У мене часто буває, що коли я зустрічаюсь з коліжанками, то завжди вислуховую їхню «санту барбару». Дивує, як люди можуть самі себе накручувати, будувати ілюзійні замки. Люди, які вас не люблять, ніколи з вами не будуть, а те, що вони періодично з'являються, то це чомусь привикли називати відносинами на відстані. В такому випадку, єдині стосунки на відстані є лише співвідношеннями між замкнутими думками та реальністю. Люди, які не може зателефонувати просто так, не зацікавлені вами. Їм легше дочекатись кінця світу, ніж вам пояснити свою незацікавленість. Не дозволяйте всяким «крихіткам» та «котикам» морочити вам голову. Так, це приємні дрібниці, але вони не зможуть бути чимось більшим. І якщо наважитись, то набагато легше сказати свою думку, ніж прикидатись доброю та милою людиною.

Ми стаємо дуже легковажними. Говоримо те, що не можемо зробити. Мене замучили пусті прозиції та обіцянки людей : «давай зустрінемось», «приходь в гості» або «я тобі подзвоню». І це дратує не тільки мене. Ми вже й не чекаємо, що хтось може дотримати свого слова. І стосунки, вибачте, будуть приречені на crash. Найменше, що нам потрібно – це людина, яка, як мінімум, вірна своєму слову.

Слова «я зайнятий» чи «я маю дуже багато роботи» теж означають, що вами не зацікавлені. Слід пам'ятати, що людина завжди знайде час, щоб вийти з вами на контакт, якщо це дійсно в її інтересах. І, навіть, «тусуватись» — це не означає «бути у відносинах». Так, вам добре разом проводити час, і потому ви розійдетись, як друзі. Коли ви йдете з людиною, так би мовити, «в люди», то вже видно, що це серйозний і виважений крок. В такому випадку я бачу, що в людей немає встиду зустрітись і вияснити, чи можливе якесь «романтичне» майбутнє. А ще на рандеву люди можуть триматись за руки, можуть обнятись чи навіть цьомнути один одного в щічку на прощання, і тут немає нічого повстидного. Тому друзів потрібно правильно обирати. Особливо я надаю перевагу тим, хто не буде змушувати плакати по ночам.

Я ознайомлена з багатьма різними ситуаціями. Одною з прикладів даних ситуацій є моя знайома. Вона знаходиться в незрозумілих стосунках з хлопцем вже більше року. То він любить пропасти з радарів, то появитись. Вона завжди каже те саме: «Мілка, я вже не буду більше з ним мати щось спільне!». Але коли він лайкне її фото чи статус у Facebook, або появиться раз на місяць і напише, що скучив, то мені навіть беруші не допомагають. Він при зустрічах обіцяє їй золоті гори, а в результаті дівчина не отримує нічого. Таке ставлення є неприйнятним для нас. Ми не поважаємо себе, свій час і свої нерви. Звідси зароджуються нелюбов до навколишніх, нервовість та постійні стреси. Людина могла мати травми дитинства, але якщо вона дійсно тебе поважає і хоч крапельку любить, то нічого не помішає їй зробити щось, навіть найпоширеніший страх схибити у чомусь. «Великі плани чи майбутнє вимагають великих вчинків». Якщо біля вас людина, яка не розділяє з вами погляди на майбутнє, то, люди добрі, лишайте то, втікайте від того. Це лишній тягар на ваші плечі.

Мене завжди турбувало питання стосунків між людьми. Ще до того ,як я почала займатись психологією, а згодом психологією стосунків , я споглядала на закохані парочки і задавалась багатьма питаннями: Як? Що? Як там далі? А як весь цей процес проходить? Ми ніколи не заспокоїмось, коли не знайдемо відповіді на всі ці питання. Тема стосунків є дуже індивідуальною, і можу вам сказати, що всі ми є неповторними. Згадуючи всі наші «болючі» стосунки у минулому, ми не можемо їх назвати дурістю чи якоюсь випадковістю. Люди, які були у нашому житті, зіграли свою роль не просто так. Вони були дані нам, щоб ми проявили себе у різних аспектах, чогось навчились і зрозуміли , як далі себе розвивати. Таким чином вони сприяють отриманню нами своєрідного досвіду. Чи ви коли-небудь бачили однакових людей у їх роздумах, ідеях, діях? Можливо й бачили , але це просто можна назвати схожістю, а не однаковістю.

Наскільки я знаю, любов зцілює таку фішку, як «страх перед зобов'язаннями». І це дійсно так і є! Якщо у вас різні погляди на спільне життя, то в такому випадку вам пора навести інвентаризацію, тобто оцінку вас як пари та ваших зобов'язань. Якщо вас образили, даруйте, то найкраща помста – не злитись, а ментально дистанціюватись, і чим швидше, тим краще. Відсутність нормального фіналу – одне із найважчих речей для мене (і не тільки для мене). Саме тому я розумію, як буває інколи важко пробачити чи просто йти далі. Якщо ви не можете знайти відповіді на ті питання, які вас турбують, то дана ситуація і є відповіддю. Не дозволяйте собі стати знехтуваним. Якщо людина зникла з вашого життя, це означає, що вона була не надто класна для вас. Тож, як це не звучить, але це дійсно так є . Людина, в такому випадку, є недостойною вас.

Чекати на людину? Ви що, вона ж не біржова акція, де вам потрібно вкладати свої сили, свій час і гроші. Просто ключовим словом є «чекати», і очікувати потрібно саме нам – втрачаючи час, стримувати себе в емоційному факторі і тому подібне. Невже та людина заслуговує, щоб ми сиділи і дожидалися її, відкинувши своє життя «на потім», бо вона ще не може розібратись зі своїми проблемами? Не дозволяйте собі бути «іншою людиною» або тою , що буде «на потім» .

Так, інколи нам буває дуже самотньо і це зовсім не весело бути самому. Люди думають, що залишитись самому — це просто трагедія. Але я більш ніж просто впевнена, що бути з людиною, яка заставляє тебе почуватись неповноцінною і не поважає твою особистість, є гірше самотності. Ми всі достойні бути з людьми, які добре до нас ставляться. Життя і так важка штука, щоб ще вибирати собі супутника чи супутницю, з якими нам некомфортно.

Тримайтесь, любі мої! Я знаю, що час від часу буває самотньо. Я прекрасно розумію, що інколи настільки хочеться спілкування та якихось банальних стосунків, що це може визивати навіть фізичний біль. Але, щоб пізнати, що світ є набагато кращий, то, перш за все, потрібно повірити в це. Поки ви ще можливо є неготовими, а я вже вірю.

З любов'ю, Міла.