Центральна ДПІ Правобережного управління працює за новою адресою
З метою створення сприятливих умов для обслуговування платників податків Центральна державна податкова інспекція Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Правобережне управління) з 02 березня поточного року працює за новою адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1 А, 1-й поверх.
Правобережне управління запрошує задекларувати доходи за 2019 рік https://ch.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-409976.html
Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує громадянам про обов'язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
За вибором платника податків декларації подаються особисто або уповноваженою на це особою, поштою або засобами електронного зв'язку.
Безкоштовно отримати бланки декларації, консультацію, інформаційну допомогу у заповненні звітності та виконати свій конституційний обов'язок — подати річну податкову декларацію запрошуємо за адресою: вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро: — Новокодацька державна податкова інспекція, телефон: (056)377-46-14;
- Центральна державна податкова інспекція, телефон: (0562)34-28-79; — Чечелівська державна податкова інспекція, телефон: (056)377-46-18.
В Центрах обслуговування платників для платників податків облаштовано окремі робочі місця, обладнані відповідною оргтехнікою, підключеною до мережі Інтернет для роботи у «Електронному кабінеті платника», за допомогою якого можна подати декларацію.
Час прийому відвідувачів у Центрах обслуговування платників (надання бланків, консультування та допомога у заповненні декларації): понеділок — четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 15 хв., п'ятниця — з 9 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., субота та неділя — вихідні дні.
У Центрах обслуговування платників Правобережного управління надано більше 3400 безоплатних адміністративних послуг https://ch.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-409695.html
Впродовж січня — лютого поточного року в Центрах обслуговування платників Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області громадянам та представникам бізнесу надано 3454 адміністративних послуг. Про це повідомила завідувачка сектору податкових сервісів Правобережного управління Дар'я ОДНОРОЖЕНКО.
Найбільша їх частина, а саме 1347 — це видача карток платника податків та внесення до паспорта громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Також, надано 507 довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, 499 витягів з реєстру платників єдиного податку, 497 відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Крім цього, проведено реєстрацію 474 книг обліку доходів та витрат платника єдиного податку, 36 книг обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, видано 7 довідок про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та зареєстровано 7 книг обліку розрахункових операцій.
Дар'я ОДНОРОЖЕНКО нагадала, що з 1 січня до 1 травня 2020 року триває щорічна кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.
Внесок платників Правобережного управління на соціальні потреби за два місяці 2020 року перевищив 347,9 мільйона гривень https://ch.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-409599.html
Протягом січня — лютого 2020 року платники Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра спрямували на соціальні потреби 347 мільйонів 970 тисяч гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що на 37,7 мільйона гривень або на 12,2 відсотка більше, ніж у 2019 році.
Фахівці Правобережного управління систематично спілкуються з працедавцями, котрі допускають факти неповної оплати праці і в такий спосіб мінімізують сплату податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.
«Як відомо, отримання соціальних гарантій безпосередньо залежить від офіційного працевлаштування. Лише у разі легального працевлаштування кожен найманий працівник може розраховувати на соціальні виплати у разі настання страхового випадку та на майбутнє пенсійне забезпечення» — зауважила заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Інна ТИХОНЕНКО.
До уваги платників: на вебпорталі ДПС розміщено відповіді на топ-5 питань, які надійшли до Контакт-центру ДПС у лютому 2020 року
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/410774.html розміщено відповіді на топ-5 питань, які надійшли до Контакт-центру ДПС у лютому 2020 року, а саме:
Запитання № 1:
До якого органу ДПС може звернутись платник податків, якщо він вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата)?
Запитання № 2:
За яких умов фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи?
Запитання № 3:
За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді платники податку на прибуток подають Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2019 рік (у тому числі уточнюючу)?
Запитання № 4:
Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг?
Запитання № 5:
Як та в які строки контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації?
Нагадуємо! Оперативно отримати інформаційно-довідкові послуги можна:
- скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay);
- звернувшись до Контакт-центру ДПС за тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі) або електронною поштою idd@tax.gov.ua (без використання кваліфікованого електронного підпису).
У лютому роботодавці офіційно зареєстрували майже 400 тис. найманих працівників
Протягом лютого 2020 року роботодавцями подано 223,2 тис. повідомлень про прийняття на роботу 399,7 тис. найманих осіб. Це на 10,6 % більше, ніж у лютому попереднього року (361,4 тис. найманих осіб) та на 2,5 % більше, ніж у січні цього року (390,0 тис. найманих осіб).
Крім того, значно зросла і кількість громадян, які офіційно зареєструвалися суб'єктами господарювання. Так, у лютому 2020 року їх кількість склала 31,6 тис. осіб, що на 51,9 % більше порівняно з лютим 2019 року (20,8 тис.) та на 51,2 % порівняно з січнем цього року (20,9 тисячі).
Така динаміка пояснюється якісною роз'яснювальною кампанією щодо легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення. Зокрема, співробітники ДПС проводять активну роз'яснювальну роботу серед роботодавців та їх працівників щодо неприпустимості використання найманої праці без оформлення трудових відносин, виплати заробітної плати без оподаткування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За результатами таких зустрічей у січні – лютому 2020 року роботодавцями подано 426,5 тис. повідомлень про прийняття на роботу 789,8 тис. найманих осіб. За відповідний період минулого року подано 396,4 тис. повідомлень про прийняття на роботу 740,6 тис. найманих осіб.
Найбільшу кількість повідомлень про прийняття на роботу подано роботодавцями у сфері:
роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами – 49,3 тис. працівників;
діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування – 32,5 тис. працівників;
будівництва житлових і нежитлових будівель – 18,2 тис. працівників.
Також у січні – лютому 2020 року як суб'єкти господарювання зареєструвалися 52,5 тис. осіб, або на 34,3 % більше порівняно з відповідним періодом минулого року (39,1 тис. осіб).
«Завдяки спільним зусиллям з Держпрацею, Пенсійним фондом та іншими перевіряючими органами в січні у нас почала збільшуватися кількість повідомлень про укладення трудових договорів. Ми бачимо, що у лютому цей тренд продовжувався. На цьому не зупиняємося. Робота з легалізації зайнятості населення та детінізації заробітної плати триватиме. Це дозволить бюджетам різних рівнів отримувати додаткові надходження, а працівникам – соціальні гарантії», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/410838.html
Повідомлення контролюючим органам про прийняття керівників на роботу скасовується
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 188 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413» (далі – Постанова № 188) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 13).
Постановою № 188 уточнюється, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв'язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації тепер будуть відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Також, у зв'язку з реорганізацією податкової, у заголовку Постанови № 413 і по тексту «Державна фіскальна служба» замінено на «Державна податкова служба».
Постанову № 188 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-...
Податок на прибуток підприємств: визначення платників з числа нерезидентів
Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.
Оподаткування ПДФО подарункових сертифікатів, подарованих юрособою фізособі
До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 % у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
За відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ передбачена відповідальність
Нормами п. 128?.2 ст. 128? Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) платником акцизного податку – розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 гривень.
При цьому, п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, зокрема, передбачено, що норми п. 128?.2 ст. 128? ПКУ застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000.
Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 зі змінами і доповненнями (далі – ДК 002:2004), розроблена згідно з вимогами норм Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями та Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями.
З урахуванням ДК 002:2004:
► за кодом 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» сплачується податок на прибуток суб'єктами господарювання з організаційно-правовими формами – державне підприємство (код 140), казенне підприємство (код 145), державна акціонерна компанія (товариство) (код 235), орган державної влади (код 410), судова система (код 415), орган місцевого самоврядування (код 420), державна організація (установа, заклад) (код 425);
► за кодом 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» сплачується податок на прибуток суб'єктами господарювання з організаційно-правовими формами іноземне підприємство (код 170) та представництво (код 620);
► за кодом 11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб» сплачується податок на доходи нерезидентів суб'єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правових форм;
► за кодом 11020900 «Податок на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об'єднань» сплачується податок на прибуток суб'єктами господарювання з організаційно-правовими формами – виробничий кооператив (код 310), обслуговуючий кооператив (код 320), споживчий кооператив (код 330), сільськогосподарський виробничий кооператив (код 340), сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (код 350), політична партія (код 810), громадська організація (код 815), громадська спілка (код 820), релігійна організація (код 825), профспілка (код 830), об'єднання профспілок (код 835), творча спілка (інша професійна організація) (код 840), благодійна організація (код 845), організація роботодавців (код 850), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (код 855), орган самоорганізації населення (код 860);
► за кодом 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» сплачується податок на прибуток суб'єктами господарювання з організаційно-правовими формами – фермерське господарство (код 110), приватне підприємство (код 120), колективне підприємство (код 130), дочірнє підприємство (код 160), підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) (код 180), орендне підприємство (код 190), індивідуальне підприємство (код 191), сімейне підприємство (код 192), спільне підприємство (код 193), акціонерне товариство (код 230), відкрите акціонерне товариство (код 231), закрите акціонерне товариство (код 232), товариство з обмеженою відповідальністю (код 240), товариство з додатковою відповідальністю (код 250), повне товариство (код 260), командитне товариство (код 270), адвокатське об'єднання (код 280), адвокатське бюро (код 281), приватна організація (установа, заклад) (код 435), організація (установа, заклад) об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо) (код 440), організація орендарів (код 490), організація покупців (код 495), асоціація (код 510), корпорація (код 520), консорціум (код 530), концерн (код 540), холдингова компанія (код 550), інші об'єднання юридичних осіб (код 590);
► за кодом 11021100 «Інші платники податку на прибуток» сплачується податок на прибуток суб'єктами господарювання з організаційно-правовими формами – органи адвокатського самоврядування (код 710), органи суддівського самоврядування (код 711), вища кваліфікаційна комісія суддів України (код 712), товарна біржа (код 915), фондова біржа (код 920), кредитна спілка (код 925), споживче товариство (код 930), спілка споживчих товариств (код 935), недержавний пенсійний фонд (код 940), інші організаційно-правові форми (код 995).
Новації у застосуванні РРО: режим офлайн може тривати не більше 36 годин!
З 19.04.2020 наберуть чинності норми ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО) з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-ХІ «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Відповідно до ст. 5 Закону про РРО на період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42? Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб'єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.
Використання програмного РРО у період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Протягом години після встановлення зв'язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Чи подаються пояснення та копії документів для реєстрації помилково складеної податкової накладної, що була зупинена?
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок прийняття рішень).
Відповідно до п. 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначається, зокрема пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
У разі зайвого (помилкового) складання ПН/РК первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій ПН/РК, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної ПН/РК в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.
Звертаємо увагу, що Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов'язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Враховуючи норми Порядку прийняття рішень та п. 44.1 ст. 44 ПКУ платник ПДВ може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених ПН/РК.
Продаж нерухомого майна фізичною особою: оподаткування
Підпунктом 14.14.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що дохід з джерелом їх походженням з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключно (морській) економічній зоні.
Зокрема, п.п. «в» п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що до зазначених доходів належать доходи від продажу нерухомого майна.
Об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Слід зазначити, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується.
Пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ встановлено, що дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 %. Крім того, такий платник до 01 травня, року, що настає за звітним, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи.
При цьому, згідно з п. 172.7 ст. 172 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну).
Інформаційний лист № 6. Земельний податок. Які нюанси треба знати?
Державна податкова служба продовжує серію публікацій інформаційних листів. У шостому випуску читайте про звільнення від обов'язку сплачувати земельний податок фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку четвертої групи і використовує земельні ділянки для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Крім того, пропонуємо дізнатися, коли виникає обов'язок зі сплати податку на земельну ділянку, хто є платниками земельного податку, як сплачується плата за землю у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою.
Також пропонуємо дізнатися, хто є безпосереднім платником земельного податку у випадку державної реєстрації прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком.
Інформаційний лист можна завантажити тут https://tax.gov.ua/data/material/000/321/411133/Informaciyniy_list_6.pdf
Отримані доходи від індивідуальної адвокатської діяльності необхідно задекларувати
Адвокат, у разі отримання протягом 2019 року доходів від індивідуальної адвокатської діяльності, зобов'язаний подати до 01 травня 2020 року до контролюючого органу за місцем проживання декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 % – до 01 серпня 2020 року.
У разі отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (пункт 3 статті 4 Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами).
Відповідно до пункту 178.1 статті 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адвокати, які мають намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 ПКУ.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/411178.html
За якою формою (формат, розмір) подаються письмові пояснення/скарга на рішення комісії у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН?
01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).
Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:
► Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);
► Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми J/F13132) (далі – Скарга).
До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.
Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.
Кількість документів довільного формату, що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук.
Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.
Крім того, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою № 1165, передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.
Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).
До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ у форматі PDF, PNG або JPG.
Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 штук.
Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.
Вартість святкового вечора, який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до доходу працівників
Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Норми встановлені п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким