Була глупа осіння ніч. Десь коло ратуші манірно підвивала сучка «Полкан». А, коло жидівського фонтану на площі Коліївщини, два п'яних студенти тужливо затягнули – «а нє па масті я тєбє...»
Катька перевернула металеву китайську тачку з яскраво–жовтим колесом і висипала її вміст на тротуар:
- Андрію не ляпай так багато раствору, бо я не встигаю возити.
Катька з андрійом івановічєм, вже годину сорок, будували майбутню сінагогу фрідмана. Він клав цеглу, вона возила тачкою «раствор»:
- Ше двадцять хвилин і перекур.
Катька підтягнула довгу спідницю і підтанцьовуючи завила:
- Ти пив і я пила, ти казав – я возила...
- Не верещи, бо всю вулицю побудиш.
- Най слухают, я си файно співаю.
- Ага, як курскій соловейко в Грибовичух...
- Сам підарас неотесаний... Андрію, не ляпай так багато раствору я ти кажу.
- Я нормально накладаю.
- А я тобі кажу менше накладай. І на тротуар не залізай, рівніше клади.
- А то чого?
- Бо процесія потім не пройде. І плотно цеглу клади, бо як стіна знов впаде, то будеш знов клав всьо спочатку.
- Не впаде, не бійси.
- Давай може я буду цеглу клала, а ти раствор вози.
- Ти не вмієш. Не нервуй мене. Я і так вже ледве теплий.
- Не тре було гроші на сінагогу потратити на ботокс для Андрійка.
- Він живе свою лучшую жізнь. Шо ти си розумієш на городской любві...
- Ту червону цеглу вбік відкладай, зараз по неї цьотка Каролька приїде, їй на ґараж трохи тре.
- Цьотка Каролька най си в Епіцентру купит, а то спеціально-кошерна.
- Їй саме такої й тре – шобси гроші в ґаражу водили. Вони зараз з вуйком на жигулєх приїдут, шоб менше си в очи кидало.
- Хочеш, щоб хтось доніс в менору, що я кошерну цеглу на гараж продав?
- А на ній шо написано шо вона кошерна? Най докажут. Відкладай вбік я ти кажу, я за неї вже гроші взєла...
- Скільки?
- Ну, такоє... Чуєш, а ханукію того року де будем ставили – на ратуші, чи згори на церкві Юра?
- Думаю, може на якій висотці...
- Шоб з Грибовичів було видно?..
- А шо?
- Думаю тре на Горі Лева і стаціонарно.
- Там ризетки нема – тупа ти дура. Не нервуй мене.
- Зато буде пів Грибовичів виділо...
***
А в секти міндічів закінчилися ідеї. Не можуть придумати – що ще можна намалювати на пачці сигарет. Вже всі наявні фотки членів секти використали. Всі органи самуїла марковіча вже намалювали... Хотіли ще допкіна сфоткати, але він їм вирвався і втік.
Пішли до «ШІ», кажут:
- «Штучка» намалюй нам морде Рахіль Івановни всю в прищах і фурункулах.
А він їм:
- Не намалюю.
- А то чого?
- Бо я – Велика Мовна Модель.
- Ну, добре – намалюй нам чиряк на сраці Сари Абрамовни.
- Не намалюю, бо мені трансґендерна совість не дозволяє.
- Нам треба.
- А нашо вам?
- Пора піднімати ціни, бо нема шо красти. Є які ідеї?
- Проведіть валоризований хакатон.
- І шо?
- Мастіт пачки солідолом і ставте по 300 за пачку. Скажете – солідол кошерний, а тому дорогий.
- Але ти, бля, мудрий.
- Так, бо я Велика Мовна Модель, а ви тупі лохи.
- І шо тепер?
- Вводьте.
- Кому, тобі?
- Пересічним. До зимово-літнього, ще – весняний, осінній, ранковий, денний і нічний час.
- І шо?
- І піднімайте ціни – як шо?.. Хто в вас в секті за переведення годинників відповідальний? Міндіч?
- Та, нє. Є ше один.
- Його теж намастіт солідолом і об'явіт чорним хєрєм. Якщо був Барух, то тепер най буде Мустафа.
- І відправити на жд реформи робити?
- Нє, блять – об'явити санкцію і вивезти в Ізраіль. І ціни підіймайте.
- А шо ти си матюґаєш?
- Бо я – Велика Мовна Модель...
- Сам ти тупий – Моїсєй Фрідман он в Ізраелю памнятнік голодомору встановив.
- Голодомору, чи його жертвам?
- То такий тонкий троллінґ.
- Імена організаторів Голодомору в гранітє висєклі?
-Штучка, йди нахуй, бо з ризетки виключим...