Це ми так сміємося з американців, з їх реакції на поведінку Президента на зустрічі з російським диктатором.

Головне, щоб ми потім не сміялися та плакали самі з себе, коли там поряд буде сидіти та хіхікати жінка, принижуючи своїм новим курсом наші спецслужби, армію та нас всіх.

Домовляючись у нас за спиною з Путіним про капітуляцію України.
І буде вже пізно.

І саме за це я дуже боюся. Я знаю, що діючий український Президент ні за яких обставин не зрадить інтереси нашої країни.
Знаючи зв'язки Тимошенко з Медведчуком, таємні домовленості з Оппоблоком та іншими проросійськими маріонетками (її незкіченні ефіри на тому самому телеканалі кума Путіна) можна зрозуміти, наскільки вона залежна від російських спецслужб, сидить на повному гачку.

Бо за свою перемогу ладна заплатити будь-яку ціну.
Тому коня на переправі не міняють, особливо під час війни. Давайте не повторювати ні своїх, ні чужих помилок, щоб потім не було пізно.
Бо випадок в Гельсінкі то приклад для нас.