Детінізація ринку лікеро-горілчаної продукції – результати березня
Від моменту свого створення у грудні 2019 року Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДПС України розпочав системну боротьбу з нелегальним виробництвом та обігом лікеро-горілчаної продукції (ЛГП).
Був застосований комплексний підхід, який включав не тільки перевірки роздрібних мереж, але й контроль за встановленням заглушок на непрацюючих лініях виробництва, контроль за показами лічильників та інші заходи, які у сукупності з поглибленим аналізом податкової звітності дозволили значно збільшити надходження до бюджету акцизного податку від ЛГП.
У результаті в березні (станом на 30.03.2020) надходження до загального фонду державного бюджету з акцизного податку з лікеро-горілчаної продукції становили – 541,4 млн грн, що на 19,2 % (+ 87,3 млн грн) більше надходжень березня 2019 року. При цьому індикативні показники за березень вже перевиконано на 18,3 % (+ 83,8 млн гривень).
Станом на 30.03.2020 індикативні показники з акцизного податку з ЛГП за І квартал вже виконано на 100,9 % (+ 11,1 млн грн).
«Посилення контролю за виробництвом лікеро-горілчаної продукції плюс системна боротьба з контрафактним алкоголем у роздрібній мережі, яку ми вели протягом останніх трьох місяців, дали результат. Заходи, проведені податковою разом з правоохоронними органами та місцевою владою, призвели до стрімкого збільшення бюджетних надходжень від акцизного податку. До того ж детінізація ринку горілчаних виробів важлива не тільки з точки зору наповнення бюджету. Адже виробництво та торгівля контрафактом – це ще й пряма небезпека для здоров'я споживачів», – заявив Голова Державної податкової служби Сергій Верланов.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/413648.html
ДПС відповідає на актуальні запитання, які виникають у зв'язку з проведенням заходів із запобігання поширенню коронавірусу
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/413656.html надала відповіді на актуальні запитання, які виникають у зв'язку з проведенням заходів із запобігання поширенню коронавірусу, а саме на:
● ЗАПИТАННЯ № 1: Чи звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
● ЗАПИТАННЯ № 2: Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
● ЗАПИТАННЯ № 3: За які звітні місяці не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичної особи або юрособи у зв'язку із заходами, спрямованими на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
● ЗАПИТАННЯ № 4: Протягом якого строку об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи або юрособи, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
● ЗАПИТАННЯ № 5: Чи застосовуються штрафні санкції та пеня у разі порушення податкового законодавства (крім єдиного внеску) протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
Нагадуємо! У період карантину оперативно отримати інформаційно-довідкові послуги можна:
- скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay);
- звернувшись до Контакт-центру ДПС за тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів). У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».
- надіславши запитання та повідомлення на електронну адресу: idd@tax.gov.ua (без використання кваліфікованого електронного підпису).
До уваги розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари загальною місткістю не вище 1 000 куб. метрів!
З 01.04.2020 застосовуються штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів.
Так, відповідно до п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі,
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Слід зазначити, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено незастосування з 01 березня по 31 травня 2020 року штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, крім санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах.
Декларування спадщини (подарунка), отриманих у 2019 році
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що продовжується деклараційна кампанія 2020 року.
Звертаємо увагу, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.
Так, об'єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Норми встановлені п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою ПДФО 5 % (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Отже, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунка).
Об'єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об'єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується ПДФО за ставкою 5 % та 18 % зобов'язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору.
Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об'єкти спадщини (подарунок), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, декларацію про майновий стан і доходи можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації.
Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.
При цьому вимоги п.п. 49.18.4 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.
Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов'язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
При цьому абзац перший п. 179.7 ст. 179 ПКУ у 2020 році не застосовується,тобтокінцевий строк сплати зобов'язань, зазначених у декларації за 2019 рік, перенесено з терміну до 01 липня на термін до 01 жовтня поточного року.
«пРРОсто» – зручне рішеннядля бізнесу
Незважаючи на те, що строк обов'язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО для фізичних осіб – підприємців продовжено з 01.10.2020 до 01.01.2021, а для окремих видів діяльності до 01.04.2021 (відповідні зміни внесені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»), необхідно зазначити, що застосування програмних РРО є зручним рішеннямдля бізнесу.
Так, перевагами застосування програмного РРО є: ● виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних; ● створення Z-звіту в автоматичному режимі; ● сервіс використовується безкоштовно; ● можливість до 36 годин працювати в оффлайн-режимі; ● вибір за бізнесом – використовувати класичний чи програмний РРО.
Крім того, суб'єкти господарювання, які мають власні ІТ-підрозділи або ІТ-компанії, що пропонують свої рішення для платників, зможуть розробити власні програми РРО. Ці програми, за допомогою запропонованих податковою АРІ, зможуть надсилати електронні чеки для фіскалізації на серверах ДПС та виконувати усі інші операції, що вимагаються законом про електронні РРО.
Відкритий АРІ дозволить бізнесу самостійно впроваджувати ІТ-рішення, які відповідають бізнес-процесам кожного з секторів економіки (у тому числі потребам окремих платників), та підключатись для можливості фіскалізації операцій без будь-яких додаткових сертифікацій, виключивши при цьому створення штучних монополій на ринку РРО.
Нагадуємо, що звантажити опис АРІ фіскального сервера можна за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/410320.html
Який день вважається днем сплати єдиного внеску?
Відповідно до частини 7 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Нормами частини 10 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок контролюючого органу;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відеоурок від податкової № 3.
Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків
Податкова служба на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/413705.html повідомила, що продовжує серію відеоуроків, у яких роз'яснює, як правильно користуватися електронними сервісами. Третій відеоурок присвячено оформленню запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Ця довідка потрібна, у тому числі, і для заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Нагадуємо, щоб скористатися приватною частиною Електронного кабінету необхідно мати цифровий підпис.
Відеоурок розміщено на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/vide..., а також на ютуб-каналі ДПС за посиланням
Податкові зміни у законодавстві на час карантину
ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного веб-порталу проінформувала про податкові зміни у законодавстві, внесені законами України від 17 березня 2020 року: — № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 17.03.2020; — № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 18.03.2020.
З новаціями у законодавстві на час карантину, внесеними зазначеними законами, можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/41372...
ДПС також нагадала, що у період карантину оперативно отримати інформаційно-довідкові послуги можна: — скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play); — звернувшись до Контакт-центру ДПС за т. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів). У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо». — надіславши запитання та повідомлення на електронну адресу: idd@tax.gov.ua (без використання кваліфікованого електронного підпису).
Запроваджено справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів
З 03.03.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 «Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання» (далі – Постанова № 125), якою запроваджено справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Плата) у порядку та розмірах, затверджених Постановою № 125.
Водночас відповідно до п. 2 зазначеної Постанови з дати набрання нею чинності припинено справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Збір), який справлявся у порядку та розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання» (далі – Постанова № 449), що втратила чинність з 03.03.2020.
ДПС України у листі від 30.03.2020 № 4872/7/99-00-04-03-01-07 (далі – лист № 4872), зокрема зазначила наступне.
Чинні Порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Порядок Плати) і Розміри плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Розмір Плати), затверджені Постановою № 125, суттєво відрізняються від Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Порядок Збору) та Розмірів збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розмір Збору), затверджені Постановою № 449.
Так, наприклад, не передбачається внесення авансу Плати та коригування суми зобов'язань з Плати на раніше понесені витрати, які вже впливають на величину фінансового результату від спеціального використання водних біоресурсів.
Разом з тим обчислення сум зобов'язань з Плати виконується щокварталу пропорційно до фактичного обсягу кожного використаного виду біоресурсу, для якого затверджено відповідний Розмір Плати (п. 5 Порядку Плати).
Таким чином, суб'єкти, які отримали на 2020 рік право спеціального використання водних біоресурсів (далі – Платники), обчислюють свої зобов'язання зі Збору за період з 01 січня 2020 року по 02 березня 2020 року включно за Розмірами Збору, а з 03 березня 2020 року включно до 31 березня 2020 року включно за Розмірами Плати.
Платники обчислюють та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подають контролюючому органу за місцем реєстрації Платника зобов'язання окремо зі Збору та Плати з використанням форми розрахунку, затвердженої спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів» (зареєстровано у Мін'юсті 14.01.2000 за № 17/4238) (далі – Розрахунок) з дотриманням вимог Порядку Збору та Порядку Плати. Другий примірник Розрахунку подається Платником органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів.
Суми зобов'язань зі Збору та з Плати вносяться Платниками до бюджетів не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п. 6 Порядку Плати).
Лист № 4872 розміщено на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonod...
ФОП – платники єдиного порядку: подання заяви щодо періоду щорічної відпустки або терміну втрати працездатності
Відповідно до пунктів 295.1 та 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 295.5 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).
Згідно із п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Нагадуємо, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі рdf (обмеження 2 МБ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://саbіnеt.tах.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Про строки надання адміністративних послуг на період карантину
17.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 530).
Підпунктом 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 530 визначено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»
Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.
Відеоуроки від ДПС України
ДПС України розробила серію корисних відеоуроків для платників. З відеоуроками можливо ознайомитись за посиланнями, а саме:
► Відеоурок від податкової № 1 | Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html
https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/1407838859418903/
► Відеоурок від податкової № 2 | Заповнення квартальної декларації фізичними особами – платниками єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6018.html
https://www.youtube.com/watch?v=SuFkpDOosB8
https://www.facebook.com/107383900636180/videos/256478902049126/
► Відеоурок від податкової № 3 | Як оформити запит на отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків:
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6067.html
https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/284290552557638/
► Відеоурок від податкової № 4 | Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6094.html
https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/2619608611618098/
Отримані у минулому році доходи задекларували понад 134 тис. громадян
Станом на 23 березня громадянами подано понад 134 тисячі декларацій про майновий стан і доходи, з них 62 тисячі декларацій подано у березні.
За даними декларацій громадянами задекларовано доходи у сумі 20,4 млрд грн, це на 42 відсотки більше ніж за аналогічний період минулого року. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати цьогоріч становить 443 млн грн, приріст порівняно з минулим роком – 69 млн грн (станом на 23.03.2019 – 374,0 млн грн), або 18 відсотків. Сума військового збору становить майже 73 млн грн, що на 15 млн грн, або на 26 відсотків, більше ніж за аналогічний період минулого року.
За рівнем задекларованих доходів найбільше декларували кияни (6,1 млрд грн), а також жителі Дніпропетровської (2,2 млрд грн), Харківської, Львівської та Одеської (понад 1 млрд грн) областей. При цьому найвищі темпи приросту задекларованих доходів порівняно з аналогічним періодом минулого року на Донеччині (195 %) та Вінниччині (174 %).
Щодо рівня визначення податкових зобов'язань, то першість належить столиці – до сплати задекларовано 138,3 млн грн податкових зобов'язань, Одеська область отримає майже 33 млн грн, Запорізька – 30 млн гривень.
Звертаємо увагу, що ДПС розроблено відеоурок, присвячений заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Переглянувши його, користувачі можуть дізнатися, як крок за кроком заповнити декларацію. Переглянути відеоурок можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4
Нагадуємо: до Податкового кодексу України внесені зміни, якими передбачено, що громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов'язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/413813.html
Оновлено довідники пільг станом на 01 квітня 2020 року
Оновлено Довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.04.2020, а саме: ● Довідник № 97/1 – податкових пільг, що є втратами доходів бюджету ● Довідник № 97/2 – інших податкових пільг
З вищезазначеними довідниками платники мають можливість ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Платникам ПДВ про деякі особливості складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.
Якщо після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведеної ПН, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається коригування суми перевищення, продавець має право скласти РК до такої зведеної ПН.
РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, у тому числі у разі коригування всієї суми перевищення складається з урахуванням таких особливостей:
► у заголовній частині розрахунку коригування до зведеної податкової накладної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається код ознаки "3".
У РК, складених починаючи з 01.12.2018 до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується код ознаки "3" (позначка «Х» не проставляється).
У рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III залежно від ставки ПДВ (20 або 7 відсотків) вказується сума ПДВ, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак "–") суму податкових зобов'язань, нарахованих на суму перевищення.
У розділі Б табличної частини РК у випадку збільшення (зменшення) суми перевищення одним рядком зі знаком "–" зазначаються показники, зазначені у ПН які підлягають коригуванню, другим рядком зазначаються вірні показники.
При цьому код причини коригування зазначається 203. У випадку коригування всієї суми перевищення у РК заповнюється один рядок зі знаком "–" та зазначається код причини коригування 103.
Фонд соціального страхування України виплатив ФОП лікарняний: оподаткування ПДФО та військовим збором
Страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 1105).
Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Зокрема за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 розділу IV та главою 1 розділу XIV Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
До складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд), не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.
Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) ФОП Фондом є об'єктом оподаткування ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.
Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України від 27 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об'єднання власників будинків.
Отже, власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку