Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:
Податкові аспекти функціонування неприбуткових установ та організацій
Днями, у прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Податкові аспекти функціонування неприбуткових установ та організацій».
У прес-конференції взяв участь заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Віталій Мироненко.
«На даний момент у Дніпропетровській області функціонують 14,5 тис. неприбуткових організацій. Велика кількість припадає на бюджетні установи – їх близько 3 100. Далі йдуть об'єднання співвласників багатоквартирних будинків – 2 944, громадські об'єднання становлять 2 800 організацій, профспілок в області 1 468, садових і гаражних товариств 1 200, релігійних об'єднань 990, а також 700 благодійних організацій і 183 політичні партії. Питання діяльності неприбуткових організацій врегульовані окремо в Податковому кодексі України, де вказані умови, при яких така організація не є платником податку на прибуток, а саме:
- організація повинна бути зареєстрована і здійснювати свою діяльність відповідно до закону;
- в організації повинно бути зазначено заборону на розподіл прибутку, тобто, всі засоби повинні бути витрачені на досягнення її мети;
- також є вимога, що в разі зупинки неприбуткової організації її засоби та майно переходять до іншої неприбуткової організації або державі», – повідомив Віталій Мироненко.
Він зазначив, що неприбуткові організації були на пільговому режимі досить довгий час, тому можна відстежити динаміку, пов'язану з термінами їх реєстрації. Якщо раніше терміни на реєстрацію становили 30 днів, пізніше 2 тижні, то зараз це можна зробити за 3 дні.
Що стосується звітності неприбуткових організацій, то для них встановлюється річний податковий період. Щороку вони повинні подавати звіт про використання прибуткових коштів та річну фінансову звітність.
Також Віталій Мироненко зазначив, що у певних випадках неприбуткові організації зобов'язані зареєструватися платниками податку на додану вартість, за умови, якщо протягом 12 місяців обсяг постачання товарів (послуг), в тому числі безкоштовно переданих, перевищить 1 мільйон гривень. Реєстрація платником ПДВ передбачає додаткові вимоги до неприбуткових організацій в частині ведення податкового обліку, реєстру податкових накладних, щомісячного подання звітів.
Олександр Власов: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент операції «Бастіон» – виключно на схеми
Мета запуску операції «Бастіон» – відпрацювання злагодженого механізму взаємодії податкової міліції, податкового і митного блоків, спрямованої на виявлення існуючих схем і протиправних механізмів на митниці, пов'язаних з торгівлею усередині країни, які існують через відсутність в Україні повної фіскалізації. Також, окрім виявлення та припинення схем, важливим є напрацювання змін у законодавстві, які унеможливлять виникнення таких схем у майбутньому. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов в інтерв`ю ІА «Інтерфакс-Україна».
За словами очільника ДФС, у процесі діалогу з представниками Європейской Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та інших бізнес асоціацій фіскальна служба бачить розуміння і зацікавленість бізнесу у ліквідації тіньового ринку, оскільки він порушує чесну конкуренцію.
«Усім посил один: „білому“ бізнесу боятися нічого, акцент – виключно на схеми, – наголосив Олександр Власов. – Є цікава статистика: в місяць оформлюється понад 10 тисяч митних декларацій. За три тижні роботи „Бастіону“ на контролі 100 декларацій. Як бачите, це не багато із загальної кількості оформлень. І ніякої паніки у „білого“ бізнесу немає».
За його словами, в основі операції «Бастіон» – аналітика. Йде потужний аналіз баз, ризиків, інформації, взаємодія з міжнародними партнерами шляхом обміну попередніми даними щодо товарів і транспортних засобів і тільки потім, коли все відпрацьовано, проводяться конкретні дії. Наприклад, якщо в декларації не вказано бренд чи країну походження товару і виникають запитання, спочатку запитується додаткова інформація, підтверджуючі документи і, як правило, суб'єкти самостійно декларують достовірні дані.
«Тому достовірність декларування – головне для нас завдання. Держава повинна знати в процентному співвідношенні експортно-імпортні операції з конкретних видів товару, щоб в подальшому регулювати або дерегулювати ті чи інші процеси», – підкреслив Олександр Власов.
Крім того, на думку в.о. Голови ДФС, важливим фактором є професіоналізм митника, який повинен побачити, прочитати, проаналізувати, де можуть бути товари прикриття. Це товари з низькою митною вартістю, які в контейнері зазвичай «прикривають» високоліквідний товар.
За час дії операції «Бастіон» вже отримані суттєві результати, що виражаються у досить показових цифрах.
«Так, на прикладі турецьких товарів, якщо до початку операції сума митних платежів з одного транспортного засобу становила 400 – 500 тис. гривень, то зараз – близько 750 тисяч. Тобто, майже на 10 тисяч доларів більше. На високоліквідному товарі зростання – до 1 мільйона гривень. Виявляється раніше цього не бачили або закривали очі», – зауважив Олександр Власов.
Очільник фіскальної служби також підкреслив, що напрацьований механізм боротьби зі схемами буде діяти і після реорганізації ДФС шляхом взаємодії задіяних відомств за основними напрямами: протидії порушенням митних правил, моніторингу ризикових операцій, аудиту, слідчих і оперативних підрозділів тощо.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383425.html
Щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій
ДФС України листом від 25.06.2019 № 20139/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 20139) з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
З 29.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440».
У зв'язку зі змінами, внесеними Законами України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», постанову Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» зі змінами (далі – постанова № 440) та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема уточнено умови включення релігійних організацій до Реєстру, скорочено строк розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв неприбуткових організацій та спрощено процедуру включення їх до Реєстру.
Листом № 20139 розглянуті питання щодо змін, внесених до постанови № 440, до Порядку та змін у додатках до Порядку.
Так, суттєвих змін зазнав пункт 8 Порядку, зокрема щодо значного скорочення строку розгляду контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН та прийняття у цей строк відповідного рішення – протягом 3 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви контролюючим органом (замість раніше передбачених 14 календарних днів).
При цьому пункт 8 Порядку передбачає спрощення процедури направлення неприбутковим організаціям прийнятих контролюючим органом рішень – у частині відміни обов'язкового направлення неприбутковим організаціям рішень про включення, повторне включення таких організацій до Реєстру, присвоєння або зміну ознаки неприбутковості, а саме:
◄ у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості;
◄ у разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.
З більш детальною інформацією щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій можливо ознайомитись у Листі № 20139, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73506.html
Оновлено критерії для надання статусу уповноваженого експортера
21.06.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 176 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за № 545/33516) (далі – Наказ № 176).
Наказом № 176 затверджено зміни до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 № 1013.
Так, зокрема, оновлено критерії, яким має відповідати підприємство-експортер для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, а саме:
► здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження;
► відсутність до дня звернення до митниці з заявою порушень правил визначення преференційного походження товарів, встановлених угодами, за результатом верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження (перевезення) товару з України та/або декларацій;
► відповідність товару, який експортується, правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.
Крім того, Наказом № 176 уточнено, що статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею підприємству-експортеру у строк, що не перевищує 90 календарних днів з дня отримання нею заяви.
Також викладено у новій редакції додаток 1 «Заява на отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера» та додаток 2 «Інформаційний аркуш, що підтверджує статус уповноваженого (схваленого) експортера», а додатки 3 і 4 виключено.
Наказ № 176 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47.
З 1 липня 2019 року змінилася форма акцизної накладної
Відповідно до внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змін до абзацу 5 п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб'єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи – суб'єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб'єктів господарювання, які здійснюють авіапаливо забезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб'єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов'язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. 231.1 ст. 231 ПКУ:
• можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб'єкту господарювання;
• обов'язково заповнюються при реалізації пального суб'єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб'єкта господарювання.
При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.
Єдиний внесок: камеральна перевірка проводиться відповідно до норм ПКУ
Документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.
З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.
Оприлюднено дані щодо включених до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383614.html повідомила, що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» здійснює реєстрацію платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та їх акцизних складів шляхом їх включення до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр платників) на підставі заяв, що подаються суб'єктами господарювання в електронній формі.
Відповідно до пункту 5 Порядку реєстрації платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого названою постановою, ДФС веде Реєстр платників та щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
Інформацію щодо зареєстрованих станом на 01.07.2019 платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, включених до Реєстру платників, розміщено на офіційному веб-порталі у рубриці «Реєстри» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383606.html.
Інформація з Реєстру платників буде щоденно оновлюватись та оприлюднюватись у цій рубриці до запровадження такого оприлюднення в електронній формі у «Електронному кабінеті».
Затверджено форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами
01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції 05.06.2019 за № 579/33550) (далі – Наказ № 188), яким затверджено:
► форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – заявка);
► Порядок заповнення заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Порядок).
Так, такі заявки складають суб'єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Складаються та надсилаються заявки до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності. Заявка заповнюється державною мовою.
Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).
У заявці передбачено зазначати:
◄ транспортний засіб;
◄ розташування пункту навантаження/розвантаження;
◄ код товару/опис пального або спирту етилового згідно з УКТ ЗЕД;
◄ дату початку/закінчення періоду транспортування.
Порядок складається з двох розділів:
● розділу І «Загальні положення», в якому зазначені вимоги до юридичних та фізичних осіб, які мають складати заявку, вказано реквізити, які вони мають заповнити, особливості підписання та передачі заявки до контролюючого органу.
● розділу ІІ «Складання Заявки та порядок її заповнення», в якому зазначені особливості заповнення окремих граф заявки.
Звертаємо увагу, що період переміщення пального/спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.
Наказ № 188 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2019 № 49.
Зміни у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю
До розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю), так і ставок екологічного податку (далі – податок).
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб'єкти зобов'язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов'язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Податок на нерухомість: порядок обчислення для фізичної особи у разі зміни власника об'єкта оподаткування протягом року
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми визначені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Відповідальність податкового агента за порушення, виявленні у ході документальної перевірки
Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.
При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.
До уваги платників податків: етапи запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/383793.html повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено поетапне запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕРП та СЕ), зокрема:
● з 01 до 15 липня 2019 року (включно) здійснюється формування обсягу залишку пального для перенесення з діючої до 1 липня 2019 року системи СЕАРП до нової системи СЕАРП та СЕ та реєстрація акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (в системі СЕАРП) – за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218. Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (включно) – до 15 липня 2019 року (включно);
● розподіл обсягів залишку пального / спирту етилового між акцизними складами для формування ліміту пального / спирту етилового, на який платник може складати акцизні накладні:
► з 16 до 20 липня 2019 року (включно) – реєстрація першого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
► з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – реєстрація другого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
► протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року – врахування в СЕАРП та СЕ обсягів спирту етилового, яке здійснюється шляхом подання платниками акту проведення інвентаризації спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року.
Рекомендована форма акцизних накладних та розрахунків коригування для складання цих документів на операції з реалізації пального та спирту етилового, здійснені з 01 липня 2019 року, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua> Електронні форми документів >Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів):
- для пального – Акцизна накладна форми «П», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
- для спирту етилового – Акцизна накладна форми «С», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених з 01 липня до 31 липня 2019 року (включно) – з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно).
Для врахування в СЕАРП та СЕ обсягів залишку пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався, Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, передбачено можливість подання платником без сплати акцизного податку у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року:
- для обсягів залишку пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб'єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення. У цьому випадку заявки на поповнення подаються тільки зазначеними платниками, а вказані у цих заявках обсяги пального можуть надалі використовуватися виключно для власного споживання або промислової переробки;
- для обсягів скрапленого газу, придбаного на спеціалізованих аукціонах для потреб населення відповідно до Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 570.
Рекомендовані форми Заявки на поповнення (коригування) залишку пального та Заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового також розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua > Електронні форми документів > Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
Обсяги ввезеного на митну територію України у період з 01 до 15 липня 2019 року (включно) пального або спирту етилового обліковуються в СЕАРП та СЕ у такій послідовності:
► 16 липня 2019 року – зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
►з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
27.06.2019 вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 27.06.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
З переліком змін та доповнень (версія 1.27.10.0) станом на 27.06.2019 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Фізичним особам – підприємцям – «спрощенцям» про сплату єдиного внеску
Фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), визначено платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Обов'язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов'язаний:
◄ своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
◄ подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.
Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Анулювання реєстрації платника ПДВ: коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (умовне постачання товарів та необоротних активів), крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми визначені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Керівництво ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняло участь у засіданні колегії Державної служби України з питань праці
За організацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на чолі Голови Державної служби України з питань праці, Голови колегії Романа Чернеги у будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулося розширене засідання колегії Державної служби України з питань праці.
У заході прийняли участь представники Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Державної служби України з питань праці та керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
На колегії розглядалися питання стосовно стану державного нагляду, промислової безпеки та охорони праці на підприємствах вугільної промисловості; застосування вимог нормативно-правових актів з охорони праці у сфері котлонагляду та підіймальних споруд з урахуванням змін у законодавстві; результатів роботи територіальних органів держпраці у частині здійснення державного контролю щодо своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати; заходів державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки та їх впливу на стан виробничого травматизму у галузях національної економіки у першому півріччі 2019 року і інші.
З доповіддю щодо легалізації найманої праці та заробітної плати і неприпустимості допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин виступила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Вона зазначила: «Основним показником роботи фіскальної служби області є 100 відсоткове забезпечення надходжень до державного та місцевих бюджетів податками та зборами. Бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. А зростання надходжень з цього податку дуже важливе, як для державного, так і місцевого бюджетів».
Спільними зусиллями фіскальної служби, Пенсійного фонду, Держпраці та органами місцевого самоврядування проведена широкомасштабна роз'яснювальна кампанія, завдяки якої легалізовано більше 100 тис. працівників у минулому році та майже 7 тисяч найманих працівників у поточному році. «Детінізація» принесла бюджету близько 30 мільй