А чи знаєте Ви, що кожної неділі чи під час будь якого іншого свята Ви являєтесь співучасником ритуалу чорної магії у своїх Храмах під час «Служби Божої»?

А тепер по порядку; Нагадую, що літургією називається колективне богослуження. У церквах східного обряду головною є т. зв. «Літургія святого Івана Золотоустого».

Згідно з церковним вченням, основою літургії є принесення в жертву Ісуса Хреста. «Коли йдеш на Службу Божу... пригадай, що йдеш на гору Голгофту, щоб разом із Пречистою Дівою і св. Йоаном стати під хрестом, на якім умирає за тебе Син Божий, Ісус» (Молитовник «Отче наш». – Ужгород: Карпати, 1992. – С. 149).

60011e805d9ca.jpg


Літургія починається словами «Нехай благословить тебе Господь із Сіону, і побачиш блага Єрусалиму по всі дні життя твого, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні»(Літургія святого Івана Золотоустого). Господь із Сіону – це Ієгова, іудейський родоплемінний бог-егрегор.

Для здійснення жертви береться спеціально випечений хліб – просфора – з написом ІС-ХС (Ісус Хрестос), який за допомогою точно регламентованої послідовності маніпуляцій і молитов, у яких згадуються події народження і життя Ісуса Хреста, перетворюється на його інформаційний образ (свого роду «двійник»).
«Після того священик перевертає і проколює його зі словами: Один з воїнів списом бік його проколов...» (О.д. Андрей Павлишин, ЧСВВ. Літургією крок за кроком).
Таким чином здійснюється ритуальне вбивство Ісуса Хреста. Для проколювання (ритуального убивства) – використовується спеціальний ніж – «копіє». «Копіє» – двогострий ритуальний ніж для принесення в жертву Ісуса Хреста.

60011ec8e286c.jpg


Після принесення в жертву священики і миряни їдять «тіло і кров» убитого. Про воскресіння в Літургії нічого не говориться, адже «тіло» з'їли, тому вже й нема чому воскресати.

У цілому іудохристиянська літургія побудована за зразком древніх іудейських ритуалів, коли Ієгові приносили в жертву вбитих тварин. Такі жертвоприношення робилися в часи існування єрусалимського храму, тобто до 70 р. н. е. До літургії також було додано іудейські ритуали, що здійснювалися вже пізніше – після руйнування Єрусалима, зокрема «Літургія слова»: іудохристияни «запозичили в євреїв порядок її відправи в синагогах» (О.д. Андрей Павлишин, ЧСВВ. Літургією крок за кроком).

На відміну від кривавих іудейських жертвоприношень, тут замість тварини убивається інформаційний образ Ісуса Хреста, якого називають агнцем (ягням). Тому іудохристияни називають свою літургію «безкровною жертвою» і вважають її досконалішим способом жертвоприношення. На їхнє переконання, убивання і принесення в жертву Ісуса Хреста більше подобається Ієгові в порівнянні з убиванням тварин.

І що все це значить? Очевидно, що це типовий ритуал чорної магії. Такого роду ритуали здійснюються для того, щоб завдати людині страждань або навіть смерті. Руйнівна дія досягається через маніпуляції з інформаційним образом людини.

У магічних практиках Вуду для цього використовується лялька, що символізує об'єкт енергетичної агресії. «Лялька вуду» в результаті спеціального обряду отримує психоенергетичний зв'язок із визначеною людиною. Для встановлення такого зв'язку лялька виготовляється з думками про людину, образом якої вона є, їй надаються характерні риси людини, пишеться її ім'я. У точній відповідності з цією практикою при «освяченні агнця» згадуються події життя Ісуса Хреста, а на просфорі-ляльці пишеться Його ім'я.

Після встановлення зв'язку завдяки закону подібності у власника ляльки з'являється можливість впливати через неї на людину, яку вона символізує. Найчастіше для цього здійснюють проколювання ритуальними голками. У такий спосіб досягається руйнування енергетичного поля людини або основних його функцій. Під час літургії проколювання ляльки здійснюється згаданим вище двогострим ножем – «копієм».

Отже, вдосконалення «безкровної жертви» в порівнянні з кривавими полягає в тому, що тут архаїчні іудейські жертвоприношення доповнені ритуалом чорної магії.

А після всього цього запитаймо себе, що ми робимо і в чію гру граємо. Чому сповідуємо мало того, що чужу, але ще й спотворену темну культуру. Чому прославляємо чужі країни, чужих героїв, правителів, чужі чорні культи.

60011f035383c.jpg

Тому справедливо будемо надалі жити в злиднях та постійних стражданнях, аж допоки усвідомимо та належно приймемо власних героїв, пророків, правителів і свою настоящу культуру і традицію.