У суботу, 4 вересня, чорногорці масово вийшли на протести проти Сербської православної церкви.
Протестувальники з ранку суботи блокували в'їзди до релігійної столиці країни — Цетиньє, звівши барикади з палаючих шин.
Через це у місто не зміг потрапити автобус з сербським духовенством із Подгориці. Протести відбувалися також у кількох місцях у Цетіньє, зокрема у центрі міста.
Поліція повідомила про вісьмох затриманих і одного арештованого за напад на працівника правоохоронних органів під час виконання службових обов'язків.
Повідомляється, що двоє поліцейських і кілька протестувальників отримали поранення.
Поліція декілька разів застосовувала сльозогінний газ і світлошумові гранати.
Водночас на території монастиря у Цетиньє після 10 ранку за місцевим часом завершилась церемонія інтронізації Йоаникія II на вищу духовну посаду — митрополита Чорногорії та архієпископа Цетиньє, проти чого виступали мітингарі.
Нагадаємо, престол у Цетиньє має не тільки сакральне значення в історії чорногорців. Тут була кафедра митрополитів Чорногорії, які з 1697 року стали одночасно і світськими правителями краю.
Читайте також. Олександр Коваленко: Круговорот сценариев РПЦ, от Черногории до Украины и обратно
Автокефальну Чорногорську православну церкву було засновано у 1766-му. Після втрати незалежності Чорногорії за результатами Першої світової війни та утворення Королівства сербів, хорватів та словенців — прообразу майбутньої Югославії — у 1920 році три автокефальні Церкви: Сербська, Карловацька і Чорногорська, а також автономна Церква Босно-Герцеговинська з частиною Константинопольської та Буковинсько-Далматинської Церков об'єдналися в одну Сербську православну Церкву.
Нагадаємо, у Чорногорії править коаліція на чолі з просербськими політиками після того як через розкол хорватської партії експрем'єр Міло Джуканович не зміг сформувати уряд. Просербські політики прийшли до влади в країні в союзі з албанською партією. У 2020 році, коли це сталося на протести у Подгориці вийшло понад 50 тис. людей — близько 10% населення країни.
Минула влада на чолі з Джукановичем прийняла закон, яким всі релігійні споруди країни, зведені до 1917 року оголошувались власністю країни. Це було зроблено з метою обмеження впливу СПЦ у країні.