Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно

Після опублікування Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг", лунають запитання щодо доступності та вартості програмного рішення для РРО, яке має розробити ДПС.

Пояснюємо: відповідно до закону "Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання".

Йдеться про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний "гаджет", перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування чи "прихованих платежів". У той же час суб'єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395927.html

Забудовник оформив правовстановлюючі документи на готове новозбудоване житло на себе: наслідки з ПДВ

Відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Отже, якщо після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство – забудовника, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з подальшої передачі забудовником такого житла у власність іншим особам (фізичним чи юридичним особам – покупцям).

Оподаткування ПДФО матеріальної допомоги, яка надається роботодавцем систематично

Для цілей розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Норми встановлені п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Об'єктом оподаткування ПДФО резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв'язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ. Згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення умов або напрямів її витрачання.

Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, (у 2019 році – 2 690,00 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Про розмір та порядок сплати річної плати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів

Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, для суб'єктів господарювання первинного виноробства у розмірі 780 гривень.

Ліцензії видаються терміном на п'ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п'ята ст. 4 Закону № 481).

Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Створення та подання фінансової звітності можливо за допомогою Електронного кабінету

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.

Подання документів засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів.

Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі (у тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика "Електронна звітність". У рубриці "Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності" викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.

При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою "S".

Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою "J".

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі "Допомога" розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму "Введення звітності".

В режимі "Введення звітності" приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.

При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: "рік", "період", "тип форми" та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. В наступному вікні обирає "стан документа" (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: "регіон", "район".

ФОП – "загальносистемник": строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати ПДФО

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – ФОП, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Крім того, ФОП, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Плата за землю: про перенесення терміну сплати

Податкове зобов'язання стосовно плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день.

Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні. Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС

Державна податкова служба продовжує роз'яснювати зміни до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019).

Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.п. 11 п. 2 Закону № 128-IX прямо записано, що "Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання". Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.

Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396343.html

Платники Дніпропетровщини за десять місяців перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 61 мільярд гривень

З січня по жовтень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів 48 млрд 1 млн грн, що на 16 млрд 191,5 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж десяти місяців 2019 року спрямовано 27 млрд 174,1 млн грн, що на 11 млрд 660 млн грн більше надходжень січня – жовтня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 20 млрд 826,9 млн гривень. Це на 4 млрд 531,5 млн грн більше фактичних надходжень січня – жовтня 2018 року.

За підсумками десяти місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зібрано 13 млрд 62,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 34,2 млн гривень.

Про звітування юросіб у разі переходу в середині року зі спрощеної системи оподаткування на загальну

Податковим (звітним) періодом для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а платників єдиного податку четвертої групи – календарний рік.

Норми встановлені п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

З урахуванням положення п.п. "а" п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Крім того, оскільки об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Новації у сфері застосування РРО

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на ключові новації законів "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" (закони України № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019 відповідно).

► РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

► Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов'язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

► Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

► З жовтня 2020 року використання РРО стане обов'язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб – платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

► З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для фізичних осіб – платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396375.html

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців

Чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і фізичних осіб – підприємців.

Оформлюючи працівника на роботу, необхідно:

● укласти у письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України).

● оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу", затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);

● повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413).

Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

• засобами електронного зв'язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Сумлінна сплата екоподатку – крок до чистого довкілля!

Екологічний податок є одним із важливих компенсаторів негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, які виникають у процесі господарської діяльності платників. У зв'язку з цим очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб акцентувала увагу суб'єктів господарювання на необхідність своєчасної та у повному обсязі сплати цього податку.

Дніпропетровщина – самодостатній регіон з потужним промисловим потенціалом, який характеризується високим рівнем важкої індустрії, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, багатими природними ресурсами тощо. Майже на всій території області переважають родючі чорноземні ґрунти.

Головною річкою гідрографічної мережі Дніпропетровщини є Дніпро. Розгалужена система водопостачання дозволяє вести інтенсивне сільське господарство. Дніпропетровщина багата на корисні копалини. Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області є родовища та значні запаси паливно-енергетичної сировини – вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-магнезитової, каолінової, уранової, будівельної тощо.

Враховуючи галузеву специфіку регіону важливим аспектом є підтримка стану навколишнього природного середовища на належному рівні.

Значна кількість підприємств, що знаходяться у регіоні, здійснюючи свою діяльність з метою отримання прибутків, не повинні забувати про конституційне право громадян на чисте довкілля.

Питання накопичення та утилізації промислових відходів має загальнодержавне значення, оскільки більша частина відходів містить шкідливі для навколишнього природного середовища та людини речовини.

Вирішення проблеми утилізації відходів – це очищення довкілля від токсичних речовин та отримання при цьому корисних продуктів і, як наслідок, економічного ефекту, не тільки для суб'єктів господарювання (прибуток), а і для громадян (додаткові робочі місця).

Переробка відходів має велике екологічне значення, оскільки сприяє захисту довкілля від негативного їх впливу та забезпечує ощадливе використання матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів.

Тому, навіть незначне поліпшення екологічного стану можна вважати, певною мірою, перемогою. Основним завданням на майбутнє є побудова зеленої економіки в області саме на межі зіставлення інтересів економіки та екології.

Наразі необхідно напрацьовувати спільні рішення підприємців та органів державної влади для покращення екологічної ситуації в області.

Одним з кроків до цього є забезпечення сумлінної сплати екологічного податку усіма суб'єктами господарювання, діяльність яких супроводжується забрудненням навколишнього середовища.

Звертаємо увагу платників на важливість своєчасної сплати екологічного податку, що зараховується до загального фонду Державного бюджету України і спеціального фонду місцевих бюджетів та спрямовується на фінансування природоохоронних заходів у рамках державної екологічної політики України.

Нагадуємо, що граничними термінами подання декларації екологічного податку та сплати податкових зобов'язань з цього податку вважаються за:

► І квартал 2019 року – 10 травня та 20 травня 2019 року відповідно;

► ІІ квартал 2019 року – 09 серпня та 19 серпня 2019 року відповідно;

► ІІІ квартал 2019 року – 11 листопада та 19 листопада 2019 року відповідно;

► ІV квартал 2019 року – 10 лютого та 19 лютого 2020 року відповідно.

ФОП – "загальносистемник" сплатив єдиний внесок не з суми чистого доходу, а у розмірі мінімального страхового внеску: чи є наслідки?

Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Норми встановлено п. 2 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зазначена категорія платників зобов'язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються ФОП на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), що формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга). Форма Книги затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

Отже, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу.

Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП – "загальносистемника", якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги.

Cума, яку сплатила юрособа – резидент навчальному закладу за навчання дитини-інваліда,ПДФО не оподатковується

Не включається до доходу, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом, дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.

Норми встановлені п.п. "є" п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України.

Майже 121 млн грн військового збору сплачено платниками Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

З початку року платниками території обслуговування Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області до державного бюджету сплачено 120,9 млн грн військового збору, що перевищує минулорічні надходження на 15,4%, або на 16,1 млн грн.

Це свідчить про високу відповідальність та сумлінність працедавців та інших податкових агентів, які зобов'язані утримувати та перераховувати з доходів фізичних осіб військовий збір до бюджету.

Серед основних чинників позитивної динаміки сплати військового збору – зростання фонду оплати праці, результати заходів щодо легалізації найманих працівників, адже, як відомо, військовий збір сплачується з легальних доходів.

Нагадуємо, що згідно з діючим законодавством, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Ставка військового збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування.

У Правобережному управлінні у порівнянні з минулим роком надходження з ПДФО збільшено на 215 млн грн

Як повідомили у відділі адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області з початку 2019 року до казни надійшло 1,46 млрд гривень податку з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО). За наданою ними інформацією темп росту до відповідного періоду минулого року складає 117,2 відсотків, а сума додаткових коштів – 215,23 млн. гривень.

Податок на доходи фізичних осіб традиційно залишається одним з основних джерел наповнення місцевих бюджетів.

Як визнаються типи об'єктів нерухомості з метою їх оподаткування

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об'єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти.

Відповідно до пп. 266.2.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129.1 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

Згідно з пп. 14.1.129-1 ПКУ об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи: