Особливості заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 8.1 Порядку № 1588 встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі повідомлення за формою № 20-ОПП) у порядку, встановленому розділом VIII зазначеного Порядку.

Порядок заповнення повідомлення за формою № 20-ОПП визначено Пам’яткою для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

У разі наявності у платника податків однотипних об’єктів оподаткування (окремі кімнати, офіси, квадратні метри), які розташовані за одним місцезнаходженням, при заповненні розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП слід дотримуватися принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування та відображати їх у вигляді одного об’єкта оподаткування. Якщо однотипні об’єкти оподаткування розташовані за різним місцезнаходженням, то їх необхідно показувати окремо. Також, при заповненні графи 12 розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП принцип «укрупнення інформації» не застосовується до об’єктів оподаткування, які мають реєстраційний номер, тобто інформація щодо таких об’єктів оподаткування зазначається за кожним об’єктом окремо.

Згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, графи 6-7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюються відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, розміщеного на офіційному веб-сайті Держстату України. У разі придбання транспортного засобу для використання по всій території України або передачі його в оренду платник податків зазначає у графах 6-7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» та 8 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП адресу місця реєстрації транспортного засобу.

Про використовування РРО при проведенні розрахункових операцій ФОП

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі - РК);

• видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання винятково через банківські установи РРО не застосовується.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

Зазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Змінилося керівництво – подбайте про зміну електронних ключів цифрового підпису

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що у випадку, якщо у суб’єкта господарювання змінюються дані щодо посадових осіб (змінюється директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена на ведення бухгалтерського обліку), такому суб’єкту господарювання необхідно до подання наступної електронної звітності отримати посилені сертифікати відкритих ключів на новопризначених посадових осіб, які мають право підпису документів.

Звертаємо увагу, що у випадку, коли суб'єкт господарювання не змінив електронні ключі цифрового підпису при зміні керівництва – застосування штрафних санкцій не передбачено, однак виникають інші негативні наслідки, у вигляді відмови у прийняті звітності та відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більш детально з деталями оформлення електронного цифрового підпису можна ознайомитись на офіційному ресурсі Акредитованого центру сертифкації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, за посиланням: http://www.acskidd.gov.ua./

Що необхідно зберігати на робочому місці власнику РРО

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:

- зберігати у господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО (касового апарату), здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;

- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

З початку року митна вартість зросла на 16%

Протягом січня-липня 2018 року до державного бюджету перераховано 195,3 млрд грн. митних платежів. Це на 15%, або на 25,9 млрд грн перевищує показник 7 місяців 2017 року.

Порівняно з відповідним періодом минулого року фіксується позитивна динаміка та поступове зростання обсягів ввезення товарів на митну територію України, рівня митної вартості та митних платежів.

Так, обсяги оподаткованого імпорту товарів у січні-липні 2018 року зросли по вазі до 37,8 млн тонн, що на 5% більше січня-липня 2017 року, та по митній вартості – майже до 28,4 млрд $, або на 16% більше відповідного періоду минулого року.

За вказаний період митні платежі з імпорту склали 7,4 млрд $. Це на 15% перевищує відповідний показник минулого року.

Рівень митної вартості оподаткованого імпорту збільшився на 9,8% до 0,75 $/кг.

Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилося до 5,21 грн/кг, або на 9,1%.

Основними бюджетоформуючими товарами за 7 місяців 2018 року стали:

− нафта або нафтопродукти – 43,1 млрд грн;

− гази нафтові – 12,5 млрд грн;

− автомобілі легкові – 11,7 млрд грн;

− вугілля кам’яне – 9,6 млрд грн;

− інсектициди, фунгіциди – 4 млрд грн;

− телефонні апарати – 2,6 млрд грн;

− добрива мінеральні – 2,4 млрд грн;

− трактори – 2,3 млрд грн

У липні до державного бюджету надійшло 31,9 млрд грн митних платежів, що на 5,9 млрд грн більше липня 2017 року та на 5,3 млрд грн – червня 2018 року.

При цьому середньоденні надходження митних платежів у липні зросли до майже 1,5 млрд грн. Це на 214 млн грн перевищує середньоденний показник липня 2017 року та на понад 121 млн грн червня 2018 року.

Обсяги оподаткованого імпорту товарів за цей період зросли по вазі на 12% та по митній вартості – на 29% порівняно з липнем 2017 року.

Рівень митної вартості оподаткованого імпорту збільшився на 16% - до 0,78 $/кг, податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту - на 12% до 5,4 грн./кг.

У липні 2018 року відбулося збільшення податкового навантаження при ввезенні товарів у контейнерах на 21,6%, у тому числі при оформленні таких категорій вантажів:

- тканин синтетичних або штучних – на 33,8%;

- тканин спеціальних – на 57,3%;

- іграшок – на 16,7%.

Представники ДФС та Фінансового директорату Словацької Республіки обговорили шляхи посилення співпраці у митному напрямі

Взаємодія між ДФС та Фінансовим директоратом Словацької Республіки повинна бути посилена за рахунок гармонізації митних процедур та запровадження спільного контролю на пунктах пропуску. Про це йшла мова під час робочої зустрічі в.о. заступника Голови ДФС Віктора Кривіцького, Державного секретаря Фінансового директорату Словацької Республіки Дани Мігер та Посла Словацької Республіки в Україні Марека Шафіна.

«Сьогодні співпраця між Україною та Словаччиною має вийти на новий рівень, особливо у рамках розвитку ініціативи «Новий Шовковий шлях». Для українських та словацьких митників необхідно налагодити дієвий обмін інформацією для упередження нелегального перевезення товарів», – зазначив Віктор Кривіцький.

За його словами, одним із кроків такої співпраці має стати підписання Меморандуму про взаєморозуміння між митними органами двох країн. Відповідний документ вже розроблено ДФС та направлено до словацької сторони у рамках виконання двохсторонніх домовленостей між в.о Голови ДФС Мирославом Проданом та Даною Мігер на Глобальній конференції з питань транскордонної електронної торгівлі у Пекіні.

Меморандумом передбачені такі напрями співробітництва як обмін інформацією про зміни в національному законодавстві обох країн, що стосуються митної сфери, оптимізація функціонування пунктів пропуску на українсько-словацькому кордоні, професійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

Особлива увага приділятиметься і питанням протидії митним правопорушенням. Протягом 2018 року на українсько-словацькій ділянці кордону упереджено 1,1 тис. порушень, пов’язаних з незаконним переміщенням товарів, вартістю 8,4 млн грн.

З незаконного обігу вилучено товарів промислового значення вартістю 0,8 млн грн, продовольчих товарів – 3,7 млн грн, при цьому у 18 випадках це були тютюнові вироби у загальній кількості понад 3,4 млн шт, що більше ніж за увесь 2017 рік (3 млн шт). Також вилучено транспортних засобів на 2,3 млн гривень.

Зацікавленість у підписанні Меморандуму висловили і представники Словацької Республіки. Зокрема, за їх словами, необхідно обговорити усі питання щодо напрацювання механізму ведення спільного митного контролю фізичних осіб, товарів і транспортних засобів, які переміщуються через спільний кордон. У 2018 році проводились консультації зі словацькою стороною щодо погодження відповідного проекту Угоди. Мова йде про перспективи введення спільного контролю в діючих пунктах пропуску, зокрема, «Малий Березний – Убля», та майбутніх, будівництво яких заплановане – «Соломоново – Чиєрна».

Крім того, на порядку денному налагодження обміну інформацією між ДФС та Фінансовим директоратом Словацької Республіки, що сприяло б скороченню часу на проходження митного контролю, оформлення вантажів та ефективному попередженню незаконного переміщення товарів через українсько-словацький кордон.

Довідково:

Протягом січня-липня 2018 року обсяг товарообігу зі Словаччиною займає 10 місце серед 216 країн-торгових партнерів. Питома вага зовнішньої торгівлі між Україною та Словаччиною в 2018 році складає 3% загального товарообігу.

Євген Бамбізов: У серпні будуть здійснені планові перевірки 60 експортерів лісоматеріалів

ДФС посилює заходи з протидії незаконному вивезенню лісоматеріалів.

В.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов провів відеоселекторну нараду з головними управліннями ДФС та Офісом великих платників податків, де було обговорено виконання доручення Уряду щодо організації контрольно-перевірочних заходів на підприємствах, які належать до сфери управління Держлісагентства, та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів.

ДФС вже здійснено планові перевірки 102 суб’єктів господарювання, які здійснюють експорт деревини. З них за результатами 82 перевірок контролюючими органами вже винесено податкові повідомлення-рішення. Донараховано 63,6 млн грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток 26,2 млн грн, зменшено від’ємне значення ПДВ на суму 16,9 млн грн, зменшено відшкодування ПДВ на суму 0,9 млн гривень.

До кінця року будуть перевірені ще 133 платника. З них на серпень заплановано проведення 60 перевірок зазначених підприємств.

Під час селектору Євген Бамбізов наголосив на необхідності підготовчої роботи аудиторів до перевірок.

«У першу чергу – це вивчення інформації з баз даних ДФС, співставлення відомостей обласних управлінь Держлісагенства та Держекоінспекції щодо обсягів заготівель за видами деревини та рубок, експортних операцій, а також дослідження діяльності контрагентів, у тому числі нерезидентів. Така робота має бути скоординована з підрозділами боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом», – зазначив Євген Бамбізов.

За його словами, основними питаннями для контролю є операції з нерезидентами, супутні послуги, рента за користування лісовими ресурсами. Це дасть можливість визначити реальність операцій з переробки та обробки деревини на території України, а за допомогою компетентних органів інших країн перевірити обсяги еспортних операцій, правильність класифікації експортованої деревини.

В.о. заступника Голови ДФС також підкреслив, що за ходом цієї роботи установлено системний контроль ДФС.

ДФС посилено заходи з детінізації заробітних плат

У рамках виконання доручення Прем’єр-міністра України щодо посилення контролю та вжиття заходів для запобігання ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, ДФС посилено заходи з детінізації заробітних плат.

Особлива увага приділяється платникам, які задіяні у схемах мінімізації та ухилення від сплати податків, зборів та єдиного внеску, утримують податки, але ці кошти до бюджетів не перераховують.

За результатами перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували своїм найманим працівникам заробітну плату та інші доходи з порушенням законодавства, протягом січня-липня поточного року донараховано до сплати 607 млн грн. податку на доходи фізичних осіб, 167 млн грн. ЄСВ та 26 млн грн. військового збору.

До територіальних органів Держпраці передано інформацію про виявлені під час заходів контролю порушення законодавства про працю щодо 0,67 тис. роботодавців.

Крім того, для упередження мінімізації суб’єктами господарювання виплати зарплат найманцям одночасно з контрольно-перевірочними заходами проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з роботодавцями про збільшення фонду оплати праці. За результатами цього підвищили рівень виплат 29,2 тис. платників.

На засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади, в яких беруть участь представники фіскальних органів, заслухано 11,7 тис. роботодавців, які нараховують зарплату у незначних розмірах або на рівні законодавчо встановленого мінімуму. Внаслідок такої роботи рівень оплати праці підвищили 10,4 тис. підприємств.

Загалом протягом січня-липня 2018 року виявлено 4,2 тис. осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцями.

Так, наприклад, на Закарпатті під час перевірки фізичної особи-підприємця встановлено використання праці 186 найманих працівників без належного оформлення трудових відносин. Зазначений підприємець надавав послуги з міжнародних вантажних перевезень.

Відповідно до поданої звітності, наказів, відомостей про нарахування заробітної плати та табелів обліку виходу на роботу штатна чисельність працюючих складала 42 найманих працівника. Однак за результатами аналізу інформації з баз даних, податкових розрахунків та наданих підприємцем документів реальна чисельність працюючих водіїв виявилася значно більша – 228 осіб. Тобто 186 найманців працювали на підприємстві нелегально.

Матеріали перевірки були направлені до Управління Держпраці у Закарпатській області, за результатами розгляду яких на підприємця накладено штраф на суму майже 21 млн гривень.

За 7 місяців зафіксовано майже 4,2 тис. випадків призупинення митного оформлення товарів через можливе порушення прав інтелектуальної власності

Протягом січня-липня поточного року митницями здійснено майже 4,2 тис. випадків призупинень митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

За вказаний період порушено 7 справ про порушення митних правил за фактами ввезення та вивезення товарів, які включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, на загальну суму майже 1,4 млн гривень (за ст. 476 Митного кодексу України).

Загалом, станом на 1 серпня поточного року у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 3818 об’єктів. З них 206 ­– внесено з початку 2018 року.

Нагадаємо, що для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час зовнішньоекономічної діяльності Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин.

Так, наприклад, Одеською митницею було виявлено декілька випадків ввезення партії товарів з порушенням прав інтелектуальної власності.

У першому випадку було виявлено 4,4 тис. пар кросівок із позначеннями, що схожі на знаки «ADIDAS»,«NIKE»,«PUMA». Контрафактну продукцію намагалось ввезти з Китаю одне з українських товариств. Під час здійснення митного контролю та оформлення товару було встановлено, що товар переміщується з порушенням прав інтелектуальної власності. Митне оформлення було призупинено та справу направлено до суду. За рішенням суду було підтверджено, що товар переміщувався з порушенням прав інтелектуальної власності, тому його було конфісковано. Загальна сума конфіскованого товару склала понад 1 млн грн. Також за рішенням суду було накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.

У другому випадку одним з українських приватних підприємств була спроба ввезення 417 навушників з Китаю, на яких неправомірно використовувалось зображення та логотип «APPLE», який включений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. Представника правовласника було повідомлено про факт виявлення товару та встановлено, що зображення та логотип використовувалися без його дозволу. Було складено протокол про порушення митних правил за ст. 476 Митного кодексу України та матеріали справи направлено до суду. За рішенням суду товар на загальну суму 104,2 тис. грн було конфісковано, на порушника накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.

Митницями ДФС виявлено понад 27 тис. порушень митних правил на суму 1,3 млрд гривень

Протягом січня-липня 2018 року митницями ДФС виявлено понад 27 тис. митних правопорушень, вартість предметів правопорушень у яких склала 1,3 млрд гривень. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.

Він наголосив, що кількість складених протоколів про порушення митних правил зросла на 55% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Із незаконного обігу вилучено предмети правопорушень вартістю більш як 474 млн гривень.

«Найчастіше вилучались промислові товари. За вказаний період припинено незаконне переміщення таких товарів на суму понад 236,5 млн гривень. Крім того, вилучено транспортних засобів вартістю понад 115,8 млн грн, продовольчих товарів – 73,5 млн грн, валюти – 48,4 млн грн», – розповів Василь Поїзд.

За результатами розгляду митницями 20 тис. справ про порушення митних правил накладено штрафів на суму 9,3 млрд грн.

Судами за результатами розгляду справ прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму понад 148,6 млн грн. Також накладено штрафів на суму понад 114 млн грн.

Як відзначив посадовець, одним із ефективних методів протидії митним правопорушенням на сьогодні є співпраця та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав у рамках взаємної адміністративної допомоги, яка забезпечує попередження і виявлення незаконних експортно-імпортних операцій та факти несплати до бюджету обов’язкових митних платежів.

«За результатами міжнародної взаємодії за 7 місяців 2018 року порушено майже 400 справ про порушення митних правил на суму 399 млн грн. Крім того, у ході міжнародної співпраці встановлено несплату понад 16,6 млн грн обов’язкових митних платежів», – зазначив Василь Поїзд.

Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

З 24 серпня 2018 року набирають чинності зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2018 № 589.

Зокрема, визначено порядок обліку в контролюючих органах представництв донорських установ в Україні, після проведення Мінекономрозвитку їх реєстрації в Україні.

Взяття на облік здійснюється контролюючим органом за адресою представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.

Підставою для взяття на облік такого представництва є:

копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана від Мінекономрозвитку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153;

або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом.

Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік представництва донорської установи в Україні йому надсилається лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.

Також спрощується порядок подання постійними представництвами нерезидентів заяви на реєстрацію як платника податку на прибуток (за ф.№1-РПП).

При поданні такої заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» необхідно заповнювати тільки дані про контролюючий орган, код ЄДРПОУ, повне найменування та головного бухгалтера постійного представництва нерезидента в Україні. До зазначених змін необхідно було заповнювати форму заяви повністю.

Крім того, врегульовано порядок дій та обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій у разі неподання у встановлені строки документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Так, якщо контролюючим органом встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до ЄДРПОУ та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо подання документів для взяття його на облік. Такий відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації обліковується в контролюючих органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Також зазначеним наказом Міністерства фінансів України уточняється, що підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

На українсько-молдовському кордоні заплановано експеримент із запровадження Електронного талону (E-Ticket)

Питання розробки та впровадження Електронного талону (E-Ticket) в пункті пропуску «Паланка – Маяки – Удобне» на українсько-молдовському кордоні обговорювались під час технічної зустрічі в м. Одесі представників митних і прикордонних служб України та Республіки Молдова з експертами Місії Європейського Союзу по наданню прикордонної допомоги Молдові та Україні.

Зазначалося, що головною метою впровадження Електронного талону є спрощення перетину державного кордону громадянами та транспортними засобами, виключення повторного вводу інформації в інформаційні системи митними та прикордонними відомствами двох країн, а також встановлення єдиної та системної процедури перетину державного кордону у міжнародному пункті пропуску «Паланка».

Розробка Електронного талону не потребує суттєвої модифікації існуючих інформаційних систем служб-учасників експерименту, а підключення до «E-Ticket» надасть змогу обмінюватися інформацією щодо громадян та транспортних засобів між усіма службами на кожному етапі контролю.

Практичне застосування Електронного талону буде розпочинатися з автоматичного зчитування номерних знаків транспортних засобів відеосистемою, а також генеруванням у системі електронної картки «E-Ticket» перед шлагбаумом зі сторони в’їзду у пункт пропуску. Після пред’явлення документів першій контролюючій службі (прикордонна поліція Республіки Молдова, або прикордонна служба України), співробітники служб вноситимуть необхідну інформацію до системи «E-Ticket», і ця інформація одразу автоматично буде доступна іншим службам, які здійснюють контроль у пункті пропуску.

Запуск системи «E-Ticket» у пункті пропуску «Паланка» на Молдовсько-Українському кордоні планується здійснити до кінця поточного року в залежності від фінансування проекту європейськими партнерами. Після проведенні дослідної експлуатації, експеримент планується розповсюдити на інші пункти пропуску.

За результатами технічної зустрічі усі сторони підписали Протокол зустрічі з подальших заходів в рамках спільного контролю на українсько-молдавському кордоні.

Розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування я на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Звіт та сплата єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця

Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку.

Фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, формують та подають до органів фіскальної служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, така особа зобов’язана подати сама за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» фізичні особи – підприємці формують та подають до органу фіскальної служби протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Штрафи за порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 138.06 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

З початку року сервісом ДФС України «Пульс» скористався 391 платник Дніпропетровщини

Протягом січня - липня 2018 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернувся 391 заявник Дніпропетровської області.

За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались щодо звітності та реєстрації накладних (236 звернень). З приводу роботи органів ДФС зателефонував 91 платник. Робота системи електронного адміністрування ПДВ турбувала 25-х відвідувачів тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 6 звернень.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).

Режим роботи ЦОП Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні серпня

З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні серпня працюватимуть за наступним режимом:

23 серпня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;

24, 26 серпня 2018 року – вихідні дні;

25 серпня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.

ДФСУ оприлюднила проект форми бланка фінансової гарантії

На веб-порталі ДФСУ розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми бланка фінансової гарантії».

Відповідно до вимог частини першої ст. 311 Митного кодексу України від 13 березня 2010 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) органи доходів і зборів як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань зі сплати митних платежів.

Частиною третьою статті 311 МКУ передбачено встановлення форми бланка фінансової гарантії центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду на це й розроблено вищезазначений проект наказу Мінфіну, яким:

  • затверджується форма бланку фінансової гарантії (завантажити);
  • встановлюється перелік відомостей, що вносяться до гарантійного документа.

Планується, що реалізація положень наказу сприятиме забезпеченню проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з використанням бланка фінансової гарантії, поданої у вигляді електронного документа або у паперовому вигляді разом з її електронною копією.

novokodatska.podatkova
Правобережне управління

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації