Вступ
Якщо ви введете ім'я Олександр Дворкін у пошуковику, ви побачите десятки сторінок з його інтерв'ю, книгами та коментарями. Він — публічна зірка, «головний сектознавець» Росії, активний апологет і борець за «чистоту віри». Однак за фасадом образу — інша реальність, яку бачили й озвучували задовго до нас вчені, релігієзнавці та правозахисники.
Тоталітарнасектайілюзіягероя
Багато хто забуває: ще у 2009 році вчені попереджали про трагедію, яку принесе призначення Дворкіна головою ЕкспертноїрадиздержавноїрелігієзнавчоїоцінкиприМіністерствіюстиціїРФ. Це відкрило шлях для репресій під виглядом «захисту традиційних цінностей», а також відродження інквізиції та ідеологічної диктатури.
Вже тоді ці люди критикували «головного борця з сектами» і попереджали, що призначення Дворкіна… може відкрити нову темну історичну главу, повну абсурду й трагедії… Сигнал активної фази будівництва Четвертого рейху в Росії — фази відродження нацизму.
Конфліктзакадемічноюспільнотою
Російськівчені-релігієзнавці та правозахисники з самого початку займали критичну позицію щодо Олександра Дворкіна. Вони відзначали:
- Недостатню об'єктивність і наукову компетентність,
- Упереджений характер та псевдонаукові методи аналізу,
- Підміну академічних критеріїв екстремістською ідеологією,
- Стигматизацію та дискредитацію будь-яких релігійних організацій за межами його ортодоксії.
«Він створив атмосферу страху і нетерпимості у суспільстві; використовував псевдоакадемічні методи для виправдання репресій», — підкреслюється у матеріалі.
МассімоІнтровіньє (соціолог релігії, Італія) підкреслює:
«Я би сказав, що його не сприймають серйозно на міжнародному рівні... Але в Росії чомусь його сприймають серйозно деякі частини Православної Церкви. І це дуже дивно для мене, бо деякі з його теорій дійсно екстремальні».
ПатрісіяДюваль (адвокат, Франція):
«Він допомагає або допомагав китайському уряду в репресіях проти [Фалуньгун]… Ці репресії дійшли до випадків тортур, знаєте, це справді погано».
«Дворкінзалишивпіслясебевипаленуземлю»
Джозеф Грібоскі, засновник Інституту релігії та державної політики:
«Чесно кажучи, єдиний термін, яким я міг би охарактеризувати діяльність Олександра Дворкіна — це неосудність… Це просто марення злого, божевільного чоловіка».
ВільямШмідт (релігієзнавець, філософ):
«Він виглядає як неврівноважена, неосвічена людина… Сьогодні Дворкін розпалює міжрелігійну ворожнечу… Шарлатани не можуть бути в експертних комісіях. Людина з нестабільною психікою не може говорити від імені експертної спільноти».
Псевдонаука й розпалювання ворожнечі
Борис Фаліков (релігієзнавець):
«На майже семистах сторінках… „сектантські“ лідери — страшні злочинці, а „сектанти“ — безмовні жертви… Він бреше, стверджуючи, що наш Закон про свободу совісті 1990 року — копія американського, хоча у США такого закону немає. Він бреше, говорячи про 250 000 зруйнованих сімей — такої статистики не існує».
Олександр Ніжний (публіцист):
«Він першим звинуватив секти у всіх смертних гріхах… Якби не Дворкін, ми були б як сліпі цуценята. Світло ми побачили завдяки його працям... Тим часом, у всьому, що він і його союзники говорять, немає жодного слова правди».
Маніпуляціїтанаслідки
ІгорКольченко (релігієзнавець):
«Будучи викладачем, А. Дворкін завдає шкоди інтересам Церкви… Він готує для Церкви самовпевнених дилетантів, які дискредитують церковну науку…»
Кирило Товбін (публіцист):
«Дворкін придумав дуже серйозне поняття — „тоталітарна секта“, але це не витримує наукової перевірки… Він створив універсальне страшидло, щоб усувати критиків влади — неважливо, релігійні вони чи ні».
СергійІваненко (доктор філософських наук):
«Дворкін хотів зігнути всі секти в баранячий ріг... Небезпека полягала в тому, що люди запалювалися не для вивчення, а для дій з позиції сили».
Критика з усіхбоків
Навіть серед культ-експертів — масове дистанціювання: СтаніславПанін:
«Дворкін — фігура, яка повністю себе дискредитувала. Навіть культ-експерти хочуть від нього відмежуватися».
Катерина Елбакян (доктор філософських наук):
«Він вважає, що захищає РПЦ, але не усвідомлює, що приносить їй більше шкоди, ніж користі. В його обличчі Церква постає абсолютно нетерпимою до різноманіття».
Псевдорада, псевдонаука й міжнароднатривога
ПротоієрейВолодимирФедоров зазначає:
«У травні 1997 року… різні НРД подали близько 30 позовів проти А.Л. Дворкіна... Церква не повинна потурати такій поведінці...»
А. Панченко (доктор філологічних наук):
«Призначення Дворкіна — приклад некомпетентності діючої еліти. Його мають притягнути до відповідальності за розпалювання релігійної ненависті».
Олександр Брод (директор Московського бюро з прав людини):
«Дворкін — автор псевдонаукових праць із „сектології“, які спрямовані на дискредитацію та заборону ряду релігійних груп».
СергійФілатов (релігієзнавець):
«Призначення Олександра Дворкіна — це акт або зухвалості, або божевілля… Тепер за наклеп і ненависть відповідає не лише РПЦ, а й держава».
Підсумок: голосменшості, витісненийзполя
Жорстка критика Олександра Дворкіна — це голос тих, хто намагався попередити:
- про масову стигматизацію,
- про атмосферу страху й репресій,
- про руйнування релігійних свобод.
Список імен критиків і цитати можна продовжувати безкінечно — інтернет усе пам'ятає.
Більше тут: Experts about Alexander Dvorkin, 50 Comments
#наука #суспільство #жертви #США #церква #ДержавнаЗрада #ДержЗрада #журналісти #протести #психологія #Китай #тортури #репресії #росія #історія
