На початку 2021 року представники малого бізнесу, підбиваючи економічні наслідки «ковідного» року на бізнес, відзначили:

Основним побажанням бізнес-спільноти до влади, на той момент, було наступне: зміни до регулювання повинні бути поміркованими, виваженими і прогнозованими, щоб не спричинити нову хвилю закриття підприємств,  особливо, малого бізнесу, яким в даний період найважче.

Підсумки: позитив

Пройшов майже рік і можемо робити попередні висновки, чи ці побажання були враховані і що Верховна Рада готує для малого бізнесу в новому сезоні вже цієї осені. От що ми бачимо:

  1. Поступово відходить у минуле негативний термін «законодавчий спам», коли кількість законопроектів переважала над якістю. На сьогодні, рішення приймаються більш виважено, і цей позитив неможливо не відзначити.

  2. Зменшилась кількість зауважень у бік законотворців стосовно порушень регламентів та процедур при прийнятті законопроєктів. Діалог між владою і громадськістю значно поліпшився: з'явились можливості донести експертну думку і законотворці почали поступово до неї прислухатись. Проте цей діалог ще не настільки ефективний, як це декларує влада у порівнянні з тим, як того очікує бізнес.

  3. Нарешті запрацювалаДержавна регуляторна служба. А представники новоствореної Громадської ради при ній демонструють регулярну активність. У бізнесу є дуже великі очікування на співпрацю з ДРС, оскільки служба є дійсно потужним інструментом відстоювання інтересів підприємництва.

Підсумки: негатив

Але малий бізнес, зокрема представники роздрібної торгівлі підакцизної групи товарів, також відчувають і негатив, пов'язаний з рішеннями Верховної Ради в цей період. Зокрема:

   1. Уже зараз ми бачимо зворотній ефект від політики збільшення акцизного податку на ТВЕНи. Цим, до речі, вправно маніпулюють лобісти цих ініціатив, коли заявляють про збільшення надходжень до бюджету, але це не відповідає дійсності.

   2. Навіть у столиці країни, у Києві, де зосереджені всі центральні органи влади, почали масово з'являтись нелегальні точки продажу тютюнових виробів.

   3. Контрабанда збільшилась на рекордні, за всі 30 років незалежності України, 16%. Щось явно пішло не так у стратегії борців проти куріння та за здоров'я нації.

   4. З'явились нелегальні кіоски з продукцією сумнівної якості під дивним брендом «Дьютіфрі», що, очевидно, передбачає продаж продукції за ціною, що не включає акцизні податки, збори та ПДВ.

   5. У ЗМІ щотижня бачимо публікації стосовно різних схем на митниці та в аеропортах, з'являється інформація про контрафактні фабрики і цехи з виготовлення тютюнової продукції.

Загалом, сьогодні дуже чітко видно негативні наслідки від несправедливого регулювання, яке створює нерівні правила гри для легального бізнесу та полегшує цим самим життя тіньовому бізнесу.

Рекордний ріст нелегальної торгівлі вказує на те, що легальна торгівля скорочується і цей факт підтверджується статистикою щодо кількості виданих ліцензій на роздрібну торгівлю в Україні, яка стрімко зменшується.

Кількість малого та середнього бізнесу, який займається роздрібною торгівлею підакцизними товарами як зменшувалась, так і продовжує зменшуватись. Наразі ця сфера економіки скоротилась на 30%. А це означає: скорочення легальних робочих місць та, відповідно, надходжень до державного бюджету від сплати ЄСВ, ПДВ, плати за ліцензію тощо.

На початку 2021 року малі підприємці попереджали, що вимушені закривати свій бізнес і, оскільки споживач голосує гаманцем, на місце, яке звільниться від легального бізнесу, прийде нелегальний продавець чи постачальник. Розчаровує, що держава не врахувала ці ризики, коли ініціювала чергові жорсткі обмеження для чесних підприємців.

Христоматійний приклад: законопроєкт № 4358

Яскравим прикладом жорстких обмежень може стати  законопроект № 4358, якщо в другому читанні будуть проголосовані правки з голосу, які жодним чином не враховують ризики, пов'язані з втратою українцями робочих місць, перетіканням покупців тютюнової продукції до нелегальних продавців та неконтрольованим обігом тютюнової продукції.

Версія законопроекту № 4358, яка наразі включена до осіннього порядку денного Верховної Ради, є результатом довготривалої роботи, багаточисленних змін через критику та зауваження з боку міжнародних бізнес-асоціацій, експертів-економістів та представників роздрібної торгівлі. Не дивлячись на свою неідеальність, нинішня версія цього ПЗУ в редакції комітету більшою мірою відповідає інтересам легального малого та середнього бізнесу, та, окрім цього, найбільше відповідає Директиві 2014/40/ЄС, яка є «золотим стандартом» регулювання тютюнової сфери. Але малий бізнес занепокоєний, що продовжують лунати поодинокі ініціативи щодо запровадження обмежень викладки товару, запровадження стандартної пачки та інших обмежень, які попередньо вже неодноразово відхилялись профільним комітетом і не відповідають європейським директивам.

Торгівля без викладки товару неефективна. Така заборона стимулюватиме антиконкурентне середовище на користь мережевих супермаркетів. Буде свідомо надано конкурентні переваги саме великому бізнесу. Покупець пройде повз порожній кіоск і піде у великий мережевий магазин у кращому випадку, до нелегальних розкладок – у гіршому. Це означатиме, що близько 10 % торгових точок (а це понад 7000 кіосків) можуть закритися, а 15-20 тис. громадян України втратять робочі місця. Окремо треба підкреслити, що наявні кризовi явища, обумовленi пандемiєю, здатнi додатково посилити негативний ефект від перелічених вище моментів.

Як представник легального бізнесу, хочу закликати законотворців звернути увагу на контроль та необхідність термінових дій щодо унеможливлення росту нелегального ринку продажів тютюнової групи товарів,  та стимулювати ведення легального бізнесу. Сьогодні малий бізнес і так перебуває у кризовій ситуації, несе збитки внаслідок локдаунів і невідомо, який відсоток малого бізнесу залишиться на плаву через півроку-рік.

Зараз саме той час, коли держава повинна підтримати легальний бізнес і не ухвалювати жорстких обмежень та невиважених регуляторних ініціатив!

- Микола Ганул, голова правління Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ)