Листопад, 2019

Жила-была девочка, золотистые косы...

Кричала з залу: Юра, вынеси казла с трибуны нах... а потім поїхала в Лондон. Дякуючи їй в країні з'явився Шостий..

А що в Лондоні? А в Лондоні все ок. Шо з тим Лондоном станеться. Ось дєвушка в Лондоні нах нікому не потрібна. Це тут вона була кума, а там Фубля..
І навіть золоте правило блондинки:загналась в угол и не знаешь что сказать – улыбайся и поправляй лифчик - не працює. Роки на осінь повернули, ейджинг... – який в звізду ліфчик..
Фубля..
***

Жил-был вьюноша. Вчителем працював. Потім депутатом. Трамваї зносив з рейок. До уряду Сполучених Штатів звернення писав: Ви нам гроші давайте, а в наші лічні справи носа не пхайте... Завдяки йому в країну прийшов Шостий..
Що далі? Певне знов буде вчителем. В його селі посполитим не стане духу сказати: Алег, сделай так, чтоб тебя искали...
Перспективний був вьюноша, куму в постах на Фейсбуку тегав, прем'єра за яйці привселюдно тягав..
Фу-фу-фу бля..
***

Жил-был єврейський мальчік. Макаревича на білому роялі грав. Діла рішав бурштинові. Але через те, що був з давнього аристократичного роду де'Біллів то попався. З переляку кричав: то не я на тім відео. А якщо і я, то вона не мала права мене знімати. А якщо і мала — то... а ви бачили яка в неї дорога машина?.. а кучма більше вкрав...
Фубля..
Що його треба принципово наказати розуміли всі. Навіть дебіли. Але ґарант вирішив своїх не зливати. Тому в країну прийшов Шостий..

Ты помнишь, как всё начиналось..?

Завдяки яким фублям Шостий спробує в турне на Ростов? О — їх, де'Біллів, багато. Ціла барна стійка. Про них напевне в наступному пості..
***

Колись Рональд Рейган сказав: Загнався в глухий кут і не знаєш, що робити – говори правду..
Але він то говорив не для де'Біллів.. Він то говорив для тих, хто в стані зрозуміти..
***

З заходу, спускаючись схилами в долину, розташувалось мальовниче узгір'я. Схили доглянуті, на них виноградники, незасмічені ліси, вишукані необлуплені будиночки та мереживо автострад. В долині, ще досить гарне, під одинокими квітучими вишнями, над якими гудуть хрущі, розкинулося велике, по вуха засране подвір'я. Далі, на схід та північ, долина межує з гнилим, коричнево-червоним болотом.
На краю урвища, на камені, сидять два чуваки у стетсонах і, під ліниву сигарету, розглядають, як внизу кишать та копошаться дивні створіння.
Ось льотчиця пролетіла з кілометр, потім увійшла в глибоке піке і з розгону гепнула в болото. Болото квакнуло, булькнуло і затихло.
Ось впіймали мера-гомосексуаліста. Ведуть на суд. Судді яйцями трясуть. Ведуть не за те, що гомосексуаліст, і не за те, що вирубав в місті всі дерева. Ведуть не за те, що по навколішних селах поназбирував «архітекторів» і з ними знищив всі гарні міські краєвиди. Навіть не за бруд на вулицях міста. Просто ведуть. А судді, в передчутті скорого оргазму, трясуть. Їм дали пацана, з якого можна поімєть. Закон? А нах він потрібний.. Мер розплатився, обтріпався і поплентався назад в ратушу — виділяти землю під забудову..
Далі, ген коло болота, компанія з червоними прапорами п'є брагу з аличі. В них майські свята.
Над долиною клубиться густий, ядовитий дим від безлічі розвалюх, що колись були машинами.. Між ними несамовито ревучи клаксонами пробують прорватися крізь безкінечні корки...
Запах, недогорілого, неякісного бензину, розмішаного з запахом аличевої браги та поту від давно непраного одягу довершує картину...
Фубля..

Два чуваки на схилі ліниво курять, спостерігаючи за тим, що відбувається в долині:
- Як справи, Джонні? Що нового?
- Та ось нарешті зрозумів навіщо ми заборонили в себе комуністів - ліниво перекочуючи в зубах сигарету, відповідає Джон, роздивляючись на кишунів внизу — тарганів вчора труїв.. Як гадаєш — цих.. напалм їх візьме — ні..?