2023. March,24

Скажи мені чому не можу
Продати те, чого нема?…

Ваксєр-блогер Олєсія Хно вже скоро рік, як в перманентному пошуку. Шукає класного руzкого. Ходить така по плошаді льватолстоґо взад-вперед і шукає, шукає… Але такого настоящого шукає. З іскромйьотним чувством юмора шоб був, пушкіна щоб читав, на латиніну щоб був схожий… Ну і ґєй, зрозуміло – бо куди ж без цього в її середовищі… Ну хіба би – якщо вже не на латиніну, то бодай хоч на машу ґессен…
Одного якогось недавно знайшла. Але і ростом не вийшов, і на мачо ні разу не схожий. З одного боку на сторінці в себе намікає, що герой з окопіві і всьо такоє, а з другого – на коміка пєтросяна дуже схожий. Після місячних гастролів по Біробіджану. Не зовсім то, тобто…
Як би той її герой мав виглядати? Ой – та нічого аж такого насправді. То мав би бути руzкуговорящій ґіврєй. А ще – гомосексуаліст і, щоб вакцинований, панятно. Тричі – просто вакцинований і двічі – бустерно. Раз від ковидло-19, а раз від діареї.
На Порошенка Петра Яковіча щоб був схожий? Нє – не треба. За Петра – то вона за гроші топить.
Смішні ті совкові дівчата  в самом дєлє..
Пише, що її «переповнює ненависть та скажена лють, від якої аж трясе».
До кого такі щирі почуття і яскраві емоції? До – «рагулів».
Хто це такі на її думку?
Пише, що – «їх дуже багато! Іноді мені видається, що рагульня – скрізь. В політиці, в журналістиці… я бачу її присутність на кожному кроці. Наша рагульня успішна і хвацька! Робить чудові карьєри. Нічого не пропустить!»
Стоп – це вона «владу» так бакланить? Але ж там всі 30 років якраз саме паруzкугаварящіє із кокчетау – інших ще не було. Тобто якраз саме ті, що їй мали б подобатися… іскромьотні і веселі…
На машу ґессен не зовсім схожі? Зате розказують, що тричі вакциновані… То в неї когнітивний дисонанс? Не знаю, може й так. Чесно – похуй.
Але, щоб невенгрів обзивали рагулями – таке чую вперше. Що си тілько не робит на тім світі..

Часи міняються і на зміну платному ваксєр-блогеру за дєньгі на сцену виходить… Зустрічайте – безплатноблогер Штучний Інтілєкт…
Ось тепер посполиті втішаться, як діти маленькі. Елєктромобіль маска вже долетів до олімпійського мішкі і там десь разом спочили на пару в кукурудзі. На гіперлупі всі вже накаталися – аж срааки їм  болять. Жаль лише, що на Марс переселятися чомусь передумали… Всьо їм – старьйо, ацтой і пропаганда. А штучний інтелект – це тема. То вам на фаїна ранєвская і решта внєзапно поумнєвшіх совкових артістов. То вам навіть не Олєсія Хно. То вам авторитетний авторитет в квадраті. З його допомогою можна навіть ще раз спробувати біткоїн припхати. А чо нє?..
Хоча теж, я вам скажу – то ще, як повернути. На питання про бізнес той штучний каже – Бізнес, наприклад, по-англійськи: створив продукт – продав. Бізнес по-руzку: вкрав цистерну спирту – продав, гроші пропив. Бізнес" по-ґіврєйськи: – продав те, чого нема… І всі посполиті – ґа-ґа-ґа, як класно..
Тобто з тим інтелектом не так все просто. Хоча ні.. насправді все просто – it depend on – в чиїх руках кнопка "ON" від того штучного опініен лідера…
А ще ШІ може сам книжки писати – за три секунди штука? Охоче вірю. Читати їх теж він буде? Ще Олєсія Хно? Тут не вірю – вона ніяк сєрєбряний вєк руzкой поезії дочитати не може. Хіба може маск задекларує, що в міліметрі від того, щоб створити машину часу. Тоді – десь в минулому, коло мавзолєю лєніна, на скамєюшкє може й почитає під півасік…
***

About a hundred years ago..
Кремльовський кабінєт. В ньому двоє – сталін і дзєржінскій. Оба слєгонца ахуєвші. На столі між ними чай в гранованих стаканах. Обидва підсипали ціаністого калію один одному, але ні один, ні другий не п'є. Тайожний тупік…
За вікном кабінєта – так звана расєя. В коридорі перед кабінєтом сидять товаріщь бонч-бруєвічь і проффєсор. Обидва старанно утримують заклопотаний вираз на обличчях.
Нєкто сталін гламурно сосе втухшу "Герцоговіну Флор", нєкто дзєржінскій барабанить пальцями по столі – чистої води сєрєбряний вєк:
– Слушай, там этот помер… вождь, бля…
– Ленин, штоле? Гонишь…
– Век воли не видать.
– От баклан, внатуре.
– Надоть похоронить или как?
– Та, кому он нахуй нужен.
– А я тебе как каторжанин коминтерновцу – надоть закопать.
– Ну, то закопай – как вы там своих хороните?
– Стоя. Но он только наполовину наш.
– Ну то закопайте вниз головой.
– Давай из него лучше чучелу набьём?
– Похуй. Давай чучелу. Эй бонч-бруевич иди сюда.
Входить товаріщь бонч-бруєвічь.
– Бонч-бруевичь, а што ты делал, когда на заводе Михельсона стреляли в товарища Ленина?
– Репу садил на заднем крыльце.
– Уродилася?
– Засохла.
– Руки у тебя из срааки выросли. Тут надо из товарища Ленина мавзолей сделать. Сделаешь хуйово – репу начиcтим.
– Сделаю хорошо. Вон даже проффесора зоологии приволок…
– Маладэц бонч–бруевичь – будешь агонь-ґиврей. А не сделаешь, – то, где Ежов живёт знаешь?

Проффєсор стояв над не першої свіжості трупаком на підлозі і не мав жодної уяви що з ним робити далі. Щоб його трахала охрана кремля і лічно товарішчь Єжов бонч-бруєвічуу не заходило, навіть враховуючи те, що був пасивним гомосексуалістом. За спиною проффесора стояв Патап Сємьйоновіч Кацман – орнітолог зоологічного музею на красной прєснє.
– Патапыч, надо чтоб был как живой.
– Я не умею, товарищь Бонч–Бруевичь.
– Что значит не умею? Чучело бобра вон сделал.
– У бобра вон шерсть – было чем опилки прикрывать, а этот вон лысый весь… Бубен с него могу, а чучело проблематично мальоха… Разве попробовать на лучок натянуть… ну или на патыку каку-нибудь…
***

А в патапа всьо пучком – єслі вова нє подтяніт єсть андрюша со значком…
***

Серебряный век российской поэзии. Поэма – "Лиловые птицы":

Лиловые птицы лиловые крылья
Изранили нежно об крышу турбины.
Подумав о вечном, взлетели над бездной
Им тихо навстречу ползли хунвейбины.
Стелился туман, огибая уступы
Лилового здания в огненной пене,
На крыше которого бился в припадке
Рукой об железо неуступчивый ленин.
Ползли хунвейбины, снег сыпал уныло,
Ревели ослы, засыпала промзона.
Лиловые птицы свернули всей стаей
В сырой переулок табачник–кобзона.
Абрам породил с перепугу Абрама,
А Саре родить – ну ни разу не вышло.
Сиял коминтерн арахамией вправо
И камек зельоны, похожий на дышло.
Горел мавзолей, проститутки визжали,
На кокс бенедиктова села игриво.
Метель пробивая, лиловые птицы
Искали ненастья – а шо им внатуре…
Хрипел розенбаум, а птицы летели
Лиловые птицы летели в Коломну…

Ну тепер ти пойняв шо то таке поезія? Най тепер той штучний так напише..

PS:

Вова, ось ти, як можеш – пробуєш присувати, що ти Мачо і Ого-го. І Юля Вмєндєль так намікала. А Олєсія Хно намікає, що ти рагуль. Ну і кому з вас трьох вірити?

&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&

Майк Новосад. "M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво "EuropeLiberal.." 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині"КнигарняЄ"

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є")
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель "Жорж")
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ "King Cross Leopolis"
(“Книгарня Є")
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова")
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 "Книгарня #1

Apple Books

Rakuten Kobo

Smashwords