В інформаційному просторі України Міністерство інфраструктури дедалі частіше згадується у зв'язку з різними скандальними новинами і, зокрема, проявами корупції. Керівник міністерства Владислав Криклій після призначення публічно декларував курс на безкомпромісну боротьбу з корупцією та проведення ефективних реформ для розширення потенціалу транспортної галузі України як країни, що поєднує Євросоюз з багатьма іншими країнами континенту і може стати основою для багатьох трансєвропейських транспортних коридорів на морі, у повітрі, в залізничному та автомобільному сполученні. Але всі ці перспективи можуть бути перекреслені гучними корупційними скандалами.
Кадрова політика і корупція
Українська інформаційна агенція «Стоп-корупція», яка спеціалізується на розкритті масштабних корупційних афер у вищих ешелонах української влади, опублікувала нове розслідування, в я кому розкрито деталі використання міністром Владиславом Криклієм службового становища для призначення на ключові посади свої довірених осіб.
З цього журналістського розслідування громадськість дізналася про те, що Владислав Криклій ініціював звільнення урядом керівника державної установи «Держгідрографія» https://hydro.gov.ua/ Олександра Щипцова, який забезпечив розвиток підприємства, модернізацію його господарства, оновлення основних засобів і обладнання.
На його місце міністр пропонує призначити Дмитра Падакіна, який раніше вже був виконувачем обов'язків керівника цієї установи, але йому були висунуті підозри у зловживанні службовим становищем та проведенні закупівель за завищеними цінами https://cutt.ly/lr3nwSf .
Зі змісту цього розслідування випливає, що очільник міністерства, яке є одним із найбільших відомств, що забезпечує наповнення державного бюджету і якому підпорядковані важливі підприємства в різних транспортних галузях. У міністерстві тривають кадрові ротації, необхідність яких обґрунтовується суспільним запитом на «нові обличчя», але насправді ці призначення мають на меті розставити керівниками підпорядкованих підприємств особисто відданих.
Активну участь в лобіюванні призначення Дмитра Падакіна також брав державний секретар Міністерства інфраструктури Андрія Галащука, в кабінеті якого нещодавно відбулися обшуки https://cutt.ly/Or3jbws . Після публічного резонансу, якого набули кулуарні кадрові призначення, Галущака планують перевести до Укрзалізниці. Фактично, корупція в міністерстві не викорінюється, а переміщається по різним підрозділам.
«Стоп-корупція» також провела спеціальне розслідування щодо призначення виконувачів обов'язків Державної служби морського і річкового транспорту (Морської адміністрації) https://cutt.ly/qr35kJB . Результати проведення конкурсів свідчать про те, що найкращі претенденти, які увійшли до першої конкурсної п'ятірки, з різних причин були відсіяні, а на посади призначалися люди без необхідної профільної освіти і досвіду.
З вересня 2019 року не призначений повноцінний керівник Державної служби морського і річкового транспорту https://marad.gov.ua/ua (Морської адміністрації) 20 жовтня 2019 року уряд призначив виконувачем обов'зків Миколу Божка, але вже 18 грудня Морадміністрацію очолила в статусі виконувача обов'язків Юлія Ворона.
Ці тимчасові керівники не мають профільної освіти. Керувати морською сферою можна доручати лише фахівцям з відповідним рівнем підготовки і досвідом роботи в галузі. Це не політичні посади, а профільні, але в Міністерстві інфраструктури цього або не розуміють або мета такого призначення – завести на посаду довірену ососбу.
Проблема вже вийшла за межі України, її висвітлює європейська преса. Видання EUReporter наголошує на тому, що така кадрова політика може загрожувати національним економічним інтересам і безпеці держави https://cutt.ly/5r2bVPV
Окрім цього, нещодавно з'явилася інформація про те, що Владислав Криклій планує ліквідувати в міністерстві профільний підрозділ по боротьбі з корупцією https://cutt.ly/2r8wMwm
Суспільний резонанс
У підпорядкованих міністерству підрозділах понад 60 керівників перебувають у статусі виконувачів обов'язків, деякі компанії працюють взагалі безе керівництва.
Нещодавно Владислав Криклій надіслав до українського уряду на звільнення успішного і професійного начальника державної установи «Держгідрографія» Олександра Щипцова. Більшість експертів наголошують, що це кадрове рішення було продиктоване не раціональними міркуваннями, а лише з метою призначення на цю посаду довіреної особи міністра.
Політичний експерт Анне Бикова вважає, що зростання кількості міністрів-корупціонерів — це не тільки причина, але і сумне наслідок ослаблення виконавчої влади. На її думку ситуація з літаком, який здійснював трансфер українських громадян з Китаю в Нові Санжари, засвідчила недієздатність влади. Людей вразила історія про те, як літак з людьми не міг півдня приземлитися, чому так довго і так непрофесійно йшла підготовка до евакуації та розміщення, чому Владислав Криклій не брав ососбистої участі в цьому процесі? В результаті все закінчилося грандіозним скандалом і Україна у випусках новин BBC і Euronews виглядала не найкращим чином https://cutt.ly/er34FRg
Політолог Евген Філіндаш https://cutt.ly/ar34Z1g зазначає, що рівень довіри до українського уряду впав до 6%. Це свідчить про критичну ситуацію в державному управлінні. Він переконаний, що намагання призначення в.о. глави Держгідрографії Дмитра Падакіна, який підозрювався в корупції і фігурував у ряді кримінальних проваджень
Політичний експерт Дмитро Джангіров у фейсбук-пабліку підкреслює, що процедура подання Дмитра Падакіна на посаду грубо порушена, що дає підстави класифікувати це як рейдерство з метою захоплення державної установи «Держгідрографія» https://cutt.ly/Mr37NsL
Транспортна галузь під керівництвом непрофесіоналів
Владислав Криклій безцеремонно втручається в господарську діяльність підпорядкованих міністерству підприємств, що викликає небезпідставні сумніви в особистій зацікавленості міністра в результатах діяльності підпорядкованих підприємств. Призначення керівників на відповідальні посади в ручному режимі, з порушенням процедур, і визначених конкурсних умов є яскравою ознакою корупція та тіньового перерозподілу сфер впливу.
Всупереч діям регулятора, транспортна галузь України розвивається завдяки зусиллям компаній, ентузіастів професійних об'єднань. При цьому дії профільних міністерств і уряду часто викликають збурення і незадоволення. Нещодавно в результаті нововведень щодо ліцензування автомобільних перевезень, представники галузі пікетували уряд.
Міністерство інфраструктури також виступило ініціатором щодо збільшення ставок аеронавігаційного обслуговування для авіакомпаній на підльоті та в районі аеропортів, зокрема головного міжнародного аеропорту «Бориспіль». Про це йдеться в проекті наказу «Про внесення змін до Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України» https://mtu.gov.ua/projects/view.php?P=257.
На початок року в Європі середня ставка за авіанавігаційне обслуговування на підльоті літака до аеродрому та в його зоні становила 166 євро за одиницю обслуговування і зменшилася, в порівнянні з 2019 роком, на 6%. Запропонований українським міністерством розмір ставки становить 396,57 євро, що в 2,4 рази більше, ніж в середньому в європейських аеропортах. Діючий рівень ставки для міжнародного аеропорту «Бориспіль» зараз становить 210 євро. Прийняття такого рішення призведе до значного подорожчання авіабілетів. В результаті кількість авіарейсів в Україні зменшиться.
Успішний приклад
Незважаючи на проблеми і непродумані регуляторні рішення Міністерства інфраструктури, в Україні є приклади успішних підприємств, які розвиваються і забезпечують якісне виконання своїх обов'язків.
Державна установа «Держгідрографія» – надання гідрографічних і навігаційних послуг для забезпечення проходу кораблів морськими і річковими фарватерами. Компанія має судна, які забезпечують виконання технологічних операцій з контролю морських і річкових фарватерів, обслуговування і встановлення необхідного обладнання.
Судна працювали без ремонту по кілька десятиліть. В останній час більшість кораблів були відремонтовані. Закуповується нове обладнання для розширення електронної навігації, нова сучасна світлотехніка.
Раніше обладнання підприємства було застарілим і майже не оновлювалося, закупівлі проводилися за завищеними цінами. Нині ситуація зовсім інша. «Держгідрографія» закуповує нові якісні металеві буї та інше устаткування за обґрунтованими цінами. Також закуповуються нові пластикові буї, які значно перевищують за експлуатаційними характеристиками і довговічністю.
Підприємство також закуповує і освоює спеціалізовану техніку – безпілотні літальні апарати, за допомогою яких оцифровуються навігаційних карти. На маяках і буях встановлюється сучасне ефективне світлове обладнання. Банківське обслуговування «Держгідрографії» прозоре і підзвітне, завдяки цьому держава економить значні кошти. Установа співпрацює з Національною академією наук з метою впровадження новітніх технологій і зменшення витрат на експлуатацію обладнання.
Успішна діяльність «Держгідрографії» може бути прикладом для багатьох інших підприємств. Але міністр і його корумповане оточення хочуть звільнити успішного начальника установи Олександра Щипцова, хоч для цього немає жодних підстав. Всі ці факти свідчать про те, що проблема настілки масштабна, що вже не можу бути вирішена лише зусиллями українського громадянського суспільства і потребує зовнішньої підтримки і уваги.
