Хелоу, еврі баді! Коли ви сподівались, що сьогодні я писатиму про золоту осінь, про притаманний їй легкий сум та мрійливість, про каштани і всяке таке, то я вам скажу — ніт(с)! (Шкода, що не можна якось впиляти під це «ніт» інтонацію та вираз обличчя тієї молодички, але то таке... ). Так от, я кажу вам — ніт! Я, як провокатор, троль і просто паскудна скотиняка, буду вас знову провокувати. І знову мовним питанням. Ну не можу я без ваших щирих емоцій, мої ви бубочки, рибоньки й котики. Тим більше, що краще провокуватиму вас я, мої провокації не матимуть глобальних наслідків. Ну показитесь трохи... Але ви навчитеся реагувати на них адекватно, наберетесь досвіду та розуму. І коли вас провокуватимуть московські боти, ви просто мудро посміхатиметесь у вуса (в кого вони є, звичайно), і думатимете, що які ж дурнуваті ті московити...
Але з іншого боку, прошу зважити на те, що я тему мовного питання не розкручую перший. Є прецедент — я реагую. Вентилятор крутиться, я тільки трішки підкину гіменця. Бачите, я чесний з вами, як Ісус Йосипович перед розп'яттям.
Тому, вйо до провокацій! А починалось все от з чого. Є така чудова група в фейсбуці «Вата шоу», там хтось запостив статтю з назвою «Нова „Міс Україна“ демонстративно заявила, що не говоритиме українською». Ну і звичайно коменти під постом запалали праведним гнівом: «Тупая курица», «Вот тварь», «Дура как дура», «Вид-спермоприемник. Подвид — обычный.»(Коменти цитую на мові оригіналу). Ну і тому подібне ще й українською. Ну я взяв за звичку читати не тільки назву статті, як більшість коментуючих там, а прочитав статтю повністю. Стаття була реакцією на пост цієї місс України в соцмережі. Баришня накалякала купу банальщини, а в постскриптумі додала, що, цитую:
«...Я имею право излагать свои мысли на каком я хочу языке(или закон Украины не разрешает мне думать на русском языке!?)...»
І читаючи коменти, в яких цю мамзель відміняли у всіх відмінках як російською, так і українською мовами, в мене виникло просте, але слушне питання:
- Людоньки добрі, тиждень потому російськомовні патріоти писали те саме «ми імєєм право абщацца на руском, і нікто нам указивать ні будєт», «бальшинство в акопах — рускагаварящіє» і всяке таке, але чому їм можна, а цій мамзелі — ні? Може вона теж патріотка, і по своєму любить Україну, а от вивчити українську в неї, як і у більшості російськомовних патріотів, кебети не вистачило?... Ну складна в нас мова, що поробиш... Не кожному вдається. Що скажете? Бо якось дивно виходить, одним думати і спілкуватися російською можна, а іншим — зась. Одні у вас патріоти і чіпати їх — боже збав, а інші — «спермоприемник(с)». Якось негарно виходить...
Але як би там не було, не відмовляймо собі в задоволенні сказати:
Слава Україні!
ПиСи. Посилання на статтю: