Україна в очікуванні нового суспільного договору. І очікування це триває десь із 2014 року. Саме тоді стало зрозуміло, що громадяни на стільки не хочуть жити в умовах корупційного безправ'я, що готові йти з дерев'яними щитами на кулі. Втім нового суспільної угоди не виникло, адже в старій системі не було з ким його укладати. Громадяни, абсолютно резонно зауважили, що спочатку треба зупинити зовнішнього ворога, а вже потім думати, яким чином будувати нову державу.
Громадянське суспільство припустилось тієї ж помилки, яку допустили наші батьки на початку незалежності. Вони чомусь наділили правлячу еліту таким елементом, як совість. Що звісно ж не відповідало дійсності. Адже, де тій совісті взятись в нащадків сексот.
Прихід до влади Зеленського став наслідком саме бажання втілити не зреалізований Порошенком принцип «життя по-новому». Новий Президент – новий суспільний договір – нова держава. Десь так – це виглядало в голові пересічного українця. І звісно це не відбулось, адже складно очікувати, щось нове від продукту олігархічного консенсусу, яким і виявився Зеленський.
Під час великого вторгнення, навіть порохоботи не зрадофільнічали три тижні. Українська нація, як і в році продемонструвала національне єднання, і сконцентрувавши всі зусилля змогло відкинути ворога від столиці. Але питання ж залишаються ті самі. Україні потрібний новий суспільний договір. Стара формула «держава не чіпає вас, ви не чіпаєте державу» вже не працює, адже виросло покоління загартоване в боях, яке маємо моральне право виставити рахунок тим клікам, які висмоктували з України всі можливі ресурси.
Я не знаю, який ідеальний суспільний договір потрібний Україні. Але я знаю, які б засади, я б запропонував.
- За російським кораблем відправляють олігархи та їх ЗМІ, поряд в шлюпці йде політконсерва, яка годувалась з рук олігархів останні тридцять років. Тобто в Україні майбутнього не має місце пінчукам, льовочкіним та коломойським, так само, як не має місце їх політпроектам, та говорячим головам, які гуляють від проекту до проекту.
- Корупція має бути визнана основною загрозою Нової української держави, окрім звісно існування російської федерації. Саме корупція чиновників стала причиною тотального розкрадання української держави та руйнації державницьких інститутів.
- Україна належить тим хто за неї бореться! Кожен хто втік від мобілізації за кордон, або дезертирував позбавляється виборчого права.
- Держава нам звітує. Чиновник лише підлеглий своєї нації. Ми платимо податки – держава працює і звітує. Українська нація є господарем держави. Не влаштовує – в бік російського корабля.
Без цих чотирьох базисів Нова Українська держава не відбудеться. Адже олігархи знов дадуть бабло комусь типу Вакарчука чи Притули, ті наберуть собі гарних хлопчиків та дівчат з правильними біографіями, в залежності від запиту виборця це можуть бути військові, волонтери, реформатори, трансформатори, алкоголіки чи наркомани. Різниці немає жодної аби піпл схавав. Заведуть в Парламент ширму і за її спиною знов зроблять все, що захочуть а саме продовжать спонсорувати свій бізнес за рахунок держави.
Командир УНСО, Микола Мельник