найкращих в широкому сенсі не буде ні нових технологій, ні нових перемог. І в результаті не буде кращим життя в нашій країні. Втім, чи всі чиновники пов'язують з нею своє майбутнє і майбутнє своїх дітей?
Сучасна концепція заснована на тому, що спеціалізація почнеться в старшій школі, починаючи з 10-го класу. Мовляв, будь ласка, організовуйте фізичний клас і вчіть свою фізику! А непрофільні класи не чіпайте! Спочатку буде вам «Фізика і астрономія», а згодом у нефізичних класах – "Science" (і фізика, і астрономія, і хімія, і біологія, і ще географія – все в одному предметі).
Запізно, звичайно, з 10-го класу спеціалізувати у фізиці. Важко виграти стометрівку, стартуючи на кілька секунд пізніше. Але зараз про інше. Щоб такий клас організувати, потрібне бажання достатньої кількості батьків. Ви уявляєте, щоб в нашій звичайній школі надали перевагу фізичному класу, а не математичному, економічному, філологічному або юридичному? Або просто звичайному класу, де дітей вчать усьому потроху і не дуже навантажують? А профіль для нього можна буде підібрати з предметів попростіше. Тому фізичних класів буде з три десятки на всю Україну, і, звісно, не всі випускники цих класів поступатимуть на фізичні або інженерні спеціальності. Ось тоді робота по знищенню фізики і всього, що з нею пов'язане, буде остаточно виконана. Мало хто з випускників нефізичних класів зважиться складати те, чого не розуміє і що фактично не вивчав останні два чи навіть три роки (заплановано 12-річну освіту). Хто тоді піде до українських технічних вишів? Нащо вони стануть тоді потрібні? Хто прийде з вишів на вже вакантні інженерні посади, без заповнення яких неминучі технологічні катастрофи та повний занепад галузей виробництва? Наукові лабораторії, науково-дослідні інститути без притоку молоді поступово вимруть. Заодно з фізикою буде знищено й решту, пов'язаного з нею природознавства, включно з важливими для економіки хімією і біологією.
Запорука успіху
Європа може собі дозволити ставити інші акценти і виховувати багато мрійливих філософів, які неквапно насолоджуються життям сповна. Фахівців потім докупить. Але це поки що. Незважаючи на те, що в багатьох європейських країнах профільна шкільна освіта поставлена дуже серйозно, Європейський Союз і США вже віддають першість Китаю, де до освіти зовсім інший підхід. Там з раннього віку шукають і вирощують таланти, а потім інтенсивно розвивають їх. Традиційно з усіх точних предметів на міжнародних шкільних олімпіадах лідирує Китай. Навіть ходить байка, що, коли з міжнародної олімпіади з фізики китайська збірна привезла не всі п'ять золотих медалей, а лише чотири і одне срібло, керівника команди заарештували відразу в пекінському аеропорту. Подальша його доля невідома. А ось що є не байкою, так це відповідь керівника іншої китайської команди вже на міжнародній олімпіаді з математики на питання у чому секрет їхнього успіху: – Працювати треба!
Китайські технології вже перевершують американські і європейські. Наведу два знакових приклади з топових технологій.
Термоядерний синтез. За ним майбутнє енергетики. Він у десять разів ефективніший і в сто разів безпечніший, ніж ділення ядер на атомних станціях. Сонце світить завдяки йому. Для термоядерного синтезу потрібна дуже висока температура. Зате джерело енергії − не важкодоступний радіоактивний уран, а безпечний водень, якого у воді два атоми з трьох, а води у нас − океани! Хто буде першим, той зірве куш у сотні мільярдів доларів і забезпечить свій економічний добробут на багато десятиліть вперед. Простежте за ланцюжком подій, що ілюструє один із фрагмент напруженої гонитви за оволодінням новою енергією.
Грудень 2015 − повідомлення з Ліверморської національної лабораторії (США), тієї, де розробляли американську термоядерну зброю, і чий сьогоднішній бюджет становить 1,5 млрд доларів на рік. Досягнуто прогресу щодо термоядерного синтезу з використанням потужних лазерних систем. ККД установки вдалося довести до 7 %.
Січень 2016 − повідомлення з Інституту фізики плазми імені Макса Планка (Німеччина). У тестовому режимі вдалося розігріти гелієву плазму до мільйона градусів і втримувати її приблизно одну десяту секунди.
Початок лютого 2016 − повідомлення з Об'єднаного інституту фізичної науки округу Хефей (Китай). Утримання високотемпературної плазми (50 млн градусів) протягом 102 секунд!
Поверхове порівняння, безсумнівно, на користь китайців.
Зараз стрімко будується великий міжнародний експериментальний термоядерний реактор в Кадараші на півдні Франції. На початок експериментів в 2025 році вартість проекту складе приблизно 30 млрд євро. І США, і Євросоюз, і Китай в цей проект, звичайно, входять.
І ймовірно, що в цій гонитві переможе Китай, першим створивши промислові термоядерні реактори і запатентувавши все, що тільки можна.
Квантовий зв'язок. Надає безпрецедентний рівень захисту інформації, що важливо для політики, бізнесу, військових. Використовує квантомеханічні властивості мікрочастинок і є елементом майбутніх квантових мереж та комп'ютерів. Китай сьогодні безумовний лідер у галузі квантового зв'язку. У червні 2017 року Китай здійснив квантову телепортацію за допомогою двох супутників квантового зв'язку на відстань 1200 км. Таких супутників поки що немає ні в США, ні в Євросоюзу.
Історія повторюється і постійно вчить одному і тому ж. Вкладай гроші в інтелект і фізику! Стартуй якомога раніше − і тоді будеш першим.
Така різна освіта
Про багато речей ми судимо на підставі власного досвіду. Тому можемо жити, і не підозрюючи про глибину своїх помилок. Так людина, яка отримала гуманітарну освіту, навряд чи в змозі оцінити особливості природничо-наукової з красою формул, точністю розрахунків, витонченістю відповідей. З надвисоким напруженням розуму в спробах зрозуміти абстрактне і зі сплеском низьких почуттів, коли вкотре не вдається експеримент. Зате, коли він підтверджує теорію, і Природа точно слідує твоїм розрахункам і задуму − це драйв, магія! Мій друг, історик, якось сказав: «Знаєш, чим відрізняється твоя освіта від моєї? Ти мої книжки можеш читати, а я твої − ні».
Справді, складність оволодіння різними галузями знань дуже різна. Студенти-фізики, які паралельно вирішили отримати другу, економічну освіту, зізнавалися, що з подивом дивилися на тих, кому було складно сприймати навіть найпростішу функцію або графік.
Досить поглянути на кінцевий продукт діяльності людей з різних сфер, щоб зрозуміти, де в інтелектуальному сенсі складніше вчитися. Який предмет вимагає великих витрат часу. Якщо цей час зменшити − предмет не зрозуміти і не засвоїти.
Проект нової програми пропонує на фізику і астрономію усього дві години, скорочуючи таким чином вже скорочену фізику ще вдвічі. Сумарно − в 5 разів! І це найскладніший предмет! І найважливіший, зважаючи на наше життя. Чому?
Серед деяких людей побутує думка про однобічність фізико-математичної освіти, її неповноцінність в загальнолюдському сенсі. На їхню думку, щоб стати такими самими високодуховними і різнобічними, як вони, в школі треба більше вивчати історії та літератури, рідної та іноземних мов. Те, що вони не розуміють, чому не розв'язуються шнурки і застібаються блискавки, чому сніжинки шестипроменеві, а веселка кругла, їх анітрохи не бентежить і не заважає вважати себе високоосвіченими людьми. Але вони навіть не підозрюють, як багато фізиків процвітають в інших галузях. А чи є хоча б одна людина з гуманітарною освітою, яка змогла би потім стати фізиком?
Різні вершини, різний рівень складності. Як в альпінізмі. Є маршрути, які важко подолати поодинці або у похилому віці. І як в спорті. Пізній старт − і ти вже програв.
Невідомі фізики
Серед відомих політиків, які здобули освіту в галузі фізики і спочатку працювали за цією спеціальністю:
Павло Клімкін − Міністр закордонних справ України.
Ангела Меркель − Федеральний канцлер Німеччини. У 1978 році закінчила фізичний факультет Лейпцизького університету. 1986 року захистила дисертацію.
Колись найвпливовішою жінкою в світі була Маргарет Тетчер, Прем'єр-міністр Великобританії. Вивчаючи хімію в Оксфорді, вона спеціалізувалася на використанні рентгенівської кристалографії (розділ експериментальної фізики), і згодом більше пишалася не тим, що стала першим Прем'єр-міністром жінкою, а тим, що стала першим Прем'єр-міністром Великобританії з науковим ступенем.
Хав'єр Солана − обіймав посади Генерального секретаря НАТО, Генерального секретаря Ради Європейського союзу, Голови Європейського оборонного агентства. Раніше захистив дисертацію з теоретичної фізики, працював професором фізики твердого тіла Мадридського університету, Міністром культури, Міністром освіти і науки, Міністром закордонних справ Іспанії.
27 липня 2017 року з капіталом понад 90 млрд доларів Джеффрі Безос обійшов Білла Гейтса і посів перше місце в списку найбагатших людей світу. Джеффрі Безос знаний як голова і засновник інтернет-компанії Амазон. Він закінчив Прінстонський університет і отримав ступінь бакалавра в галузі електричної інженерії та комп'ютерних наук. Зараз активно вкладає гроші у власну аерокосмічну компанію Blue Origin.
Лідером з комерційних космічних запусків на сьогодні є компанія SpaceX. Її засновник і головний конструктор Ілон Маск отримав ступінь бакалавра наук з фізики в Пенсильванському університеті. Заробивши капітал 16 млрд доларів, Ілон Маск вкладає гроші в новітні фізичні розробки, планує створення поселень на Марсі. Він є генеральним директором і архітектором корпорації Tesla, яка відома електромобілями; генеральним директором корпорації SolarCity (використання сонячної енергії); засновником і генеральним директором компаній The Boring Company (геотехнології) і Neuralink (нейроінтерфейси головного мозку, у перспективі − удосконалення людей).
Ще один фізик, Юрій Мільнер, на сьогодні має капітал 4 млрд доларів. Він також вкладає гроші в інвестиційні та благодійні проекти, спрямовані на розвиток людства, підтримує молодих учених і талановитих дітей. У 2012 році заснував три премії з фізики, головна з яких, 3 млн доларів, у 2,5 рази більша, ніж Нобелівська. Потім заснував такі ж премії з медицини та математики. Юрій Мільнер закінчив кафедру теоретичної фізики Московського державного університету, п'ять років працював фізиком, а тоді емігрував до США, де вступив до Уортонської школи бізнесу. «Я просто виявився недостатньо розумним. Якщо ви дійсно хочете займатися фундаментальною фізикою, ви повинні бути неймовірно розумною людиною... Тоді я вирішив почати нове життя».
Святослав Вакарчук, лідер гурту «Океан Ельзи», також фізик-теоретик. Кандидат фізико-математичних наук. Дисертацію «Суперсиметрія електрона в магнітному полі» захистив улітку 2009 року. В альбомі 2003 року «Суперсиметрія» є лірична композиція Susy. Susy − не лише жіноче ім'я, а й стандартна абревіатура від SUperSYmmetry.
Один з найвідоміших режисерів Джеймс Кемерон, який зняв «Аватар», «Титанік», перших двох «Термінаторів», «Чужі», «Правдиву брехню», «Безодню», планував пов'язати своє життя з фізикою. Вступив і навчався на фізичному факультеті. Але не закінчив, захопившись кінематографом. Проте, він реалізував свою дитячу мрію і в 2012 році занурився на дно Маріанської западини в батискафі, до розробки якого був безпосередньо причетний. Таким чином, на дні Маріанської западини побувало три людини: Пікар, Волш і Кемерон, а в космосі − п'ятсот п'ятдесят.
Вільнодумство
Чому фізична освіта така успішна? Тому що фізика вивчає природу. А природа не бреше. Її закони об'єктивні і не залежать від примхи або чиїхось зусиль. Це поволі виховує чесне ставлення до себе і світу і впливає на сприйняття справедливості.
Хав'єр Солана ще студентом фізфаку виступав проти франкістського режиму, за що його на певний час відрахували з Мадридського університету. Продовжуючи навчання в США, протестував проти війни у В'єтнамі.
Лев Ландау, майбутній лауреат Нобелівської премії, в 1938 році разом з іншими фізиками готує для широкого розповсюдження листівку, в якій порівнює Сталіна з Гітлером і закликає «скинути фашистського диктатора і його банду». «Країна затоплена потоками крові і бруду. Мільйони невинних людей кинуто в тюрми, і ніхто не може знати, коли настане його черга». Тільки завдяки особистій поруці майбутнього нобелівського лауреата Петра Капиці і надзвичайній важливості для наукових досліджень таланту Ландау його через рік випускають з в'язниці.
У 1968 році майбутній нобелівський лауреат, росіянин за національністю, Андрій Сахаров, якого називають «батьком» радянської водневої бомби, пише: «Антинародний характер сталінізму яскраво проявився... в драконівських законах з охорони соціалістичної власності (п'ять років за „колоски“ і т. д.), які фактично слугували в основному одним із засобів задоволення попиту на „ринки рабів“, у властивій Сталіну українофобії...„ 12 жовтня 1980 року, дізнавшись про вирок Василю Стусу, вже позбавлений звань і нагород із заслання в Горькому Андрій Сахаров звертається до учасників Мадридської наради і головам держав-учасниць Гельсінського акта: «...Так життя людини руйнується вщент, як відплата за елементарну порядність і нонконформізм, за вірність своїм переконанням, своєму „я“. Вирок Стусу − ганьба радянській репресивній системі. Стус − поет. Невже країна, в якій уже загинули або зазнали репресій та переслідувань безліч її поетів, вимагає нової жертви, нової ганьби? Я закликаю колег Василя Стуса − поетів і письменників у всьому світі, моїх колег-науковців, Міжнародну амністію, всіх, кому дорогі людська гідність і справедливість, виступити на захист... „
Згідно з дослідженнями, наприкінці 1960-х 45 % усіх інакодумців в СРСР становили вчені, 13 % − інженери і техніки. «...дисидентство − це, насамперед, феномен цілком конкретної науково-технічної культури радянського суспільства, який досяг певного рівня технологічної та інтелектуальної зрілості», − пише відомий історик Олександр Безбородов. Можливо, настирливе вільнодумство і є причиною втрати радянським керівництвом інтересу до фізиків і фізики, що зрештою призвело до технологічного відставання, економічних труднощів і розпаду СРСР.
Запитання до українських політиків: чи потрібні вам розум і вільнодумство виборців? Якщо ви чесно служите своїй країні, то безумовно! Такі виборці виберуть вас, а не хамелеонів, які мріють про велику годівницю.
Високоякісна освіта
Ефективність фізичної освіти ще й у тому, що вона найбільш повно розвиває мислення людини. Це, по-перше, раціональна і логічна складові. Фізика − точна наука. Вона максимально використовує математику і оперує точними числами. Її передбачення цілком визначені і відтворювані. Однак, на відміну від математики, яка на звичайному шкільному рівні здебільшого тренує алгоритмічне мислення (ось рівняння, ось формула або алгоритм − дій!), фізика розвиває уяву і абстрактне мислення, вчить вибирати головне, оцінюючи вплив тих чи інших умов.
Будь-яке текстове завдання з фізики вимагає уявити те, що відбувається, абстрагуватися від другорядного, перекласти текст на мову формул, розв'язати систему рівнянь, повернутися в реальний світ, і, уявивши, що вийшло, проаналізувати результат на розумність. Наприклад, якщо з вікна кинуто камінь і потрібно знайти, куди він впаде, ми за замовчуванням нехтуємо його формою і розміром, вітром і опором повітря, відцентровою силою і силою Коріоліса. Незважаючи на все це, отримуємо дуже точну відповідь. Однак, якщо мова йде про далекобійну артилерію і потребу придушити віддалену на десятки кілометрів вогневу точку противника, ми враховуємо не тільки все це, а й, наприклад, залежність щільності повітря від висоти. І якщо все робимо точно і швидко, за допомогою запрограмованої обчислювальної техніки і автоматизації, то рятуємо життя наших людей.
Проте, погодьтеся, що не тільки у фізиці, але і в будь-якому іншому виді діяльності, навіть у звичайному житті, вміння точно і швидко відокремити головне від другорядного − одна з запорук успіху. А критичний аналіз досягнутого − необхідна умова подальшого зростання.
Фізика оперує небагатьма законами, які описують безліч явищ. І вона вчить не запам'ятовувати все підряд (це неможливо), а думати і послідовно використовувати потужні методи та інструменти. Те, що камінь падає на Землю, а Місяць ні – пояснюється однаковими причинами, які дозволяють кількісно передбачати рух тіл у майбутньому. Це закон всесвітнього тяжіння і другий закон Ньютона. Вивчення фізичних законів та розв'язання задач розвиває звичку і навіть формує потребу знаходити спільне у несхожого, об'єднувати за причинами та наслідками, систематизувати різноманітну інформацію. Непогано для аналітика, чи не так?
Весь лабораторний фізичний практикум вчить не лише працювати руками, але й співставляти теорію з практикою, і обов'язково враховувати похибки. Розуміння можливих похибок в наших планах, врахування ймовірних ризиків − хіба не корисні якості у бізнесі?
Сучасна фізика сповнена парадоксів. Пригадуєте сповільнення часу, квантово-хвильовий дуалізм? Вивчення теорії відносності і квантової механіки розвиває гнучкість, неординарність, креативність мислення. Чи не цього ми хочемо для наших дітей?
І врешті, складність предмету вимагає напруженого навчання. Наївні уявлення про те, що не навантажуючи дитину можна виростити конкурентоздатну особистість. Якщо ви не напружуєте м'язи, вони атрофуються. Головне − захопити, зробити так, щоб заняття були цікаві і в радість. Особливо в той час, коли мозок інтенсивно розвивається. Фізика та її чисельні прояви навкруги і є потужним мотивом. Треба лише додати талант і захопленість учителя. І дитина буде із задоволенням розв'язувати задачі, робити досліди, звикатиме любити працю і досягати результату. Згадайте слова Едісона: «Геній − це один процент натхнення і дев'яносто дев'ять процентів праці».
Отже, фізична освіта за специфікою свого предмета є унікальним засобом комплексного розвитку мислення. І слова міністра освіти щодо старої «школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають„, безумовно, до фізики не мають відношення. Звичайно, зміст її окремих розділів може і має бути осучаснений з врахуванням останніх інновацій. Але це потребує додаткового часу. Тому що без ґрунтовної бази осучаснити не вдасться. Це не філологія і не право, де треба вивчити нове замість старого. В фізиці нове складніше, ніж старе, як правило, включає його в себе і на ньому базується. Без міцних знань з розгалуженою кореневою системою це дерево не дає плодів. Зате без його різноманітних корисних плодів сьогодні не уявляє себе уже ніхто.
Підсумки
Підсумовуючи, можна констатувати, що вибраний напрямок реформування української школи завдасть непоправної шкоди нашій країні. Доказом цього є нова програма з «Фізики і астрономії». Спроба декого сліпо наслідувати окремим європейським зразкам, особливо не замислюючись і погано розуміючи, що відбувається навколо, може стати фатальною. Це нагадує бажання бідняка скопіювати відпустку мільйонера, не думаючи про виплату кредиту. Суть, звичайно, не в матеріальних витратах на нову освіту, а в ресурсних наслідках. Будь-який кредит, включно з кредитом легковажності, − запозичення у власного майбутнього.
Зрозуміло, що звучать гарні красиві слова, змальовують заманливі перспективи. Втім, як завжди у таких випадках.
Бюрократичний апарат так підхопив лозунг формування ключових компетентностей, що тепер навіть не можна змінити їхню послідовність, і в програмі з «Фізики і астрономії» розробники вимушені вказувати, що найперше завдання їхнього курсу, розрахованого на 10−11 класи, − це формування компетентності спілкування на державній/рідній мові. Друга компетентність, яку зобов'язаний сформувати курс Фізика і астрономія, − це спілкування на іноземній мові. Третя − математична компетентність. І лише четверта з десяти − основні компетентності в природничих науках і технологіях. Так от, ця четверта, з принизливим уточненням «основні», повинна стати першою і ключовою не лише в курсах природничих наук, але й в усій реформі загалом.
У цьому спасіння нашої країни від безрадісного майбутнього. Шанс стати конкурентоспроможними у технологічному сьогоденні. Так, нам потрібні іноземні мови, оскільки вони, хоч і сприяють міграції талановитої молоді за кордон, але й підвищують наші комунікаційні можливості в глобалізованому світі, без чого успіху і першості не досягти.
Але, насамперед, нам потрібна національна ідея. Наприклад, стати найуспішнішою країною Європи! Ідея, здатна запалити молодь з її максималізмом. З пристойним фінансуванням, передусім, тих напрямків промисловості, науки і освіти, де ми сьогодні конкурентоспроможні або в змозі стати такими завтра. Без фізики − ніяк! Вона має перетворитися в зрозумілий і улюблений предмет. Для цього слід почати навчання, можливо, з шостого класу, довівши кількість годин, до чотирьох-п'яти в старших неспеціалізованих класах. Адже фізика не тільки основа сучасних технологій, якими сповна користуються діти, не тільки потужний інструмент розвинення їх мислення, але й основна світоглядна наука, що вивчає світ від елементарних частинок, з яких все складається, до неосяжного Всесвіту, що невпинно розширюється.
Правда, цікаво? Ні? Багато дітей, для яких фізику зробили нецікавою, ставши батьками, передають ставлення до неї своїм дітям. Можливо, з позиції компетентнісного підходу і байдуже, обертається Земля навколо Сонця чи навпаки. Але ми ж з вами люди. Не хлібом одним. А ось Василю Стусу, який відбував друге й останнє ув'язнення в пермському таборі, було цікаво. Прочитайте уривок з його листа синові: «Так, 300 р. тому Ньютон об'єднав сили тяжіння земного (чому падає яблуко) і сили тяжіння небесного (чому планети, прагнучи впасти на Сонце, не падають, а, ніби на нитці, кружеляють довкола Сонця). Сили тяжіння − це гравітація. Через 200 років Максвелл об'єднав сили електричну і магнетичну, показав, що світло − одне із проявів цієї єдності. Правда, цікаво? Світло − прояв єдності електромагнетизму. 1905 р. Ейнштейн об'єднав поняття простору і часу. Він довів, що ньютонівська гравітація є проявом кривизни єдиного просторо-часу. Правда, цікаво?„
Григорію Сковороді теж було цікаво. Він висловився поетично: «Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами − що глибше їх пізнаємо, то сильніше палять серце наше голод і спрага».
Не треба ліпити дітям ярлики, начебто вони майже всі гуманітарії і їм не цікава наука, що вивчає навколишній світ. Навколишній світ не може бути не цікавим переважній більшості дітей. Дайте змогу їм про нього довідатись!
Не треба заступатися за дітей, щоб вони, не дай Боже, не перетрудилися. Перед дорослим життям саме школа має навчити цих дітей працювати і перемагати у чесному змаганні завдяки більшим знанням, вмінням і розуму!
На мій погляд, проект програми «Фізика і астрономія» потрібно забути як незграбний випадок. Очевидно, це було політичне замовлення з метою відзвітувати про скорочення кількості предметів і зекономити на годинах, тобто на зарплаті вчителів фізики й астрономії. Конспірологічні версії про змову проти України, хоча й пояснюють все, що відбувається, як на мене, занадто надумані.
Розробникам програми «Фізика і астрономія» так і не вдалося поєднати непоєднуване. У новій програмі не зазначено розподіл годин, зате за кількістю розділів між фізикою і астрономією майже повний паритет. Більше применшуємо, менше − перебільшуємо. Напевно, ще одна бюрократична вимога. Але яка! Одним махом скоротити час вивчення фізики вдвічі, до однієї години на тиждень! Ось така у нас реформа в епоху науково-технічного прогресу.
Не треба виконувати політичні замовлення, якщо вони злочинні. Ми повинні наполягати на своєму і боротися за правду і майбутнє.
Ми зобов'язані дати Україні шанс. Джон Кеннеді у своїй знаменитій промові в Конгресі сказав: «Ми не можемо гарантувати, що колись станемо першими, ми можемо лише гарантувати, що будь-яка відмова зробити це зробить нас останніми».
Завдяки принциповій позиції небайдужих людей і при активній підтримці Національної академії наук України (НАНУ) втілення програми знищення фізики тимчасово призупинено. Все вирішиться на жовтневій колегії МОН. На сайті НАНУ можна познайомитись із розробленим альтернативним блоком із трьох програм (від стандарту до профілю) і допомогти покращити їх своїми ідеями, зауваженнями та пропозиціями http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.....
Попереду боротьба! Хочеться мати переконливий сучасний робочий інструмент, який почне змінювати ситуацію у середній освіті, стане прецедентом та поштовхом до подальших змін у вищій освіті в напрямку формування потужної науки та економіки.
Україна – найбільша з усіх країн, розташованих у Європі. Вона має потужний потенціал і кращі шанси здійснити економічне диво, ніж свого часу «Азійські тигри». Країни піднімають люди, а їх становлення починається у школі. Це гідна ціль, за яку варто боротися!
