Чи можна залишатися повністю анонімним в інтернеті? Чи здатні правоохоронці встановити особу, яка ховається за фейковим акаунтом? Яка відповідальність загрожує за погрози, шахрайство чи переслідування в мережі? На ці та інші запитання надав відповіді начальник відділу протидії кіберзлочинам у Житомирській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, підполковник поліції Олександр Іонов.

Чи може сьогодні кіберполіція встановити особу, яка стоїть за фейковим акаунтом?

Сьогодні правоохоронці мають законні механізми для встановлення осіб, які створюють та використовують фейкові акаунти. Водночас варто розуміти, що сам факт використання вигаданого імені чи фотографії не означає повної анонімності в мережі.

Під час розслідування можуть використовуватися цифрові сліди: IP-адреси, інформація від соціальних мереж, дані операторів зв'язку та інші докази, отримані відповідно до закону.

Наскільки це складно технічно та юридично?

Складність залежить від конкретної ситуації. Якщо користувач застосовує VPN, анонімізатори чи іноземні сервіси, процес може значно ускладнитися. Крім технічних аспектів, доступ до певної інформації можливий лише в межах кримінального провадження та відповідно до вимог законодавства, інколи із залученням міжнародної правової допомоги.

Але треба пам'ятати: чим швидше людина повідомить про правопорушення та збереже наявні докази (скриншоти, посилання, листування), тим більше шансів успішно встановити всіх причетних осіб та притягнути їх до відповідальності.

Чи були вже випадки, коли вдавалося ідентифікувати таких осіб?

Так. Практика свідчить, що кіберполіції неодноразово вдавалося ідентифікувати осіб, які діяли через фейкові сторінки. Це стосується випадків онлайн-шахрайства, вимагання, розповсюдження неправдивої інформації, погроз, а також інших правопорушень, вчинених із використанням соціальних мереж та месенджерів.

Кожен випадок розглядається окремо залежно від наявних доказів. На сайті Кіберполіції можна ознайомитися з такими випадками.

Чи часто до поліції надходять звернення щодо встановлення осіб, які створюють фейкові сторінки, ображають або погрожують в інтернеті?

Так, на жаль, такі звернення до поліції надходять регулярно. Найчастіше вони стосуються створення фейкових акаунтів, використання чужих фотографій, образ, переслідування, шантажу та погроз в мережі Інтернет. Окрему категорію становлять випадки онлайн-шахрайства, коли зловмисники створюють сторінки від імені інших осіб, щоб виманити кошти у їхніх знайомих або поширити неправдиву інформацію.

Саме тому працівники відділу протидії кіберзлочинам у Житомирській області на постійній основі проводять інформаційно-просвітницьку роботу з населенням. Зокрема, організовуються тематичні зустрічі з учнями, студентами, внутрішньо переміщеними особами та іншими категоріями громадян, під час яких роз'яснюються актуальні шахрайські схеми, правила кібергігієни та способи безпечної поведінки в цифровому середовищі. Адже найефективнішим способом протидії кіберзлочинам залишається поінформованість та обізнаність громадян.

Яка відповідальність передбачена, якщо фейковий акаунт використовується для погроз іншій людині?

Відповідальність залежить не від самого факту створення фейкового акаунта, а від того, з якою метою він використовується. Якщо через нього надсилаються погрози, здійснюється переслідування, вимагання коштів, шахрайство, незаконно поширюються персональні дані або вчиняються інші протиправні дії, особа може бути притягнута до адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

Зокрема, якщо через фейковий акаунт висловлюється погроза вбивством і є реальні підстави побоюватися її виконання, такі дії можуть кваліфікуватися за статтею 129 Кримінального кодексу України (Погроза вбивством). У разі вимагання коштів відповідальність може наставати за статтею 189 КК України (Вимагання), а у випадку заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою — за статтею 190 КК України (Шахрайство).

Якщо ж через фейковий акаунт здійснюється систематичне онлайн-переслідування, приниження чи залякування, тобто кібербулінг, відповідальність також залежить від характеру та наслідків таких дій. Зокрема, якщо потерпілою є дитина, за вчинення булінгу (цькування) передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Водночас у випадках, коли такі дії містять ознаки інших кримінальних правопорушень, зокрема погроз, переслідування чи розпалювання ворожнечі, відповідальність настає за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Кожен випадок правоохоронні органи оцінюють індивідуально з урахуванням усіх обставин справи.

Правоохоронці також рекомендують користуватися перевіреними порадами з кібергігієни на інформаційній платформі «КіберБрама» (https://stopfraud.gov.ua), де зібрані актуальні рекомендації щодо безпечної поведінки в Інтернеті, протидії онлайн-шахрайству та захисту персональних даних.