Генерал морської піхоти США Джеймс Меттіс (“Chaos" (callsign), "Warrior Monk", "Mad Dog") після свого звільнення дає "Уроки лідерства" на YouTube каналі "Marines" (Leadership Lessons from Gen. James Mattis (Ret.):

https://www.youtube.com/watch?v=3EYU3VTI3IU&t=110s

На уроках він відповідає на запитання діючих військових з цієї проблематики. Так передається бачення, традиції, основи наставництва і найголовніше – досвід і цінності авторитетного військового лідера. На одному зі своїх уроків у жовтні 2016 р. він відповів на декілька цікавих питань з військового лідерства.

В одному з них генерала Джеймса Меттіса запитали про те, який найголовніший урок лідерства необхідно засвоїти офіцеру (сержанту) для військової кар'єри.

Він відповів так:

"Ти вчишся протягом всього шляху. З кожною посадою ти вчишся більше. Якщо згадати урок (авт. – лідерства), який з роками зустрічався все частіше, це був той, який я вивчив, спостерігаючи за підрозділами. Наприклад, я бачив десятки взводів, пройшов через певні посади і бачив десятки рот. Я завжди роздумував, що робить один підрозділ кращим за інший. Вони були всі добре натреновані, вони всі пройшли через навчальні табори, всі були набрані з американців, які були гідними юнаками.

Що ж робило їх кращими за інших?

Це було лідерство молодих сержантів і офіцерів, чий організаторський і оживляючий дух приносив найкраще в їхні підрозділи. Це було основою найкращого військового лідерства.

Ми всі знаємо, що здобуття ДОВІРИ і ПОВАГИ у своїх підлеглих є критично необхідним. Ти просто маєш здобувати цю довіру, цю повагу, маєш здобувати їх щоденно. Тому що коли вони втрачаються ти ніколи не виграєш битви як лідер. Твої підрозділи не виграють ці битви без них.

Але також було й інше слово, яке я вивчив, коли оцінював групи. Це слово – ПРИХИЛЬНІСТЬ. Це не та популярність зі всім фаворитизмом, яка приходить в намаганнях бути популярною людиною – все це шлях до невдач. Мова йде про прихильність, настільки сильну, що підрозділи будуть згуртованими і доводитимуть свою місію до кінця, навіть в небезпеці. І я згадав саме цей тип прихильності, бо я вірю, що вона розвиває самодисципліну, коли люди не хочуть підвести підрозділ.

Впродовж свого службового шляху я точно вивчив одне – чим більшу ти сформуєш прихильність в підрозділі, навіть коли важко, коли людей вбивають навколо тебе – тим кращою буде твій підрозділ і різкішими будуть дії проти ворога.

Загалом буде менше проблем з дисципліною в гарнізоні, таких як цькування, або всі ці речі, які роблять ідіоти. З іншого боку, в бою ти побачиш, що хлопці реально знищують ворога завдяки їх зв'язку один з одним, підтримці один одного і прихильності, яку вони відчувають".

Серед інших запитань було ще одне, відповідь на яке генерала Меттіса мене надзвичайно зацікавила: "Яка риса військового лідера найважливіша і чому?"

Він відповів на нього так:

"Ні в якому разі не можна розділяти лідерські риси, тому що якщо ти поставиш в пріоритет одну серед інших, то ти насправді станеш слабким лідером. Ти маєш розглядати їх усіх і як вони працюють в сукупності – це робить тебе також лідером, якого бажає наслідувати особовий склад, військо, знаючи, що ти маєш правильні навички, ЕНТУЗІАЗМ і ПРИСТРАСТЬ.

Так ти будеш повністю екіпірованим (авт. – готовим). Пам'ятай: те, що ми хочемо робити – це виховувати морських піхотинців перемагати в боях. Ти робиш це, створюючи корпус морської піхоти. Тут немає кращого друга і гіршого ворога. Ти не можеш бути сильнішим в одній рисі і слабшим в іншій, при цьому бути хорошим лідером. Тож відповідь на запитання, яка найважливіша риса військового лідера, я вважаю, – це те, як ти поєднуєш їх разом у свій власний спосіб. Ти залишаєшся собою, але в той же час ти усвідомлюєш свою ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, яку ти береш на себе, збираючи всі характеристики в одне ціле".

Висновки:

"Уроки лідерства" від генерала Джеймса Меттіса залишаються актуальними для ЗС США. Вони також цікаві і необхідні для сучасної української армії. Впевнений, що досить скоро на одному з YouTube-каналів власний досвід військового лідерства розкриватимуть такі авторитетні у військах (силах) бойові українські генерали, полковники і сержанти як Віктор Муженко, Віктор Назаров, Ігор Гордійчук, Юрій Содоль, Андрій Ковальчук, Євген Мойсюк, Олександр Трепак, Владислав Клочков, Василь Зубанич, Максим Марченко, Максим Миргородський, Олександр Косинський, Павло Ручка та інші.

Їхні емоції треба бачити, думки слухати, судження усвідомлювати, а також узагальнювати їх досвід військового лідерства. Тільки таким чином можливо оновити і розвинути ментальність лідерів українського війська. Цей досвід у нас є і він унікальний з тієї причини, що саме Збройні Сили України воювали за свою країну проти російських гібридних військ і тільки він є основою подальшого їх розвитку.