Що тобі треба знати про пандемії? Як мінімум те, що міндічі-інтернаціоналісти, це пандемія. Як часто відбувається? Приблизно раз на сто років. Що відбувається між ними? Затихає перша і відразу починається підготовка другої. Що на піку пандемії? Кровавоє мєсіво… Тобто – мєсіво на піках і між мєсівамі обіцянки посполитим, що всьо будєт харашо. Нада просто нємного подождать – моісєй марковіч вон тоже воділ свій народ сорок лєт…
Що мені незрозуміло? Наприклад – а яке тобі взагалі має бути діло до якогось міндіча, котрого до того ж ніколи не існувало. Навіть, якщо його нібито звали моісєй марковіч.  Але ти, чомусь, як пришиблений – є мені діло до нього і всьо. Я хочу квартіру, машіну і сорок років ходити. Сто років тому, ти хотів трохи землі і пару коней. Отримав. І на здачу голодомор… Зараз купив квартіру, машіну і отримав обіцянку, що цієї зими тобі прийде новий голодомор.
Чи є в мене запитання до тебе? Так – а куди ти зібрався їхати на тій машині? Природу, дякуючи тобі, міндічі знищили – замість природи сплошна антісанітарія і висоткі… Але ти далі, як пришиблений – мені надо квартіру, машіну і всьо. Ну, хіба ще мешти balenciaga на здачу. А на здачу тобі обіцяють новий голодомор…
Сто років тому міндіч віннічєнко позичав гроші і крав. Сто років потому міндіч боневтік позичає гроші і краде. Ось така пандемія…
Чи є тут нюанс? Звісно – без тебе в міндічів нічого б не вийшло ні тоді, ні зараз, але ти тут як тут – коли їм треба. І сто років тому, і зараз…
Чи є вакцина від цієї пандемії? Такої, щоб вколоти і відразу в мештах balenciaga, то нема. Вакцина тут – розум, але він тебе чомусь покинув. Як думаєш – чому?..
Що тобі тепер робити? Обдутися ботоксом і ходити, як філіп кіркоров – а шо ще?..
Де був пік першої пандемії? Коли міндічі створили есисер. Як відбувався перехід і підготовка до другої? Для істориків мабуть цікаво – міндічі спершу той свій есисер розвалили, як такий, що не виправдав їх сподівання. Далі об'явили банкрутами всі заводи – як неповносправні. Потім ті заводи приватизували і за рік стали шукати свої прізвища в списках форбс. За шо приватизували і де гроші взяли? Так – забув сказати, що перед цим вони приватизували всі заощадження громадян вищезгаданого есисеру… В мене? В мене не встигли, бо я вчасно прогуляв – за тиждень до експропріації. Тобто, не завжди «дєвчьонкі, патєфон, віно», то зло, як бачиш. Тобто, свої гроші на оцю війну я не віддав, якшошо..
Тобі обідно, що взяв і на голому місці обізвав тебе несповна розуму? Ок – сам дай визначення людині, котра бачить, що відбувається, але вперто робить вигляд, що все нормально, а боневтік справжній і саме такий, як має бути. А коли розуміє, що мєсіво, це не щось таке, що можна відмінити комбінацією клавіш Cmd+Z, то починає гарячково втікати кудись за кордон. Дай, дай визначення – не встидайся. А я тобі ще більше скажу – айтішнік, це не професія. Це перехідна заманушка при переході від пандемії до пандемії. Таке собі – трохи землі і пара коней на мінімалках. Чому це саме так? Бо живеш в аналоговому світі. І кнопка "game", це не про відпочинок після напруженого дня – це про наркотик. До речі, а чого ти напружився? Вон боневтік же ж на місці. Каже, шо йому нра бить красним діктатором. Наївний – нє?..
Ще тобі що сказати? Отримай те – ціна електронної пшениці в аналоговому світі стабільна і дорівнює абсолютному нулю. Десь так само, як аналогові мешти balenciaga. Тобто стабільні речі в цьому світі таки є – нє?..
Ну, давай вже те своє визначення і пігнали далі.
Колись, на початку розбудови електронного олігархату, «вибраний тобою» газірований недомер, колись збудованого для життя і дуже гарного міста, чесав тобі через відеозвернення, що «вміння заробляти гроші – це є талант. Це є божа ласка, яку ти отримуєш, але за одної умови – якщо ти ділишся тим…». Ні, файне місто, то було про Тернопіль, а гарне, то колись було про Львів…
А вміння заробляти гроші – цей неймовірний, присланий згори, талант, і тяга красти до патєрі сазнанія совісті… – це одне і те саме, чи недомер рамси попутав… – подумав ти?.. Ну, що ти отут зараз починаєш – ти й тоді знав, що він бреше, і зараз це знаєш. І тоді не надер йому сраку, і зараз робиш вигляд, що він боневтік. Що тобі не так?
Так – міндічі і їх наймити, це про красти і брехати. І крапка.

Вчора прощався зі знайомою. Вона дуже світла людина і класний лікар. І мігрує до Ірландії. Тобто – мінус ще одна світла людина для України.
Був теплий вересневий день – сонце, шурхіт опалого листя, поодинокі перехожі. Тобто – ідеальний варіант для прощальної зустрічі. Ми сиділи на лавочці в, ще не забудованім газірованим недомером, парку, а десь там був шум міста і суєта та маєта на щорічній конференції лорів в театрі Заньковецької, котру ми покинули, як таку, що не вставляє. Це було про суєту і маєту, якшошо.
Знайома, розуміючи, що це остання наша зустріч говорила –
Розумієш, Коля – я не знаю, що на мене там чекає. Я вивчила мову, можливо вдасться підтвердити свої знання документально. В мене є на це місяць. Я тут продала свою квартиру і купила складське приміщення – для здачі в оренду, щоб в батьків був пасивний дохід. Я тут зробила все – навіть отримала ліцензію приватного лікаря, а це повір як не просто. В мене тут немає проблем з грошима – три-чотири роки і я зароблю на квартиру і машину. Але я більше тут не можу. Я вигоріла. Навіть не через сон на знайомій тобі лікарській кушетці в підвалі, котрий я тоді зробила своїм кабінетом. Навіть не через те, що «трипілька» від мене сам знаєш як близько і прилітає туди нон-стопом вже місяць. Я вигоріла через цю безкінечну брехню…
Колись ми дуже часто сиділи з нею в «Нон-стопі».. Так, Посполитий – міндічі, це про красти і брехати…

Недавно мав телефонну розмову зі ще однією знайомою. Так – її «кушетка» теж мені знайома. Ця знайома живе поки що в Швейцарії.
Каже, що вигоріла і не знає куди їхати і що робити. В Київ не варіант, бо бізнес ліг назавжди, та й прилітає кожен день, а тут, крім як вити, то інші бажання тупо не приходять. Спитав в неї – а хто ти національно? В паспорті в тебе не написано нічого. Розмовляла російською – ти була руzская?. Потім українською – ти була українка? Тепер знову російською – ти знову руzская? А нічо, що такої національності не існує, і що це створений міндічами есисерний псевдо етнос? Саме так – етномікс з різних національностей. Тебе це ні разу не бентежить? Ти ж розумієш, що ти людина без національності? А в людини без національності інших варіантів, ніж вити і кочувати – банально немає. Бо гравітація. Тобто – просто тупо відкрий очі і подивись як інші люди в світі живуть.
Ні – ну прі чьом тут вова вона мені не сказала.
Яка національність першої знайомої? Її внуки стануть ірландцями… Мені сумно.

Так – буду тут завершувати, бо coffee time. Про знайомих тобі розказав, пост без жодного матюка написав, ну і як ти любиш казати – кава сама себе не вип'є.
Без жодного матюка, це для ще однієї знайомої – вона їх не любить, хоча й робить вигляд, що їй байдуже. Ні, ця не виїде – принципово. Бо вона Вільна і Українка.

Традиційний pS – ?
Матимеш час – подумай якої ти національності. І чому ті, що мають національність живуть вдома, а ти валандаєшся по сорок років незрозуміло куди і навіщо.

Ще традиційний ppS – ? Тримай те –
Та знайома, котра в Швейцарії зараз там працює на fm-станції. Тут колись «піднялася» при кучмі. Зараз жалілася, що в її приміщення наприлітало. Кажу – а скільки разів ти підняла кіпіш, коли твій газірований діктатор ППО в ізраїль вивіз? Вона – ну, прі чьом тут ето? Оні ж тєпєрь рєактівниє дрони запускают… Я їй – збити «калібр» чи «кінджал» набагато важче, ніж рєактівний дрон, але ж збивали – це ж вже ж було…
Ні – її думку, а що б сталося, якби боневтік таки втік, я не питав. Ну, бо зрозумівши, то певно б вила на всю Швейцарію – а їм таке за шо?..

Гарного сонячного дня тобі, Посполитий. До речі ти зауважив, яка гарна погода? Природа прям каже тобі – включай розум.. Нє?..

Чи питав в першої знайомої – чи розуміла вона, коли її цифрували, що з оцими отримати оту ліцензію буде ой як не просто? Ні – я іноді хам і дворнік, але емпатію ніколи не відключаю. Тим більше, що знаю – так розуміла..