Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Сплата місцевих податків і зборів суб'єктами господарювання

Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській за січень — липень 2019 року

За січень — липень 2019 року від суб'єктів господарювання Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об'єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, забезпечено надходження: земельного податку та орендної плати в наступному розмірі 139 899,5 тис. грн. (податку надійшло 122,3% очікуваного показника); єдиного податку з юридичних осіб в наступному розмірі 50 123,2 тис. грн. (податку надійшло 109,6% очікуваного показника); з податку на нерухоме майно з юридичних осіб в наступному розмірі 25 710,7 тис. грн. (податку надійшло 112,2% очікуваного показника).

Як зазначила начальник відділу місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олександра Гирич, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання та подання податкової звітності, складено 435 податкових повідомлень – рішень на загальну суму 3 698,6 тис. грн.

Крім того, фахівцями відділу протягом січня-липня 2019 року складено 211 актів за порушення термінів подання податкової звітності на загальну суму 108,5 тис.грн., за порушення термінів сплати 473 акта на загальну суму штрафної санкції 7 880,7 тис.грн. та складено 10 протоколів про адміністративне правопорушення. Також, Олександра Гирич повідомила, що протягом січня – липня 2019 року зареєстровано платниками єдиного податку 127 юридичних осіб; анульовано реєстрацію платника єдиного податку 33 юридичним особам; видано витягів з реєстру платників єдиного податку 158 юридичним особам.

Фахівцями відділу проаналізовано пільги щодо сплати земельного податку за І квартал 2019 року, передбачені ст.282 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI та надані рішеннями ДМР. Згідно вимог чинного законодавства користувались пільгами 202 СПД. Загальна сума пільг складає 50 169,1 тис. грн. Олександра Гирич закликала платників дотримуватись норм податкового законодавства, що дозволить суб'єктам господарювання уникнути додаткових витрат на сплату штрафних санкцій.

З початку року розпочали власну справу понад 3 тисячі суб'єктів господарювання

Станом на 1 серпня 2019 року у Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об'єднує Новокодацький, Центральний та Чечелівський райони м. Дніпра, власну справу зареєстрували 3033 платників податків, з них 646 юридичних осіб та 2387 фізичних осіб – підприємців. Про це повідомила завідувач сектору обслуговування платників Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Кореновська.

Як свідчить аналітика, кількість новостворених суб'єктів господарювання в 1,6 разів перевищує кількість тих, хто з різних причин вирішив припинити господарську діяльність. Так, з початку року господарську діяльність припинили 1928 платників, з них 513 — юридичні особи та 1415 — підприємців.

Загалом станом на початок серпня 2019 року на обліку в Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебуває 39148 представників бізнесу, зокрема, 18401 юридичних осіб та 20747 фізичних осіб. Нагадаємо, взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.

Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб.

Підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки. Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

При цьому, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.

До уваги платників акцизного податку!

ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387640.html надала роз'яснення щодо виправлення помилкових показників, зазначених в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року.

Відповідно до п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) коригування показників акцизної накладної (далі – АН) шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється у випадку, якщо після реалізації пального або спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу пального або спирту етилового особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні такої акцизної накладної.

Пунктом 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що розподіл обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕА РП, між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними здійснюється шляхом складання та реєстрації АН. При цьому операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не здійснюються, тобто фізична передача (відпуск, відвантаження) пального не відбувається.

Відповідно показники АН, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в СЕА РП, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року, не можуть коригуватись шляхом складання розрахунків коригування акцизної накладної.

Формою АН та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724, передбачено складання АН з окремими ознаками, які дозволяють їх ідентифікувати, а саме у цьому випадку у відповідному полі зазначається напрям використання пального "3" – розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися.

Під час складання відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ АН (далі – розподільча АН) платниками були допущені помилки, зокрема, в реквізитах отримувача пального, акцизного складу або акцизного складу пересувного такого отримувача, обсягах пального, кодах пального згідно з УКТ ЗЕД.

ДФС у зв'язку зі значною кількістю звернень платників щодо невідповідного розподілу платниками залишків пального між СЕА РП та СЕА РПСЕ пропонує наступну процедуру приведення платниками у відповідність даних СЕА РПСЕ фактичним залишкам пального станом на 01 липня 2019 року, яка погоджена з Міністерством фінансів України:

1. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, які містили невідповідні дані щодо отримувача пального та/або акцизного складу/акцизного складу пересувного та/або кодів УКТ ЗЕД пального.

Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається:

► напрям використання – "0";

► дата складання – 01.07.2019;

► до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»;

► у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року, у т. ч. з правильними кодами УКТ ЗЕД;

► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН;

► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року.

2. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, що містили завищені дані щодо обсягу реалізованого пального.

Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається:

► напрям використання – "0";

► дата складання – 01.07.2019;

► до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»;

► у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували обсяги такого перевищення пального станом на 01 липня 2019 року;

► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН;

► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу/ акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували такі обсяги перевищення пального станом на 01 липня 2019 року.

Дані щодо обсягу реалізованого пального в такій АН містять обсяг перевищення (тобто різницю між завищеним обсягом пального, помилково зазначеним у розподільчій АН, та правильним обсягом пального), який необхідно перенести на акцизний склад/акцизний склад пересувний, де такий обсяг перевищення фактично знаходився станом на 01.07.2019.

Термін виправлення помилок, яких платники припустились у розподільчих АН (тобто термін реєстрації другого примірника АН, складених для виправлення помилок у розподільчих АН) – по 15.08.2019 (включно).

Оскільки виправлення помилок у розподільчих АН потребує складання АН особою, яка в таких розподільчих АН зазначена як отримувач пального, суб'єкт господарювання, який припустився помилки, інформує таких отримувачів про реквізити помилкових розподільчих АН, надає перелік неправильних даних та перелік даних, які отримувачу необхідно зазначити в АН, якими виправляються помилки.

Електронний кабінет – найбільш популярний електронний сервіс ДФС України

Нагадуємо, що «Електронний кабінет» (https://cabinet.sfs.gov.ua/) – персональне автоматизоване робоче місце платника. Цей сервіс містить наступну інформацію: податковий календар; стан розрахунків з бюджетом; листування з органами ДФС; облікові дані; пошук інформації в реєстрах ДФС; подання заяв/запитів; подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді; сплата податків (для фізичних осіб); перегляд даних СЕА ПДВ; інформацію з реєстрів; дані про взяття на облік платників; реєстр страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; реєстр платників єдиного податку; інформацію про РРО; інформацію про книги ОРО; дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового; інформацію з інших реєстрів.

Також звертаємо увагу, що з повним переліком електронних сервісів, які функціонують та розміщені на офіційному вебпорталі ДФС України можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/.

В Україні з 5 серпня 2019 року стартує запровадження міжнародного номера банківського рахунку

З 5 серпня 2019 року в Україні стартує запровадження міжнародного номера банківського рахунку IBAN відповідно до вимог стандарту ISO 13616.

У зв'язку із запровадженням міжнародного номера банківського рахунку IBAN Національний банк України (далі – НБУ) змінить форми платіжного доручення та інших документів.

Зважаючи на комплексність заходів із впровадження цього міжнародного стандарту, НБУ нагадує банкам та їхнім клієнтам про особливості цього процесу.

Терміни та дати

З 5 серпня 2019 року нові рахунки клієнтам банки відкриватимуть відповідно до вимог стандарту IBAN.

Водночас чинні номери рахунків банки змінюватимуть відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням чинного номера аналітичного обліку.

З 1 листопада 2019 року застосування IBAN стане обов'язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема під час транскордонних переказів. Тобто всі перекази з 1 листопада 2019 року будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.

Важливо, що усі платіжні картки, емітовані банками до рахунку клієнта, залишаються чинними, вони є платіжним інструментом, який надає клієнту можливість за допомогою платіжного пристрою, зокрема ініціювати переказ коштів з банківського рахунка.

Більш детальніше з інформацією можливо ознайомитись на офіційній сторінці вебсайту НБУ за посиланням

https://bank.gov.ua/news/all/v-ukrayini-z-5-serpnya-2019-roku-startuye-zaprovadjennya-mijnarodnogo-nomera-bankivskogo-rahunku

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату зовнішнього сумісника

Звертаємо увагу, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Норми встановлені п. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Водночас при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464).

Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 31 Закону № 108). Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, роботодавець зобов'язаний нарахувати заробітну плату у розмірі, не нижчому від мінімального.

Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату, нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

При цьому роботодавець розраховує суму єдиного внеску як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.

Отже, при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи (сумісникам) ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб'єктом господарювання: сплата ПДФО

Нагадуємо, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Операції з реалізації суб'єктами господарювання безалкогольного пива у роздріб акцизним податком не оподатковуються

Пвідомляємо, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Норми встановлені п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями).

Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено ставки акцизного податку, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Тому операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

До уваги банків та інших фінансових установ!

ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387736.html повідомила, що відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за №832/33803 (далі – наказ № 292), з 05.08.2019 ДФС забезпечується приймання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, що надходять до контролюючих органів, за новою формою та структурою, номера рахунків в яких сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (далі – стандарт IBAN).

Наказ № 292 розміщено на вебпорталі ДФС за посиланням: «Головна > Законодавство > Податкове законодавство > Накази».

Оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі: «Електронна звітність > Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків > Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків».

Відповідно до вимог наказу № 292 банки України з 05.08.2019 повинні направити до контролюючих органів повідомлення про відкриття нових рахунків із зазначенням реквізиту «номер рахунку», сформованого відповідно до стандарту IBAN.

З 05.08.2019 по 31.10.2019 (протягом перехідного періоду, встановленого Нацбанком) банки направляють до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN.

У 10-денний строк після закінчення перехідного періоду банки направляють контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31.10.2019 рахунки клієнтів – платників податків.

До уваги імпортерів дизпалива та скраплених газів!

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 липня 2019 року № 624 «Питання запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 678), якою з 01 серпня 2019 року запроваджено спеціальні мита на окремі товари походженням з Російської Федерації при їх ввезенні на митну територію України, зокрема:

► для важких дистилятів (газойлів), що класифікуються за кодами 2710 19 43 00 – 2710 19 48 00 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться на митну територію України трубопровідним транспортом та поміщуються у митний режим імпорту:

● з 1 серпня 2019 року – 3,75 відсотка;

● з 1 жовтня 2019 року – 4,25 відсотка;

► для скраплених газів, що класифікуються за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 12 97 00 та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТЗЕД походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту:

● з 1 серпня 2019 року – 1,75 відсотка;

●з 1 жовтня 2019 року – 3 відсотки.

Також постановою передбачено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за вищезазначеними ставками.

При здійсненні митного оформлення зазначених вище товарів у графі 47 митної декларації зазначається код виду надходження "030" – спеціальне мито на товари походженням з Російської Федерації.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/387740.html

З січня по липень платники Дніпропетровщини перерахували

до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 53,8 мільярдів гривень

З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 44 млрд 676,8 млн грн, що на 10 млрд 991,3 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Так, до державного бюджету впродовж семи місяців 2019 року спрямовано 30 млрд 431,4 млн грн, що на 7 млрд. 930,9 млн грн (або на 35,2 %) більше надходжень січня – липня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 14 млрд 245,4 млн гривень. Це на 3 млрд 60,4 млн грн (або на 27,4 %) більше фактичних надходжень січня – липня 2018 року.

За підсумками семи місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зібрано 9 млрд 111,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 469,2 млн грн (або на 19,2 %).

Отримання фізичною особою відомостей

про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді

Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків може отримати інформацію, яка зазначається у документі «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» за допомогою електронних сервісів ДФС в один із таких способів:

► при поданні заяви засобами інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний кабінет, вхід до якої здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, та через офіційний вебпортал ДФС, інформація надається засобами цієї системи;

► при поданні заяви до «Єдиного вікна подання електронної звітності», програмне забезпечення якого розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Електронна звітність», інформація направляється на електронну адресу фізичної особи – платника податків.

За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (далі – Запит) (форма № 10ДР) виключно для отримання інформації про себе.

Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням кваліфікованого електронного підпису фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному вебпорталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid).

У розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео урок щодо створення Запиту.

Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відповідь на Запит в електронному вигляді) надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

Офіційне оформлення трудових відносин фізичною особою – підприємцем

Нагадуємо роботодавцям – фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) про необхідність легального оформлення найманих робітників.

Для офіційного оформлення найманого працівника на роботу ФОП необхідно:

► укласти трудовий договір з найманим працівником (реєструвати такий договір у центрі зайнятості не потрібно);

► оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;

► до початку роботи працівника подати до територіального органу ДФС за місцем обліку ФОП як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413;

► зробити запис в трудовій книжці про прийняття працівника на роботу відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 із змінами.

Наголошуємо, що офіційне працевлаштування дозволяє громадянину отримувати пакет соціальних гарантій, пільг та виплат у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та допомоги при нещасному випадку; своєчасної та не нижче мінімального розміру виплати заробітної плати; щорічної відпустки та відпустки по догляду за дитиною; податкової знижки тощо.

Нерухоме майно знищено: уточнення показників у декларації про нерухомість

Доводимо до відома платників, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об'єкт нерухомого майна у зв'язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку – юридична особа нараховує податок за об'єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об'єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об'єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».

Про термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами

Доводимо до відома платників акцизного податку, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі ДФС, а у сільській місцевості – в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.