У Європейському парламенті представили доповідь про ризики мікро- та нанопластику для біосфери та людства
У Європейському парламенті відбулася міжнародна конференція «Нанопластик: приховані зв'язки та зростаючі ризики для здоров'я людини і кліматичної стабільності», організована за участю депутатів Європарламенту, міжнародних науковців та представників Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА». У центрі обговорення опинилася проблема мікро- та нанопластику — найдрібніших частинок пластику, які вже сьогодні присутні в повітрі, воді, продуктах харчування, живих організмах і, як стверджують учасники конференції, можуть впливати не лише на здоров'я людини, а й на кліматичні процеси планетарного масштабу.
За даними, представленими під час заходу, людство виробило понад 9–10 мільярдів тонн пластику. Менше десяти відсотків цього обсягу було перероблено. Решта накопичується в навколишньому середовищі, поступово руйнуючись під дією сонця, температури та механічного впливу. У результаті утворюються мікро- та наночастинки, які практично неможливо побачити неозброєним оком.
Пластик уже всередині людського організму
Однією з центральних тем конференції стало питання проникнення мікро- та нанопластику в організм людини.
За словами доповідачів, сучасні дослідження вже виявили пластикові частинки в крові, легенях, печінці, нирках, серці, плаценті, грудному молоці та тканинах мозку. Особливу увагу учасники конференції приділили дослідженням, які свідчать про накопичення пластику саме в мозковій тканині.
Під час доповіді було наведено дані, згідно з якими концентрація мікро- та нанопластику в мозку може перевищувати показники в інших органах у декілька разів. Дослідники також обговорювали можливість проникнення частинок через нюховий нерв та їхній вплив на клітинні механізми.
Водночас учасники заходу наголошували, що прямий причинно-наслідковий зв'язок між накопиченням пластику та конкретними захворюваннями ще потребує подальшого підтвердження довгостроковими дослідженнями.
Від плаценти до майбутніх поколінь
Окремий блок конференції був присвячений дослідженням професора Антоніо Рагузи, який одним із перших повідомив про виявлення мікропластику в людській плаценті.
За словами дослідника, пластикові частинки були знайдені не лише в плаценті, а й у грудному молоці. Подальші дослідження показали їхню присутність усередині клітин плаценти поблизу мітохондрій та інших клітинних структур.
У своїй доповіді Рагуза навів дані досліджень, які демонструють кореляції між кількістю пластику в плаценті та окремими показниками розвитку плода. Також обговорювалися можливі механізми впливу через запальні процеси, клітинний стрес та епігенетичні зміни.
Під час дискусії вчений зазначив, що міжнародні дослідження фіксують поступове збільшення кількості мікро- та нанопластику в плаценті протягом останніх десятиліть.
Невидимий фактор кліматичних процесів
На конференції значну увагу приділили потенційному впливу нанопластику на кліматичну систему Землі.
Доктор Ян Кара представив дані та гіпотези, згідно з якими нанопластик може брати участь у процесах формування хмар і опадів. Зокрема, частинки пластику можуть виступати ядрами конденсації водяної пари в атмосфері.
За словами доповідача, це потенційно здатне впливати на розподіл опадів, тривалість посушливих періодів та інтенсивність злив. Також було представлено результати досліджень, які вказують на можливий вплив нанопластику на процес утворення граду.
Окремо розглядалася гіпотеза про вплив мікро- та нанопластику на теплообмін в океані. Автори доповіді припускають, що накопичення заряджених пластикових частинок може змінювати фізичні властивості води та впливати на механізми передачі тепла між океаном і атмосферою.
Учасники конференції підкреслювали, що ці напрямки залишаються предметом активних досліджень і потребують подальшої наукової перевірки.
Геодинаміка та додаткові фактори потепління
Окремий блок доповідей був присвячений аналізу стрімкого нагрівання океанів останніх років.
Джон Ан представив огляд наукових робіт, які фіксують потепління не лише поверхневих, а й глибоководних шарів океану. У зв'язку з цим було порушене питання про можливі додаткові джерела енергії, що впливають на тепловий баланс планети.
Серед таких факторів учасники конференції розглядали геотермальне тепло, сейсмічну активність та підводний вулканізм. Було наведено приклади досліджень, які аналізують статистичні зв'язки між змінами кліматичних показників і геодинамічними процесами.
На думку авторів доповіді, подальше вивчення цих взаємозв'язків є необхідним для кращого розуміння сучасних кліматичних змін.
Чому проблему неможливо вирішити лише переробкою
У завершальній частині конференції учасники обговорили практичні аспекти боротьби з пластиковим забрудненням.
За словами Олександра Масного, навіть повне припинення виробництва пластику не усуне проблему, оскільки величезні обсяги вже накопичених відходів продовжуватимуть розкладатися на мікро- та наночастинки протягом століть.
Доповідачі також звернули увагу на обмеження існуючих методів очищення океанів і переробки пластику. Було зазначено, що сучасні масштаби очищення залишаються незрівнянно меншими за масштаби накопиченого забруднення.
Окремо обговорювалася ідея вивчення поверхневого електричного заряду пластикових частинок як одного з можливих напрямів майбутніх досліджень. За словами авторів доповіді, саме ця характеристика може відігравати важливу роль у взаємодії пластику з клітинами, білками та ДНК.
Потреба в міжнародній співпраці
Учасники конференції неодноразово наголошували, що проблема мікро- та нанопластику має глобальний характер і не може бути вирішена окремими державами.
Серед запропонованих кроків були названі створення єдиних стандартів моніторингу нанопластику, розробка уніфікованих методик оцінки впливу на здоров'я, підтримка фундаментальних досліджень, а також інтеграція проблеми мікро- та нанопластику до кліматичної та екологічної політики.
Підсумовуючи конференцію, її учасники закликали розглядати нанопластик не лише як проблему відходів або забруднення довкілля. На їхню думку, йдеться про новий комплексний виклик, який одночасно стосується охорони здоров'я, продовольчої безпеки, екології, клімату та економічної стабільності.
Саме тому, як наголошувалося під час конференції, найближчі роки можуть стати визначальними для формування міжнародної наукової та політичної відповіді на проблему, масштаби якої людство лише починає усвідомлювати.