Березень 2017 року відзначився для Україною перерозподілом економічних потоків в ОРДЛО. Наслідком торгівельної блокади стала не тільки визнання того факту, що ми торгуємо з окупованими територіями, а й «націоналізація» майна Ахметова. Під «націоналізацією» малось на увазі передача віджатого в Ріната Леонідовича майна олігарху Курченку. Його ВАТ «Внешторгсервис» призначили тимчасовим адміністратором для управління низкою підприємств на окупованих російськими військами.

Крім того, інша структура Курченко — «Газ-Альянс» — на два роки отримала монополію на поставки донбаського вугілля, частину якого, мабуть, реекспортувати на український ринок через Білорусію. Менеджер «Внешторгсервіса» Олександр Ананченко вже кілька років очолює уряд ДНР, а виходець з тієї ж компанії Володимир Пашков займає пост віце-прем'єра. Людей, пов'язаних зі структурами «Внешторгсервіса», можна знайти серед міністрів і депутатів донбаських республік.

Господарювання «Внешторгсервіса» призвело до зростання соціальної напруженості, на його підприємствах почалися багатомісячні затримки зарплат і страйки. Місцева влада, захищаючи інтереси Курченко, жорстко придушували невдоволення, але страйк на Алчевському металургійному комбінаті, учасники якої звернулися за допомогою до Путіна, стала останньою краплею — скандал дійшов до московських владних кабінетів.

Але росіянам набридло терпіти хитродупість українських політемігрантів, і вони вирішили викинути зрадників із схем і призначити туди формально росіянина.

В середині червня росіяни оголосили, що підприємства «Внешторгсервіса» переходять до нового інвесторові. Ним став російський бізнесмен і управлінець Євген Юрченко. Фігура не надто публічна, але з великим послужним списком. У минулому він був гендиректором «Связьинвеста» і членом ради директорів Об'єднаної авіабудівної корпорації, віце-губернатором суміжної Воронезької області.

При всій туманності планів Юрченко вже зрозуміло, що зміна інвестора підсилює російський контроль над економічним життям окупованих територій. Якщо врахувати, що населенню окупованих територій роздають російські паспорти можна зробити висновок, що Кремль прийняв остаточне рішення інтегрувати ОРДЛО в економічне життя РФ, а відповідно і подальші кроки Кремль буде формувати порядок денний в розумінні того, що Мінські угоди не будуть реалізовані.

А відповідно і Україні слід нарешті зрозуміти, що Росія де-факто відмовилась від Мінських угод, і поставили хрест на шлях передачі повноважень місцевим проросійським елітам. Тож Україні не залишається нічого окрім формування дорожньої карти російсько-українських відносин, де немає місця Мінських відносинам.