Вперше це слово використав у 1757 році англійський поет Вільям Блейк. Orc — це власне ім'я персонажа, який символізує дух бунту і свободи, що спровокував французьку революцію.
А вже потім був Толкін. Сам автор казав: «Ніяких паралелей не шукайте, бо я намагався виписати абсолютні Добро та Зло». Якщо це не традиційний англійський гумор з дуже серйозним виразом обличчя. Хай так. Звучить досить амбіційно, тому схоже на правду. Він якби міг, то використав би випадкові набори звуків для географічних назв та імен. Але освіта філолога не дозволила. Проте це свідомо. А підсвідомо? Будь-який твір є квінтесенцією та переосмисленням доби, в яку живе автор. Особливо, якщо він стає популярним. Тому «Володар Перснів» — безумовно несе на собі відбиток Першої та Другої Світової, та геополітичних реалії тих років.
Але з тих пір минуло багато часу. Поетична традиція Заходу жива, розвивається і очевидно має реагувати на значні події. Такі от як розпад ссср, і взагалі — події та настрої 1980-х — 1990-х років. Якщо йдеться про воєнне протистояння, то у Заходу є для його зображення більш підходяща культура, ніж книги. Це — Wargame, дослівно — військова гра.
Починаються вони з того, що в Пруссії XIX століття, для економії коштів, військові навчання перенесли з реальних полів на великий стіл з моделями. Хоча ще у середньовіччі солдатиків виготовляли для навчання дітей знаті: з їх допомогою моделювали на столі дії бойових частин. З часом військові ігри стали основою для настільних ігор. Таку навіть Герберт Веллс зробив. Правда він як пацифіст сподівався, що люди награються в дитинстві, та не будуть затівати війни дорослими.
У промислових масштабах настільні варгейми стали випускатися в другій половині XX століття.
За основу в них брали як реальні війни, так і фантастичні світи.
Розвиток техніки та поява персональних комп'ютерів вивела варгейми на новий рівень.
Почалася ера відеоігор.
У світі гри Warcraft планета орків гине і вони відкривають портал у світ людей. Чим не реакція Заходу на падіння Залізної Завіси та розпад ссср?

Образ орка в мистецтві 20 ст. розвився з фольклорного образу гобліна. В перших творах Толкіна ці два слова — синоніми, або орк означає сильного гобліна. Саме слово «орк» взято зі староанглійської мови, де ним позначали норманів-вікінгів. Означає «чужинець, який несе загибель» і в свою чергу пішло від латинського імені бога підземного світу. Тут примішані стародавні язичницькі уявлення про те, що море, річка є одним з переходів «на той світ».
Також не зайве буде розказати, шо в англійській мові поняття «домовик» передається як хобгоблін. Хоббіт — істота схожа на домовика. Горлум — теж хоббіт. Очевидно, вигляд та поведінка хоббітів, як і будь-яких дрібних стихійних духів, залежить від середовища, в якому вони живуть. Хто ще, крім домовика, підпавши під владу персня, не одяг би його, а зберігав. Саме тому Гендальф і вибрав хоббітів, щоб нести перстень. Ні, орлів він позвати не міг: очевидно ж, що перстень спокусив би якогось орла.

Звичайно, було б дуже спокусливо ототожнювати українців з хоббітами.
Або побачити в орках ссср, Східну Европу, Росію чи й Україну зокрема. Те, як нас бачить Захід.
В міфології Англії відбилася її історія, тому там є підземний світ, куди йдуть переможені. І ще якийсь час вилазять звідти періодично тривожити тих, хто захопив світ під сонцем.
Що входить в резонанс з українською повстанською тематикою.
А шо? Чим Біловежська Пуща не ельфійський ліс. Хіба redcap — то не козаки чи скіфи? А скіфська богиня з якраз кабанячими іклами, з якої греки списали Горгону Медузу? Плюс мультик про трьох козаків, що схожі статурою на основні раси Орди в Варкрафті. Гобліни-механіки і гобліни-стелс. Слово «огр» від «угри». І десь там глибоко підземелля гоблінів сполучаються з криївками УПА, катакомбами Одеси і шахтами Донбасу, де заховано купу зброї...

Але правда в тому, що люди завжди зайняті собою і своїм часом, що на радарах Заходу в міфічній площині нас нема. Там взагалі нема країн чи держав, чи ще чогось політичного. Там ідеї. А не події. Процеси, які представляють ідею, дуже довгі — тому не сприймаються як подія. Як одне ціле.
Таким явищем для 20 століття є індустріалізація, а потім — перехід до пост-індустріальної економіки. Толкін був анти-індустріалістом, а Мордор списав з промислового району Англії, який так і називався Чорна країна. Ельфи відпливають не в США, а в Гуманітарну Фіглі-Міглію. Де на хмарочосах вирощують сади. В кінці 20 ст. в США свідомо переробили шкільну програму так, що там стало менше математики і більше балаканини. Бо комп порахує, а от домовитися не зможе.

ссср був зроблений як індустріальна держава. Це його основа та ідеологія. Всі ресурси захопленої території були спалені на те, щоб здійснити індустріалізацію. А розвалився ссср, бо його керівники вирішили почати перехід до пост-індустріального суспільства. Китай змирився з роллю заводських цехів Заходу. І ці 30 років накопичував ресурси. А ссср не захотів вийти зі змагання за роль світового лідера.
Тобто всі ці «Да, мы Мордор. Мордор хароший, ельфы — гады» в рос. фентезі — це туга за індустріальною державою. І Росія цим не дулю Заходу показує, а навпаки — погоджується на роль другого плану в концепції світу, створеній Заходом.
Десь я таке читала, шо ельфи символізують наземну частину рослини, а орки — підземну.
Досить уже писати як росія пробиває дно. Треба самим пробивати стелю, і виходити під синє небо і сонце. Переможець уже не сидить в підземеллі. І ще — сідхе, знать ельфів, високі ельфи мають цілком людські вуха. Довгі — лише у всякої фейської дрібноти.