Поки всі чемно сиділи на карантині, Міністерство культури та інформаційної політики України не гаяло часу і тишком-нишком вирішило ліквідувати Державний історико-культурний заповідник у м.Жовкві.
Про наміри міністерства співробітники Заповідника взнали лише на початку липня, але їх запевнили, що приміщення замку передадуть на баланс Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького.
Проте, профспілкова організація заповідника не погодилася з цим рішенням і написала відкритого листа до міністра культури та інформаційної політики О.Ткаченка і попросила пояснити – яким чином приймалося рішення за спинами колективу:
«Працівники заповідника стурбовані, що без відома колективу і керівництва вирішується доля унікального комплексу пам'яток міста Жовква. Об'єктивних причин для ліквідації заповідника ми не бачимо, установа працює у нормальному режимі, 25 років успішно виконує покладені на неї статутні завдання, в даний час веде реставрацію трьох пам'яток національного значення, забезпечує охорону заповідної території, якісно обслуговує численних відвідувачів і туристів».
З переходом під галерею замок отримає статус музею, що не відповідає його функціоналу. Тому постає питання, що буде з територією, яка входить в охоронну зону заповідника, яка доля чекає безціні архітектурні пам'ятки, серед яких не тільки Жовківський замок, але й Монастир домініканок, Костел Святого Лаврентія, Домініканський монастир і головна перлина Жовкви – пам'ятка ЮНЕСКО Церква Св.Трійці .
З відкритого листа до міністра культури та інформаційної політики О.Ткаченка:
«Місто Жовква є єдиним в Україні збереженим ренесансним містобудівним комплексом „Ідеального міста“, в якому збережено понад сто пам'яток архітектури. Статус охоронної території заповідника надано постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до Закону України „Про охорону культурної спадщини“ (ст.33 п. 2), повинна функціонувати адміністрація».
Хочу зазначити, Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького – суто музейна установа і не відповідає функціям заповідника. Чи зможе вона зберегти охоронну територію Жовкви, чи ця територія піде під забудову?
У Державного історико-культурного заповідника у м.Жовкві вже давно виникли проблеми. У громадськості міста до колишнього директора Герича заповідника багато претензій та питань.
«Період роботи Володимира Герича у заповіднику супроводжувався низкою скандалів. Один з найгучніших стався 2016 року, через будівництво на унікальних фортифікаційних спорудах у Жовкві, яке стало можливим завдяки директору ДІАЗ. Вчена рада заповідника не погодила спорудження нової будівлі на місці старого дерев'яного кіоску (варто додати, що історія з будівництвом тривала декілька років). Був підписаний відповідний протокол, однак сам директор, тобто Володимир Герич його не підписав, натомість поставив свій підпис під іншим проколом, з дещо зміненими висновками. Документ він особисто передав Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА, де у своєму виступі палко захищав будівництво на території колишнього єврейського кварталу Жовкви.
Станом на сьогодні нова споруда вже готова, напівпідвальне приміщення функціонує. Більш детально про це можна почитати в пресі.
Ще один скандал пов'язаний із порушенням авторських прав, у якому ДІАЗ Жовкви звинуватив Інститут „Укрзахідпроектреставрація“. Тут вважають, що заповідник не мав права передавати документацію, розроблену інститутом, іншій фірмі, яка викрала тендер на виготовлення науково-проектної документації на комплексну реставрацію Жовківського замку» -info Дивись info .
У 2018 році конкурс відмінили, обов'язки директора поклали Смолинець І.І.
З відкритого листа до міністра культури та інформаційної політики О.Ткаченка:
«Трудовий колектив звертається до Вас з проханням:
-проінформувати нас про дійсні наміри Міністерства щодо подальшої долі Державного історико-культурного заповідника у м.Жовкві,
– врахувати позицію колективу і зберегти заповідник як ефективну памяткоохоронну і культурну установу, важливу для збереження, дослідження та відновлення унікального комплексу памяток міста;
– зберегти цілісність заповідника та залишити його у складі обєкти, які знаходяться на його балансі;
– оголосити конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного історико-культурного заповідника у м.Жовкві.
Сподіваюсь, що новий міністр не почне свою стрімку кар'єру у сфері культури зі скандалів і піде на зустріч проханням колективу.
Здоровий глузд має перемогти, бо спадщина – це на віки, а крісло – тимчасове…
Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу „Музеї України“