Правобережне управління: Новини Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

З початку року анульовано 34 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 року діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6291 суб'єктам господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб´єктам господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб´єкту господарської діяльності.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб'єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій — тютюновими виробами.

Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

З початку року анульовано 34 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Подовжено терміни подання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплати податкових зобов'язань, визначених у таких деклараціях

Законом України від 17 травня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено наступне.

Річна декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік, визначена статтею 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше вказаного строку. При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ стосовно надання Декларації до 1 травня у 2020 році не застосовуються.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший п. 179.7 ст. 179 ПКУ стосовно сплати до 1 серпня суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій Декларації, у 2020 році не застосовується (п. 523 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні задекларувати доходи, отримані у минулому році, та подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01.07.2020. Останній день подання Декларації – 30.06.2020.

Податкові зобов'язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях за 2019 рік, мають бути сплачені до 01.10.2020.

Які документи подає одинока мати (батько), що має дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання ПСП?

Правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (далі – ПСП), на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок № 1227).

Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування ПСП (далі – Заява) за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку № 1227).

Згідно з п. 5 Порядку № 1227 для застосування ПСП з підстав, передбачених у п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім Заяви, одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:

► копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник ПДФО постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

► копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

► копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із Заявою звертається вдова або вдівець);

► копію паспорта.

Одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем ПСП, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, мають дитину (дітей) віком до 18 років та не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (п. 5 Порядку № 1227).

Дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216) (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

● договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

● договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;

● первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

● розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

● документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827) зі змінами та доповненнями.

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв'язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Відтерміновано нові правила застосування РРО

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533).

Законом № 533 внесені зміни, зокрема, до Законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Цими змінами, зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме:

► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО;

► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;

► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов'язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи;

► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій.

Отже, до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;

► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) у календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Крім того, Законом № 533 запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року.

Надходження єдиного внеску перевищили минулорічний показник на 350,6 млн гривень

Протягом січня – березня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників податків Дніпропетровщини склали 3 млрд 994,1 млн гривень.

Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 350,6 млн грн або на 109,6 відсотків.

Протягом березня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 341,6 млн грн, що на 93,2 млн грн більше березня 2019 року.

Станом на 1 квітня 2020 року згідно з інформаційною базою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 361,4 тисяч.

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік

Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб'єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:

► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► cума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.

Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

Справляння рентної плати за спеціальне використання води садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників рентної плати для суб'єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Об'єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об'єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об'єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об'єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об'єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Загальний оподатковуваний дохід особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов'язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Розрахунки у машині – таксі суб'єктами господарювання на загальній системі оподаткування проводяться із застосуванням РРО

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Електронний таксометр – це РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).

Таким чином, суб'єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою зобов'язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО, зокрема електронний таксометр, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Місцевий бюджет Дніпропетровщини за перший квартал 2020 року поповнився на 3 млрд 950 млн гривень ПДФО

Основним бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевого бюджету області.

В умовах, коли країна проводить заходи з викликами пандемії коронавірусу, кошти, які надходять до місцевого бюджету області, є важелем для цієї боротьби.

За підсумками першого кварталу 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 млрд 950,1 млн грн, що на 642,79 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

«Сплата податку на доходи фізичних осіб – запорука добробуту держави», – прокоментувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувного підприємства

Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу у рубриці Головна/Законодавство/Податкове/Листи для використання у роботі та інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин розмістила лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі – ДКЗ) від 09.03.2020 № 283/02 (далі – лист № 283/02) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств (далі – тимчасовий коефіцієнт рентабельності).

Тимчасовий коефіцієнт рентабельності застосовується для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п. 252.16 ст.252 Податкового кодексу України) у 2020 році.

У листі № 283/02 зазначено, що відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005 № 300, зареєстрованим Мін'юстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006 № 316, зареєстрованим Мін'юстом України за № 1383/13257, Державна комісія України по запасах корисних копалин пропонує для встановлення такі тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов'язань у 2020 році:

► для нафтогазодобувних підприємств – 1,391;

► для інших гірничодобувних підприємств – 0,185.

З листом № 283/02 можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74540.html https://tax.gov.ua/data/normativ/000/003/74540/dodatok.pdf

Коли довідка про взяття на облік платника податків за формою № 34-ОПП підлягає заміні?

У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка) (найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), така Довідка підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової Довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою Довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову Довідку.

У такому самому порядку видається дублікат Довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати Довідки нова Довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати Довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати Довідки.

Про видачу кожної Довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Норми встановлені п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями.

До уваги ФОП, що обрали загальну систему оподаткування!

Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.

Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов'язана утримати ПДФО та подати до контролюючих органів податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Земельна ділянка надається ФОП – платником єдиного податку в оренду: що з земельним податком?

Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Земельна ділянка це – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), що, зокрема надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектари.

Враховуючи зазначене, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

До уваги платників!

Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриках:

► Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);

► Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування/Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску (з 03.01.2020) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/402760.html).

Крім того, реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області можна переглянути на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ (Головна/Бюджетні рахунки).

Також звертаємо увагу, що у приватній частині Електронного кабінету у меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід

Правобережне управління

Новини Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Теги