Колись я писав про стратегічну безпеку в українських морських портах і закликав виперти з наших акваторій буксири країни-окупанта, адже для того, щоб заблокувати той самий порт багато не треба. Трьох чотирьох буксирів вистачить з головою. Скажете я параноїк? Можливо. Але так само мене називали і в січні 2014го, коли я всім казав, що перемога Майдану спровокує війну з Російською Федерацією.

Ворог користується нашою раціональністю і діє асиметрично. У тому ж 2014-му український флот був запертий в Донузлаві (АР Крим). Росіяни взагалі не заморочувались і затопили на виході з бухти старий корабели. І весь наш флот, який тоді складався з п'яти кораблів («Вінниця", "Костянтин Ольшанський", "Кіровоград", "Черкаси" и "Чернігів") нічого не зміг вдіяти окрім як героїчно поборотись і здатись.

Росіянам не цікаві втрати, що таке 10 млн.долл. (б/у буксир вартує 1-3 млн.долл.), коли мова йде отримання стратегічної переваги в акваторії Чорного моря. Та в них заправка всіх кораблів дешевше вартує.

З ранку вівторка заблокований Суецький канал, дата його приблизного розблокування знаходиться в межах 10 -14 днів. Через Суец йде третина контейнерного трафіка світу. За даними Wood Mackenzie в Європу зараз не можуть потрапити 16 танкерів на борту яких знаходиться 870 т. нафти і 670 т. нафтопродуктів. Вже зрозуміло, що багато поставок не буде виконано вчасно, а вартість сировини зросте. Якщо ж канал не буде розблокований протягом двох тижнів, то на нафтопереробних заводах Європи почнуться, якщо не проблеми то побоювання, щодо майбутнього.

До чого це я. Один контейнеровоз, який сів на мілину зараз принесе світовій торгівлі збитки на десятки мільярдів доларів. Єгипет не отримає мінімум 15% від платежів за прохід каналом (це приблизно 500 млн. $) і все через то, що один капітан допустив не навмисну помилку.

Проблемою Адміністрації Суецького каналу стало також і те, що ,буксирів виявилось не так вже й багато для тої проблеми, яка виникла.

В Україні доволі довго була монополія "Укррічфлоту", але зараз вона трохи розбивається іншими приватними буксирними компаніями. Хоча нищення монополії відбувається доволі складно і з взаємним политтям один одного багном, добре що з 2015 року цей процес не зупиняється. Приватна буксирна компанія інвестує до 50млн.$ тільки офіційно + хабарі + за свої гроші поновлюють портову інфраструктуру, будує причали, підводить комунікації (буквально на днях компанія BLAST закінчила будівництво причалу, в яке інвестувала 3,5 млн.грн.).

Українські приватні буксирні компанії, хто б за ними із можновладців не стояв це все одно менше зло навіть така ситуація краща за перебування російських буксирів в наших акваторіях.

Адже безпека українських акваторій це задача національного значення, і дуже добре, що на сьомий рік війни СБУ все ж таки зайнялось цим питанням і арештувала російські буксири компанії "Трансшип". Але в схемі як і завжди була помилка у вигляді одеської прокуратури і українських суддів, які спільними зусиллями змогли вирвати з українського полону російські судна і доставити їх до Криму.

І як би Служба Божа не намагалась загнати "сєпарів" та окупантів під плінтус, але якщо російська компанія, яка веде свою діяльність в окупованому Криму і має підряди від російського федерального бюджету (ТОВ "Трансшип") належить знайомому прокурора Одеської області, то прокуратура не бачить складу злочину в діях такої компанії. Нагадаю, що прокурор Одеської області Костенко С.К. до свого призначення був адвокатом власника "Трансшип" Іванова А.І.

У той же час, подейкують, що самі російські буксири з'явились в українських портах не просто так, а розквіт їх діяльності припав якраз на кінець каденції Володимира Омеляна і весь період роботи В.Криклія. Навіть для буксирування танкеру "Delfi" були обрані саме російськи буксири, хоча тут злочину і не має.

СБУ дуже не любить, коли результати її роботи хтось нищить. І особисто я не заздрю, ані судді, який відпустив буксири в Крим, ані прокуратурі, ані самому Іванову з Криклієм. Певен, що ось тепер вже хлопці візьмуться по повній за дупи найбільш хитромудрих міністрів і їх бізнес-партнерів.

І я ще раз наголошую. Питання безпеки портової інфраструктури – це пріоритетне питання для нації. Кожний хто працює в країні-окупантові Жодне російське судно, або судно з російським екіпажом не має перебувати в акваторії українських портів без супроводу працівників спецслужб. Жодні російські буксири та інша спецтехніка не мають працювати в українських портах. Це не питання ціни. Це питання безпеки. Бо якщо один не вмілий капітан зумів перекрити третину світової торгівлі через помилку, то уявіть що можна зробити навмисно. Чи Україна не вчиться навіть на своїх помилках і досвід Донузлава нам потрібен лише для кіно?