Сьогоднішні враження від відвідання центру Києва то будуть одні із головних душевних хвилювань, що спнукатимуть до подальшої боротьби. Якщо, звісно не їбане трохи передчасно. Відверто скажу, єдине бажання під час сирени — то є щоб пиздануло одразу. Бо чекати, щоб відкопали, а потім жити овочем щось дійсно не хочеться. Отакі зараз бажання. 

Хоча і у війни є свої плюси (чи як їх не назови). Схуд на 10 кіло, можу тепер пройти кілометрів 20 взагалі без проблем, остаточно розставлені пріоритети у спілкуванні, люди себе виявили. Але найголовніше — прийшло розуміння хто є ху та пережита екзестанційна криза. Виявилось, що людині не так вже багато і треба, зрештою.

28 днів майже, а життя розділилося на до і після. Навіть кіна про війну, типу «чорний краб» або «морпіхи» сприймаються як розвага для повних лохів. Хлопці із 79ї чи 24ї бригад — оце супермени, ремби, халкі та інші суперлюди разом узяті. Про Азов взагалі не має що сказати. Від цього слова ще три покоління каДирівців, дєсантників та прочіх спєцназовцов будуть срати цеглою просто вагонами.

Але разом із переможним позитивом цієї війни починає підіймати голову ще й течія пристосуванців, що сподіваються зіграти свою партію після нашої перемоги. 

Трохи в сторону. Дуже тішить те, що вже почався рух на вивільненя від московсько-попівської наволочі. Сьогодні повідомили, що один із осередків цих сатаністів у Київській області в селі Томашівка перестав функціонувати. Отак в один день з їхього осередку виїхали в невідомому напрямку (бажано щоби в ліс) усі служтєлі крєста і долара. Прийде час коли за ноги повитягають сектантів із українських лавр. 

Проте, бентежить рух усіляких, як мовилось вище, пристосуванців. Мова йде про очкастого кулявжопу (тьфу, куля-в-лоб) та журналістів-запроданців. 

Я от про що. Під час війни на телевізорі повспливали усілякі підараси, які останні двадцять п'ять років нищили українську ідею просто в зародку. Савікі Шустери (недороблений футбольний коментатор), Дімасік Гогдон (свідок міцної потенції), Комаров (мандрівник усілякими їбінями та неспроможний вивчити два слова українською) починають вчити нас основам державотворення. І це вони роблять в ефірі русо-бамбаських каналів типу україна мінус 24. Сука, де ви медіа повії були до цього? Так мало того, окремі патріоти пристають на їх піздьож. Біда.

Ще потішив сєня із кулею в дупі, протягом у мозку та ізраїльським паспортом. Мабуть, образи минулих років (будиночок поряд із лєгітімним у передмісті столиці та мєнтовський пахан саша кожа, який ткнув середній палець кортежу кролика на прспекті перемоги) даються взнаки. Оцей шлєпєр, що був головою уряду і мав усі важилі впливу та яий тупо просрав свої можливості, натепер уперто лізе на бронєвічок. Бо без нього ж не буде перемоги. Навіть привіз бусік гумдопомоги. І цей лютий треш показують по тв. І знову люд починає вестися. Просто звизда.

Нажаль, ще багато наших співвітчизників живуть в парадигмі оперування типу  персональними заслугами політичних постатей. Хід думок доволі примітивний. Сєня втримав долар, пєтя дав томос, гройсман побудував дороги у Вінниці. І так далі. Саме так. Лічно кожен із них давав, будував, тримав.

І на цьому примітивізмі зараз намагаються грати наші смертельні вороги. І якщо вони вкотре використають цей наратив, змусять нас прийняти думку про необхідність делегування демократичних основ одній особі — то тоді нам точно пизда. Не залишиться нації, буде тільки суцільний малоросійський нарід