За два місяці громадянами Дніпропетровській області задекларовано понад 1 млрд грн доходу

В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2018 році, на Дніпропетровщині прозвітували вже 6 365 громадян та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 1 млрд 15,6 млн гривень. Для порівняння: за два місяці минулого року 4 695 громадян регіону задекларували 279,3 млн грн доходу, отриманого у 2017 році.

Впродовж січня – лютого 2019 року мешканці області задекларували податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12,9 млн грн, що на 4,4 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 2,2 млн грн, що на 0,8 млн грн більше минулорічних показників.

Окрім того, 1 412 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 3,1 млн гривень.

«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу чесно декларувати доходи та не приховувати свій здобуток. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Фізична особа продала протягом року гараж та житловий будинок: оподаткування доходу ПДФО

Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Норми передбачені п. 172.1 ст. 172 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме: 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража.

Отже, у разі продажу платником ПДФО протягом звітного податкового року одного гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника ПДФО.

Якщо житловий будинок перебуває у власності платника ПДФО понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %.

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/371260.html повідомила наступне.

Громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки:

● сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

● частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 ПКУ;

● сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПКУ;

● сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

● оплата допоміжних репродуктивних технологій;

● оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

● сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;

● сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;

● сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.

Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати по 31 грудня 2019 року включно.

Проведена промо-акція «Право громадян на податкову знижку»

У рамках деклараційної кампанії – 2019 фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області днями у школах, закладах дошкільного та позашкільного виховання і серед студентів Національного гірничого університету м. Дніпра проведено промо-акцію, присвячену отриманню податкової знижки.

Держслужбовці спілкувалися з викладачами, вихователями, учнями та студентами цих закладів, а також батьками дітей закладів дошкільного виховання, яким роз'яснили новації податкового законодавства щодо реалізації права на податкову знижку на здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вітчизняних закладах.

Особлива увага приділялась новаціям в отриманні права на податкову знижку, зокрема на здобуття освіти, які застосовуються вперше, починаючи з 01.01.2019 за 2018 рік.

Так, отримати право на податкову знижку за минулий рік можна і за оплачені освітні послуги, що надаються дошкільними, позашкільними, загальними середніми, професійними (професійно-технічними) вітчизняними закладами.

Фахівцями ГУ ДФС виготовлена та розповсюджена під час заходу листівка «Право громадян на податкову знижку».

Плідне спілкування з платниками податків надає можливість глибше вникати у питання, які найбільше турбують громадян, що, у свою чергу, підтверджує необхідність проведення аналогічних акцій у подальшому.

Деякі особливості обчислення суми податку на нерухомість у разі переходу права власності на об«єкт протягом року

За наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів „а“ – „г“ п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку) (п.п. „ґ“ п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Отже, у разі переходу права власності на об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об'єкту (його частки), що перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів „а“ – „г“ п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн / 12 х Кміс.), де:

К міс. – кількість місяців володіння об'єктом житлової нерухомості.

Про оподаткування отриманого спадку

За повідомленням ДФС України, якщо фізичною особою отримано спадщину від члена сім'ї першого та другого ступенів споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Нагадуємо, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Фізична особа, яка отримує спадщину від інших родичів, наприклад, рідного дядька, тітки чи просто знайомих сплачує ПДФО за ставкоюn 5 % від вартості успадкованого майна.

Якщо майно успадковує фізична особа від нерезидента або спадщина отримується нерезидентом, то вартість об'єкта спадщини підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 %. Навіть, якщо такий нерезидент вважається членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення.

Крім ПДФО платники повинні сплатити військовий збір, який складає 1,5 % від вартості успадкованого майна. Виключення мають особи, які отримали спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою ПДФО.

Відповідальними за сплату ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 розділу IV „Податок на доходи фізичних осіб“ Податкового кодексу України.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/371605.html

З початку року підприємці Дніпропетровщини отримали понад 2,3 тис. ліцензій на право торгівлі алкоголем та тютюном

З січня по лютий 2019 року суб'єктам господарювання Дніпропетровської області видано 2 369 ліцензій, з них 1 222 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1 147 – тютюновими виробами.

Разом з тим, за два місяці поточного року призупинено дію 416 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 401 ліцензію, в тому числі – 18 за порушення законодавства в частини продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

З початку 2019 року проведено 55 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 67 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких: 31 – торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, 27 – торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 6 – торгівля алкогольними напоями на розлив, 2 – торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером, 1 – торгівля тютюновими виробами поштучно. Загальна сума фінансових санкцій складає 864,6 тис. гривень.

Про відмову від спрощеної системи оподаткування

ДФС України повідомила, що платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Подати заяву про відмову з 01 квітня 2019 року від спрощеної системи платник єдиного податку може до 21 березня 2019 року.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву (таку ж, як і для переходу на спрощену систему оподаткування) про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 „Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік“, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274. У заяві, зокрема, зазначається дата відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини такої відмови.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/370846.html

Податок на прибуток підприємств: порядок сплати

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Крім того, п. 137.8 ст. 137 ПКУ визначено, що платники податку на дохід – суб'єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Інформація для митних брокерів та магазинів безмитної торгівлі

22.02.2019 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 26.12.2018 № 1142 „Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 за № 70/33041 (далі – Наказ № 1142) та від 19.12.2018 № 1052 „Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 червня 2012 року № 692“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2019 за № 68/33039 (далі – Наказ № 1052).

Вищезазначені накази розроблено відповідно до глави 58 „Загальні положення щодо здійснення органами доходів і зборів контролю за окремими видами діяльності підприємств“ та ст. 407 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями, п. 16 Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом „єдиного вікна“ з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року № 364 із змінами

Наказом № 1142 внесено зміни до форми заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності та форми заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.08.2015 № 693, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.08.2015 за № 1036/27481 із змінами.

Наказом № 1052 внесено зміни до Порядку подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2012 № 692, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.06.2012 за № 1080/21392 із змінами

Накази № 1142 та № 1052 опубліковано у бюлетені „Офіційний вісник України“ від 22.02.2019 № 15.

З 2019 року встановлено нові ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Для суб'єктів господарювання ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата) установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Розміри ставок рентної плати встановлено п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Рентна плата для прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ, застосовується за ставками, визначеними у п.п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Слід зазначити, що платниками рентної плати є землевласники та землекористувачі, крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) (п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

З 1 січня 2019 року Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів“ внесені зміни до п. 252.20 ст. 252 ПКУ, зокрема:

► з1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (включно) до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1;

► універсалізовано розміри ставок рентної плати для видобування нафти та газового конденсату, що видобуваються з покладів:

- до 5 000 метрів, – 31 відс. вартості (фактична ціна – середня ціна одного бареля нафти 'Urals', перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam) обсягів видобутої нафти та газового конденсату;

- понад 5 000 метрів, – 16 відс. вартості (фактичної ціни) обсягів видобутої нафти та газового конденсату.

Об'єкт та база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю

Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок), зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ)).

При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Нагадуємо, що з 01 січня 2019 року ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.

Підсумки оформлення Дніпропетровською митницею ДФС транспортних засобів громадян з іноземною реєстрацією

Днями в інформаційному агентстві „МОСТ-Днепр“ відбулася прес-конференція заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігоря Диби на тему: „Підсумки оформлення Дніпропетровською митницею ДФС транспортних засобів громадян у період з 25.11.2018 по 22.02.2019 (включно)“.

Ігор Диба повідомив, що станом на 24 год. 00 хв. 22.02.2019 підрозділами митного оформлення Дніпропетровської митниці ДФС здійснено митне оформлення 7102 транспортних засобів з іноземною реєстрацією.

З них 5765 склали автомобілі, що були ввезені на митну територію України у період з 01.01.2015 по 25.11.2018 і перебували на ній з іноземними номерними знаками (код 'HJ', згідно з класифікатором особливостей митних режимів).

При цьому;

- 1140 автомобілів (у т.ч. 798 автомобілів 'HJ') було оформлено у 2018 році;

- 5962 автомобілів (у т.ч. 4967 автомобілів 'HJ') оформлено у 2019 році.

Станом на 27.02.2019 завершено митне оформлення транспортних засобів, поданих до 22.02.2019, у кількості 42 шт. (у т.ч. 27 шт. 'HJ');

Станом на 27.02.2019 сплачено податків на суму 433 млн 803 тис. 447 грн (у т.ч. 353 млн 174 тис. 753 грн 'HJ').

Динаміка оформлення транспортних засобів:

- першу 1000 автомобілів було оформлено з 25.11.2018 по 28.12.2018;

- наступна 1000 автомобілів була оформлена з 28.12.2018 по 22.01.2019;

- за останній місяць дії пільги (до 22.02.2019 включно) було оформлено більше 5000 автомобілів.

З 23.02.2019 по 27.02.2019 у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС було оформлено 15 транспортних засобів без пільги по сплаті акцизного податку. Сплачено податків на суму 983 млн 256 тис. гривень.

За 2 місяці у Дніпропетровській області зібрано понад 17,2 млрд грн. податкових і митних платежів та 2,4 млрд грн єдиного внеску

„З січня по лютий 2019 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 17 млрд 237,2 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 3 млрд 250,6 млн грн, або на 23,2 %“, – повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом двох місяців поточного року спрямовано 12 млрд 565 млн грн (в тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 3 млрд 666,7 млн грн), що на 2 млрд 262 млн грн (або на 22 %) більше надходжень січня – лютого 2018 року.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 4млрд 672,2млн гривень. Це на 988,6 млн грн (або на 26,8 %) більше фактичних надходжень двох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у січні – лютому 2019 року в області зібрано 2 млрд 395 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 460 млн грн (або на 23,8 %).

Оприлюднено Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів

На офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру) – Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на 01.01.2019).

Основними завданнями створення Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:

► систематизація актуальної інформації про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель кожного населеного пункту України та його середню (базову) вартість, дату та номер рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розрахункову площу та чисельність населення, кошторисну вартість робіт, значення регіональних та зональних коефіцієнтів оцінки;

► забезпечення розробників технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів матеріалами для аналізу результатів оцінки населених пунктів, визначення співвідношення отриманих результатів по землях однотипних груп населених пунктів у різних регіонах країни, що дозволить підвищити якість виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, унеможливить штучне заниження або завищення такої оцінки;

► забезпечення аналізу та прогнозування органами місцевого самоврядування економічного ефекту застосування нормативної грошової оцінки залежно від року її проведення в частині наповнення місцевих бюджетів;

► стимулювання своєчасного оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV „Про оцінку земель“ із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378);

► забезпечення відкритості результатів нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для широкого загалу.

Слід зазначити, що проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом № 1378. Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону № 1378, а періодичність її проведення – щонайменш один раз на 5 – 7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – ст. 18 Закону № 1378.

У 2013 році в Україні на 100 % завершено проведення нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до ст. 13 Закону № 1378.

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток у 2019 році

ДФС України листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 7785) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів“ (далі – Закон № 2628), які набули чинності 01 січня 2019 року.

Законом № 2628, зокрема:

► доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.

Так, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими підпунктами, а саме:

● п.п. 14.1.1², яким введено поняття „актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди“;

● п.п. 14.1.125¹, яким визначено поняття „норматив витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику“.

У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ уточнено поняття деривативу.

Також Законом № 2628:

► уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

► ст. 138 ПКУ доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди;

► уточнено вартісний показник для застосування визначених ПКУ мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6 000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2 500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ);

► внесено зміни при визначенні різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій;

► подовжено застосування прискореної амортизації для основних засобів, введених в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року (оновлено п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ).

Більш детальніше про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році – у Листі № 7785, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73283.html

Митний режим реімпорту: оподаткування операцій ПДВ

У митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Норми визначені п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ).

Відповідно до п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 39 млн грн завданих державі збитків

Протягом січня – лютого 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 218 кримінальних проваджень, з яких 65 – прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 33, із яких до суду скеровано 19 кримінальних проваджень, в тому числі: 13 – з обвинувальним актом, а 6 – для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, за 2 місяці поточного року за підслідністю направлено 11 кримінальних проваджень, 18 – приєднано до інших проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж двох місяців 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 39 млн 117 тис. гривень.

Затверджено чергову Узагальнюючу податкову консультацію

Наказом Міністерства фінансів України від 11.03.2019 № 105 (далі – Наказ № 105) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку (далі – Узагальнююча консультація).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділами І „Загальні положення“, V „Податок на додану вартість“ та підрозділом 2 розділу XX „Перехідні положення“Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 63 підрозділу 2 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ передбачене звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів з 01.09.2018 до 31.12.2021 (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку з 01.01.2020 до 31.12.2021 (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД). При цьому, звільнення не поширюється на зазначені операції, якщо їх здійснюють сільськогосподарські підприємства – виробники цих олійних культур, вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису (абзац четвертий пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Узагальнюючою консультацією платникам роз'яснено якими законодавчими актами необхідно користуватися при визначенні понять для цілей застосування абзацу четвертого пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Наказ № 105 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Впроваджено мобільні додатки ЗІР

ДФС постійно вдосконалює сервіси, орієнтуючись на сучасні технології, за допомогою яких надаються інформаційно-довідкові послуги фізичним та юридичним особам.

Одним із інформаційних сервісів ДФС є Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР).

Мета функціонування ЗІР:

► забезпечення громадськості оперативною, достовірною та повною інформацією;

► уникнення неоднозначного трактування законодавства;

► досягнення зростання рівня довіри до ДФС з боку суспільства.

Запрошуємо відвідати основну версію ЗІР та завантажити його мобільні додатки, які відтепер працюють на базі Android та IOS.

Мобільні додатки перебувають в тестовій експлуатації. Пропозиції та зауваження щодо їх функціонування можна надіслати на електронну адресу: u.koval@sfs.gov.ua.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/371263.html

Особливості сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Підпунктами 256.3.1 і 256.3.2 п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід (далі – Рентна плата).

За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки Рентної плати встановлюються обласними та Київською міською радами (п. 256.10 ст. 256 ПКУ).

Доходи загального фонду Державного бюджету України від Рентної плати загальнодержавного значення (п. 3 частини 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України) зменшено до 37 відс. частки такої Рентної плати (код бюджетної класифікації 13010000). Крім того, встановлено доходи спеціального фонду Дер