Особливості повернення сум помилково сплаченого єдиного внеску

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), починаючи з 01 жовтня 2019 року перераховується виключно на рахунки ДПС для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, відкриті Державною казначейською службою України відповідно до вимог стандарту IВАN.

Вищезазначені рахунки розміщено у розділі «Бюджетні рахунки» на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» та у розділі «Бюджетні рахунки» вебпорталу ДПС України.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти.

Слід зазначити, що:

► таке повернення здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;

► кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення;

► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок заява подається до органу ДПС, на рахунок якого сплачено кошти за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6;

► у разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету заява подається до ДПС за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення;

► у разі помилкової сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок фізичній особі – підприємцю/особі, яка провадить незалежну професійну діяльність/члену фермерського господарства, незважаючи на своєчасне і в повному обсязі перерахування єдиного внеску, внаслідок неправильно спрямування коштів нараховується штраф та пеня.

До уваги платників!

ДПС України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов'язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО), користувачами РРО та ДПС, в основу якої покладено електронний документообмін.

Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб'єктів господарювання – користувачів РРО від паперового документообігу та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.

Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена.

Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДПС у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема:

1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів: «Інформація про РРО»; «Інформація про книги КОРО»; «Екземпляри РРО».

2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО».

3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг), можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека».

4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування, розміщений на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки/Реєстри».

Крім того, слід зазначити, що на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України розміщено банер «Новітні РРО», в якому платники мають доступ до:

- нормативно-правових актів з напрямку застосування РРО;

- повідомлень – роз'яснень для платників щодо застосування РРО;

- опису API Електронного кабінету для фіскалізації чеків та Z-звітів;

- інструкції користувача ІТС «Електронний кабінет»" (меню "Експериментальний проект РРО");

- державного реєстру РРО;

- електронних довірчих послуг;

- презентаційних матеріалів;

- переліку тестових платників;

- програмного забезпечення E-Чек;

- схеми роботи Е-Чек;

- переліку моделей експериментального проекту;

- відеоматеріалів щодо моделей експериментального проекту.

Сервіс "Пульс" – антикорупційний сервіс ДПС

Сервіс "Пульс" приймає звернення громадян та суб'єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00 до 20.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок "4", та з 20.00 до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою "Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо" і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім'я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб'єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім'я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов'язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги.

Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов'язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс "Пульс" не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходять до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ФОП на загальній системі оподаткування отримав поворотну фінансову допомогу: наслідки

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Норми визначені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов'язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу такого суб'єкта господарювання.

При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Про деякі нові поняття, які вводяться Законом № 128 з 19квітня 2020 року

19.10.2019 в офіційному виданні "Голос України" № 200 опубліковано Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" (далі – Закон № 128).

Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Закон № 128 набирає чинності через 6 місяців, тобто 19.04.2020, за винятком окремих норм.

Так, Законом № 128 запроваджено нові поняття, а саме:

► програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання;

► фіскальний сервер контролюючого органу – програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

► реєстрація електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків – це:

а) присвоєння реєстратором розрахункових операцій у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені таким реєстратором розрахункових операцій, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам'яті таких реєстраторів розрахункових операцій;

б) присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені програмними реєстраторами розрахункових операцій, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій;

► реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб'єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами;

► реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій – присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера програмному реєстратору розрахункових операцій із внесенням даних до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій;

► фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій – унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації;

► фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіскального звіту та електронного фіскального звітного чека – унікальний код, що формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації;

► електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

► електронний фіскальний звітний чек – це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані денного звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

Норми наберуть чинності з 19.04.2020.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та доповненнями, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Статтею 202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 1952).

Отже, сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за місцем знаходження земельних ділянок.

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема юридичні особи, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – податкова декларація), подається разом з додатком "Відомості про наявність земельних ділянок".

При цьому додаток "Відомості про наявність земельних ділянок", який є невід'ємною частиною податкової декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України.

Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок як окремий документ до контролюючих органів не подається.

Наслідки для платника єдиного внеску, який своєчасно не сплатив суму пені та штрафних санкцій, зазначених у рішенні контролюючого органу

Платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Норми встановлено п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 З Закону № 2464).

Згідно з п. 8 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені підпунктами 2, 3, 5 та 6 розділу VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.

Однак, відповідно до частини 15 ст. 25 Закону № 2464 та підпунктів 10 і 11 розділу VІІ Інструкції № 449 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розділу VІІ Інструкції № 449).

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (частина 4 ст. 25 Закону № 2464).

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розділу VІ Інструкції № 449).

При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 ст. 25 Закону № 2464).

Номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється у разі перереєстрації платника ПДВ, пов'язаної зі зміною адміністративного району

Електронні рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДПС надсилає Державній казначейській службі України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ.

Норми визначені п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником ПДВ.

Пунктом 7 Порядку № 569 визначено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569).

Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130.

Відповідно до п. 4.2 розділу IV Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ, пов'язаної зі зміною адміністративного району, статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ.

Таким чином, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов'язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється.