«принципово україномовним українцям русифікованих міст доводиться долати спротив середовища, яке все ще не готове прийняти цю мову як повноцінний засіб спілкування — ми тут на передовій, і ви з вашими вибриками не допомагаєте. Це нам, а не реформаторам, доводиться щодня доводити, що українська є повноцінною мовою, а не конгломератом з „правильної“ естебещини, якою ніхто не говорить, та суржику, який ніхто не сприймає всерйоз. Я намагаюсь користуватися скрізь приблизно однією й тією ж мовою, яка має водночас і бути достатньо грамотною, і не сприйматись як музейний експонат — не тільки щоб „вивищитись над натовпом“, а й щоб дати приклад, придатний для наслідування іншими людьми. Якщо літературний еталон надто віддаляється від того, чим можливо користуватися в побуті, то я опиняюсь у програшній ситуації, коли моя мова, якою б чистою з точки зору попередніх стандартів вона не була, втрачає перевагу правильної, а спроби підігнати її під реформований варіант роблять її малопридатною для побутових ситуацій. Саме тому я зацікавлений у стабільному варіанті літературної української мови, і щоб саме така мова звучала на телебаченні, використовувалась у літературі та періодиці, вивчалася в школах, функціонувала в державних установах. Тож, подобається це реформаторам чи ні, але чим більш радикальні зміни вони пропонують, тим більш русифікаторськими вони є по суті».

https://lingvoforum.net/index.php/topic,94281.75.html

* * *
Maksym E Swift: Додам, з політичного погляду сама дискусія про можливу реформу правопису вже — вже! — зашкодила справі поширення української мови. Чи буде зміна, чи ні, хоч які саме зміни, чи будуть, чи ні, а в суспільство ще раз була вкинута руйнівна думка, що з українською щось не так, якщо знову щось міняється. Оце «знову щось змінили» доводиться чути раз у раз, особливість суспільної пам'яті зберігає дискусії як доконаний факт постійних реформ. І часто вкидувані відхилення-новинки з ТБ та фронда «просунутих» видань наче це підтверджують. Українська — проблемна, треба триматися подалі, поки «вони там» награються. Ось основна думка, що залишається після чергової спроби хоч як мінімально втрутитися в мовний стандарт.

І ще:

Python

А його таки приймуть, бо зараз є політична воля прийняти будь-що під патріотичною вивіскою, незалежно від умісту і його якості.

Загалом, нагадує тенденції кінця 90-х, коли націонал-патріотам дозволили сублімувати об правопис, одночасно з фактичним звуженням сфери використання мови. І навпаки, в 2005-2010, коли ця сфера розширювалась, літературна норма лишалась консервативною, жодних реформ чи підготовки до них. З чого робимо сумний висновок: патріотам кидають кістку в вигляді «відродження» суперечливих правописних норм (які ведуть радше до внутрішньої дискусії в україномовній спільноті й виставляють носіїв мови в невигідному світлі), аби замаскувати бездіяльність чи навіть здачу позицій у тих напрямках, де державна підтримка мови могла б принести більше користі.

Суперечка з приводу поширення використання літери ґ у іншомовних словах:

Mykola Skyba Alex Havanchuk, Ви ніколи не замислювалися, що якщо перейти на транслітерацію g як ґ, то треба змінити половину українських слів? Треба було би писати і говорити Ґриґорій, Ґеорґій, ґазета, ґаз, орґанізація, ґараж, і тд і тп? Тому що так вимовляється у тих мовах, з яких походять ці імена і назви. У діаспорі так і пишуть, хоча навіть у харківському правописі, наприклад, газ, газета і організація. Перехід на ґ у іншомовних словах - це чіткий відхід від нашої традиції. Я і досі кажу гугл, як звик ще в Україні, а не ґуґл. Хоч діаспоряни мене і не розуміють, це не причина змінювати фонетику, якої навчили мене батьки. Перехід з г на ґ нічим не відрізняється від русифікації, це така сама зміна мови. Чому б той, чиї пращури століттями казали Георгій, став зараз казати Ґеорґ, або навіть ґлянець, ґаджет і тп? Це зневага до своєї мови, мовляв, що ті немиті селяни розуміли у глибині століть, от ми тепер розумніші за них.

Alex Havanchuk Mykola Skyba замислювався. Тому прихильник того, щоб слова, які давно у вжитку, залишилися з «г». А нові (чи порівняно нові, як от — ґуґл) писати через «ґ».

Mykola Skyba Alex Havanchuk Тобто ми такі розумніші за наших пращурів. Вони не розуміли, що g це ґ, і нам треба поламати традицію, якої вони дотримувались століттями?

Alex Havanchuk Mykola Skyba поясніть мені будь ласка, для чого літера «ґ» взагалі в алфавіті? Якщо не для того, щоб розрізняти іншомовні слова з g (пишучи ґ) і h (пишучи г), для чого? Для того, щоб використовувати її всього у 3 чи 4 словах української мови? Смішно.

Mykola Skyba Alex Havanchuk Вона для того, щоб бути там, де вона була століттями, а не там, куди ми з вами, через нашу зарозумілість, її запхаємо зараз. У сучасному світі джерельну українську мову загубити набагато легше, ніж у часи брежневської русифікації — через глобалізацію і отакі от реформи.