Нанопластик: невидима загроза, яка виходить за межі екології

У будівлі Європейського парламенту відбулася конференція «Нанопластик: приховані зв'язки та зростаючі ризики для здоров'я людини і кліматичної стабільності», організована політичною фракцією «Патріоти за Європу» спільно з Глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА». Центральною темою дискусії стали потенційні наслідки поширення мікро- та нанопластику для людського здоров'я, екосистем і кліматичних процесів.

Відкриваючи конференцію, депутат Європейського парламенту Ондржей Кнотек наголосив, що питання нанопластику необхідно розглядати не лише в контексті охорони довкілля, а й як фактор, здатний впливати на здоров'я населення та кліматичну стабільність. За його словами, через надзвичайно малий розмір нанопластик легше проникає в тканини живих організмів, а також може впливати на процеси поглинання вуглекислого газу океанами та життєздатність морської мікрофлори.

Від пластикових відходів до наночастинок

Однією з ключових тем конференції став процес трансформації пластикових відходів у дедалі дрібніші частинки. Учасники заходу зазначили, що пластик практично не піддається біологічному розкладанню. Під впливом сонячного випромінювання, температурних коливань та механічного навантаження він поступово фрагментується, утворюючи спочатку мікропластик, а згодом — нанопластик.

Під час виступу пастор Марк Бернс охарактеризував нанопластик як одну з найменш помітних, але потенційно найнебезпечніших форм забруднення. Він зазначив, що через свої розміри такі частинки можуть проникати крізь клітинні мембрани та потрапляти до кровотоку й органів людини. За його словами, сучасні дослідження вже виявили частинки пластику в крові, легенях, печінці, плаценті та тканинах мозку людини.

Частинки, які присутні всюди

Учасники конференції наголосили, що людина контактує з мікро- та нанопластиком практично щодня. Згідно з озвученими даними, його виявляють у бутильованій та водопровідній воді, морепродуктах, солі, фруктах, овочах, домашньому пилу та повітрі. Джерелами таких частинок можуть бути синтетичний одяг, автомобільні шини та пластикові контейнери для їжі.

Президентка Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» Марина Овцинова повідомила, що основою нинішньої дискусії стала доповідь «Нанопластик у біосфері: від молекулярного впливу до планетарної кризи», підготовлена Глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА» у 2025 році. За її словами, дослідження зосереджене на вивченні впливу мікро- та нанопластику на здоров'я людини та екосистеми.

Масштаб проблеми

Окрему увагу на конференції приділили глобальному поширенню пластикового забруднення. Представниця Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА» Анна Котляр заявила, що з середини XX століття у світі було вироблено понад 9 мільярдів тонн пластику, при цьому переробляється менш як 10 % цього обсягу. Основна маса пластику накопичується в природному середовищі.

За наведеними на конференції даними, в океанах уже перебуває понад 200 мільйонів тонн пластикових відходів. Крім того, морські аерозолі здатні щорічно переносити на узбережжя до 136 тисяч тонн мікропластику. У Середземному морі, як зазначалося під час доповіді, концентрація мікропластику в поверхневих водах перевищує показники Великої тихоокеанської сміттєвої плями в чотири рази.

Від екології до продовольчої безпеки

Доповідачі підкреслили, що пластик уже інтегрувався в харчові ланцюги. Частинки мікропластику виявляють у сільськогосподарських культурах, молоці та м'ясі тварин. За даними, озвученими Анною Котляр, дослідження свідчать про можливе зниження врожайності основних культур у середньому на 4–14 % у глобальному масштабі через вплив мікропластику на фотосинтез.

У підсумку учасники конференції закликали розглядати мікро- та нанопластик не як проблему утилізації відходів, а як новий фізико-хімічний фактор планетарного масштабу, який потребує уваги з боку екологічної, медичної та кліматичної політики.