Мене звати Микола, 39 років, звичайна собі людина без медичної освіти. Хочу поділитися своїм досвідом вибору сімейного лікаря.

Живу я у м.Одеса, а точніше в одному з смт поблизу Одеси, що формально відносить мікрорайон до області (хоча фактично то в місті). Довідавшись про реформу, розпочату МОЗ, я був потішений, що нарешті мені не доведеться при візиті в лікарню, яка знаходиться в 5-ти хвилинах від дому, пояснювати, доводити, вмовляти прийняти мене або мою дитину і не відправляти в районну лікарню за 40 км.

Також порадувало, що сам міністр (Уляна Супрун) у FB пояснює, як працює реформа та радить, як вибрати педіатра або сімейного лікаря. Порада була простою – записатися на прийом до кількох лікарів з найближчих лікарень (щоб у разі захворювання не їхати за тридев'ять земель до лікаря), познайомитися, поспілкуватися і визначитися – кому довірити своє здоров'я.

Але ж не дарма в мене за плечима більше 10 років досвіду керування людьми та процесами (менеджер за освітою та фахом). Розумів, що без належної підготовки та системного підходу не отримаєш очікуваного результату. Тому додав до процесу вибору сімейного лікаря трохи системи.

По-перше – знайшов найближчі поліклініки (Google допоміг).

По-друге – порадився з дружиною та спільно визначили критерії відбору (розумію, що суб'єктивно, спираючись на свій власний досвід та уподобання, але ж то мені до того лікаря ходити, тому мені і музику замовляти). Для нас це були:

Загальні:

1) лікар-жінка (дружина мала раніше кілька неприємних кейсів з лікарями-чоловіками),

2) віком до 50 років (знаю особисто кілька старших за планку в 50 років лікарів, яким довіряю і задоволений попереднім досвідом, але спільно вирішили – перевагу надаємо молодшим, які отримували освіту в часи, коли вже були винайдені сучасні антибіотики, антигістамінні препарати та інші).

3) Лікар, який не поєднує посаду з адміністративними функціями (завідуючий, головний лікар і т.д.) – з досвіду знаю, що часу на пацієнтів у них залишається небагато.

Професійні:

1) Комунікативні навички. Приємний та легкий у спілкуванні. Дуже не хочеться під час хвороби, колі і так виснажений і знервований витрачати сили на те, щоб знаходити спільну мову з лікарем.

Очікуваний результат – щоб не вигнала :), уважно вислухала, задавала уточнюючі питання, наводить аргументи, надає пояснення.

2) Ставлення до вакцинації, як засобу профілактики захворювань (без деталізації – які вакцини кращі, які штами в цьому році і т.д.).

Питання до лікаря – як ви ставитеся до вакцинації, як засобу профілактики? Або – чому деякі люди проти вакцинації?

Очікуваний результат – позитивне ставлення. Вже багато на цю тему наговорено і написано. На сьогоднішній день – це один з найбільш ефективних засобів профілактики (не ідеальний, але поки не винайдуть більш ефективних – живемо з вакцинацією).

3) Лікування «простої» хвороби, а саме Грип

Для цього за допомогою Google знайшов «Протокол лікування Грипу» від українського МОЗ http://mtd.dec.gov.ua/index.php/uk/haluzevi-standarty-ta-klinichni-nastanovy , прочитав. Прийшлося загуглити, що то за 2 препарати, що згадуються у протоколі за міжнародною назвою діючої речовини — озельтамивір або занамівір (перший то Таміфлю, другий Реленза). Нехай мене пробачать учені мужі, але по-простому лікування грипу виглядає так – якщо починаємо лікування в перші два дні від початку хвороби, то можна застосовувати Таміфлю або Релензу (пишуть, що на сайті МОЗ щороку поновлюється інформація – який цього року більш дієвіший в залежності від штаму). Також треба провітрювати приміщення, пити воду, слідкувати за температурою (якщо велика – збивати) та можливими проявами погіршення стану (тоді швидко до лікаря). З ліками грип пройде на 1-2 дні раніше ніж без них. Якщо лікування починаємо пізніше 2-го дня від перших симптомів (я так завжди роблю, все думаю, що може минеться само і то не вірус, а просто втома), то сценарій той самий, але без ліків – провітрювання, багато рідини, контроль температури та ускладнень. Є, звичайно, безліч уточнень, що робити, якщо з'явилися ускладнення, або до грипу додалися інші захворювання, але в цілому лікування грипу по протоколу співпадає з тим, що розповідає Комаровський на YouTube та Супрун у FB.

Питання до лікаря – нам майже достеменно відомо, що я захворів на грип. «Майже достеменно» = 99%. Бо вся моя сім'я вже захворіла на грип і підтвердили тестом, що це саме грип. Я звернувся по допомогу на 3-й день (думав, що саме пройде). Чим мені можна допомогти?

Очікуваний результат – відсутність у запропонованому лікуванні Аміксинів, Гроприназінів і мільйон інших широко розрекламованих противірусних препаратів, по яким ні одна собака (нехай Шарики і Цуцики мене вибачають) навіть не намагалася провести дослідження і довести їх ефективність (і попасти в протокол лікування хоч у якійсь країні на Земній кулі). Також неприпустима «профілактика» антибіотиками, або лікування самого грипу антибіотиками – бо вірус грипу то ж не мікроб.

4) Лікування «складної» хвороби (вибрав алергію – тому що з одного боку не знайшов Протоколу лікування (він у стадії «Теми в розробці»), а по-друге сам особисто на цьому трохи розуміюся.

Питання до лікаря – я вперше до вас звертаюся. Я вже 20 років хворію на алергічний риніт. З 30 різних проб на алергени – 10 стабільно показують позитивний результат. Хворію я майже цілий рік (реагую то на одне, то на друге). Чим ви, сімейний лікар можете мені допомогти?

Очікуваний результат – направлення на консультацію до профільного спеціаліста, постановка на облік (немає очікування, що сімейний лікар – профі у всіх галузях). Якщо сімейний лікар мав досвід лікуванні алергічного риніту у минулому (сам хворіє, або працював раніше алергологом, пульмонологом) – можемо припустити якщо в якості допомоги отримаємо рекомендацію — сучасні антигістамінні препарати, сучасні кортикостероїди в формі спреїв у ніс і направлення до профільного спеціаліста. Неприпустимо (на мою думку) виписувати допотопний Супрастін (від якого спиш як маля) і всіляка гомеопатія — настоянка вусиків самців жучків, витяжка трьох насінин чорно-бурого тмину, екстракт каміння з самого дна Маріанської впадини розбавлений 100500 разів і збовтаний спеціальними рухами лівої руки 1000 разів (ні в якому разі не менше і не більше :) ), і все то під розумнючими заплутаними назвами. Гомеопатія, БАДи і всяка «нечисть», що продається «тільки он у тій аптеці», платить лікарям, що її виписують (я ж не думаю, що таку хрінотінь, без доведеного позитивного впливу на пацієнта, розумний лікар може виписати сам, без «стимуляції») і взагалі повинна бути заборонена до продажу. В нашій країні людям на ліки не всім вистачає коштів, щоб ще на «харчові додатки» та «біологічно активні добавки» гроші викидати.

5) Вміння знаходити необхідну інформацію та слідкувати за новинами медичної спільноти.

Питання до лікаря – буду вам дуже вдячний, якщо покажете, де я можу ознайомитися з протоколом лікування МОЗ наприклад грипу?

Очікуваний результат – «не зморгнувши оком» відкритий Google і успішний пошук протоколу (на Likar.info, mtd.dec.gov.ua, будь яких інших ресурсах)


То все теорія, а тепер до практики.

Я, свідомо не буде вказувати номер та назву поліклініки, імена лікарів, бо то на мою думку є неетичним.

В програмі helsi.me (програма для запису на візит до лікаря) разом з дружиною роздивляємось фото лікарів та виписуємо список потенційних сімейних лікарів для нашої родини.

Складаю графік часу їх прийому та планую свої візити до них – по 4 вдень (можу тільки після 15-00, з проміжками часу між візитами 15-20 хвилин про всяк випадок).

Записуюсь в електронну чергу (в дитячій поліклініці вже навчився цього раніше. На мою думку то дуже зручне нововведення).

Кожен свій візит розпочинаю з посмішки, привітання, представляюсь, наголошую на тому, що я записаний на прийом в електронну чергу. Одразу озвучую мету свого візиту – в рамках реформи системи охорони здоров'я та керуючись порадами від міністра Уляни Супрун (так цікаво – деякі лікарі аж присідають при згадуванні :). Уляно, що ви з ними робите?), я прийшов познайомитись з лікарем, поспілкуватись та визначитись з сімейним лікарем для своєї сім'ї. Якщо не бачу позитивного настрою поспілкуватися – контрольне питання – «чи є у вас законні підстави для відмови мені у моєму праві поспілкуватися з вами?» Ну і можна ще додати «як порадила Уляна Супрун :). Хоча заради правди, якщо лікар на посмішку та привітання відповідає нещиро, агресивно, наїжачившись, набундючившись (яка в нас мова! :) ) – можна одразу дякувати та уходити. Якщо він такий на першому візиті – то що ж буде, коли він буде не в гуморі, або коли я невиспаний з температурою прийду до нього?

Отримавши згоду поспілкуватись я відкрито заявляю, що в мене немає медичної освіти, я звичайна людина, прошу не сприймати мої питання як оцінку, бо в мене немає ні компетенції то робити, ні права.

Далі задаємо питання по структурі зазначеній вище. На питанні про вакцинацію – всі розуміють її користь або просто додержуються „політики партії“ і „правильно“ відповідають. Далі розмова зазвичай йде легше.

В кінці розмови не забуваємо щиро подякувати за можливість поспілкуватися – все ж таки ви створили для лікаря невеличкий стрес, до якого він був не готовий.

Хочу поділитися результатами вибору сімейного лікаря для своєї сім'ї – я провів 7 зустрічей з лікарями з 11 запланованих. На №7 я зупинився, бо відповіді та манера спілкування лікаря мене повністю влаштувала. Але до №7 в мене реально були підстави хвилюватися за нашу медицину.

Лікар №1. Дуже напружено пішла розмова. Я вже думав дякувати і уходити, але зробив поправку, що це мій перший візит і, можливо, я не досить переконливо зумів донести свої наміри на цю розмову та був не на 300% позитивний (хоча мій багаторічний досвід ведення переговорів підказує, що мало бути не менше 200%). Питання з вакцинами очікувано пройшли легко – „я лікар, спілкуюся з хворими, тому чудово розумію необхідність вакцинації як профілактичного заходу. І я і моя родина вакциновані згідно календаря.“ В питанні про грип – лікарка приємно порадувала згадуванням препаратів виключно за протоколом та рекомендацією – слідкувати за температурою, пити воду та провітрювати приміщення. Також розповіла трохи про складнощі у визначенні штаму вірусу при виробництві вакцин та свою думку про їх ефективність. Супер – тверда 5. В питанні про алергію – назвала два сучасних засоби (одним з них сам користуюсь) і все ж направила до алерголога. Тримай 5! Протокол не шукала, сказала, що в неї вони є роздруковані. Ставлю 3, завдяки знанням протоколу про грип.

Лікар №2. Все було б чудово якби не антибіотикотерапія при грипі (кілька разів уточнив, що ускладнень немає, симптоми звичайні.) та невпевнена відповідь про те де ж знайти протоколи лікування.

Лікар №3. Отримала одиниці за Гроприназин та іншу „братію“ з недоведеною ефективністю при грипі та Супрастин при алергії.

Лікар №4. Не увійшла у рейтинг, бо поєднує свої обов'язки сімейного лікаря з адміністративною функцією, тому чесно відповіла, що в неї менше можливостей приділяти часу на консультації пацієнтам. Приймається.

Лікар №5. ТОР лікар за рейтингом підписання декларацій в цій поліклініці. На неї покладав великі надії. І що ми чуємо? Грип ми лікуємо Гроприназимом та іншими противірусними препаратами з недоведеною ефективністю. Причому знає вона їх чимало і мені порадила кілька не „дуже сильних“ бо симптоми звичайні без ускладнень (згідно кейсу, який я озвучив). Холєра ясна (польскі матюки) – як же ми визначили „сильні“ вони чи не дуже, якщо будь-яка ефективність взагалі ніким не доведена? (крім фантазій самого виробника). Алергію лікуємо також якоюсь дурницею – точно не запам'ятав, бо був ще під враженням від лікування грипу, а ще ж усміхатися треба і випромінювати позитив. Але добила мене фраза про те, де ж можна прочитати протокол лікування МОЗ України – „це десь в інтернеті, тільки керівники лікарні мають доступ до протоколів“. Матюкатися хотілося вже українською. Хлопцям з Google мабуть англійською.

Лікар №6. Лікар має виглядати саме так (на мою думку) – охайно вдягнутий халатик, обличчя світиться посмішкою та турботою, сама увага та чуйність до відвідувача. І тримайте жіночко нулі за лікування грипу та алергії (навіть не одиниці як попередниця). Колись давно я продавав шоколадки – працював у міжнародній FMCG компанії, де мене навчили всім премудростям продажів. І в кабінеті лікаря я чую той самий підхід – визначити/сформувати потребу, презентувати властивості/переваги/вигоду і продати пречудові препарати фірми Хеель (гомеопатія). А чого варті балачки про те, що „організм людини залишає в собі багато недослідженого і незрозумілого, часом ми бачимо ефект від ліків і не до кінця розуміємо як це діє, але ж важливий результат“ та історія про чудотворний вплив п'явок. (які ще бувають матюки?)

Мій позитив та запал мало на тому не скінчився. Але я витримав міну і подякувавши за можливість поспілкуватися, пішов. Хотілося і матюкатися і плакати. Чому ж будівельник, який криво збудує стіну – отримає наганяй від бригадира і не отримає за ту роботу грошей. Чому ж такі горе-лікарі нас лікують і їм все сходить з рук? (бо організм людини так влаштовано, що більшість хвороб організм долає самотужки — інакше людство вже давно б вимерло).

Добре, що візит до лікаря №7 у мене був запланований через 3 години і я трохи відійшов.

Лікар №7. З комунікативністю все гаразд – ввічлива, уважна, аргументована у своїх відповідях. Відповідь на питання про вакцинацію мало не збила мене з пантелику. „Я чудово розумію ефективність вакцинації, але не всім своїм пацієнтам рекомендую її робити. Сама я пройшла всі щеплення і на собі відчула, що таке є побічні явища – в мене розпухла рука“. Вже б мені розвернутися та піти, але професійний досвід навчив мене слухати і дати співрозмовнику можливість видати якнайбільше інформації. Чому ж так? Чому не всім рекомендуєте? „Тому що я чудово розумію, що стан вакцинального кабінету у нашій поліклініці не відповідає вимогам безпеки пацієнтів, адекватно оцінюю знання і вміння свої та колег у наданні першої допомоги на випадок анафілактичного шоку, який з дуже-дуже малою ймовірністю, але може бути викликаний щепленням і тому я завжди максимально критично оцінюю стан людини та його скарги на самопочуття, реакцію на попередні щеплення перед тим як направити людину на щеплення“. Відповідь на 5+ справжнього Лікаря! Питання про грип також не викликало якихось проблем – все згідно протоколу. І ще одне відверте зізнання – „я іноді виписую «противірусні» препарати коли бачу, що пацієнт вимагає лікування. Якщо він отримає рекомендацію від лікаря – провітрювати кімнату, пити воду і не ковтати таблетки – є загроза, що він піде і на власний розсуд буде займатися неконтрольованим самолікуванням. Краще я йому випишу безпечну «пустишку» ніж він сам накупить антибіотиків і зробить собі гірше“. Я не знаю як би оцінили справжні лікарі таке зізнання, але на мою суб'єктивну думку – такий підхід має право на життя. Від мене 5+. З протоколами ситуація наступна – лікарю №7 не всі протоколи нашого МОЗ подобаються і не всі їх вона вважає за оптимальні. Тому час від часу продивляється протоколи сусідньої держави (нехай гіпертрофовані патріоти тримають свою думку при собі, зараз не про те розмова). Для мене це сигнал, що Лікар шукає нову інформацію, не покладається лише на знання отримані в інституті або власний досвід. Лікар знає, що у незрозумілому випадку можна шукати і знайти необхідні знання. Від мене тверда 5.

Таким нехитрим способом я визначився з лікарем до якого можна буде звернутися на випадок хвороби мені та членам моєї сім'ї. Якщо мій досвід стане вам у пригоді хоча б частково – буду радий, що не марно витратив свій і ваш час.

Система медичної допомоги, яка на сьогоднішній день є в Україні, потребує негайних змін. Мені подобається ідея „гроші ходять за пацієнтом“, подобається відкритість нового міністра МОЗ, але цього недостатньо. І тут мені підказує мій досвід менеджера, що годі шукати причини та плакатись – краще зроби пропозицію, як змінити ситуацію на краще.

Моя пропозиція наступна:

1) Викласти стратегію реформування медицини в Україні в окремому документі в широкому доступі (сайт + інформаційний піар). І лікарі і пацієнти мають знати — яка мета, як ми будемо її досягати (якими ресурсами і хто відповідальній), як будемо контролювати результати – що вимірювати, як, з якою частотою і як люди будуть взнавати про проміжні результати. Плюс регулярний публічний звіт від МОЗ.

2) Ввести регулярне щоквартальне незалежне оцінювання лікарів (розпочати з сімейних лікарів, терапевтів, далі поширювати на спеціалізації) з впливом результатів на підвишку зарплатні на наступний квартал. Лікар – який не знає теорії (протоколів лікування), не може користуватися довірою пацієнтів.

3) Заборонити на державному рівні продаж і рекламу препаратів (за МНН), що не входять хоча б в один з державних протоколів лікування (країни ЄС, США, України. Список країн можна уточнити). Досить наживатися на українцях компаніям, які продають крейду, цукор та спирт під виглядом ліків.