Росіяни святкують день перемоги. Це свято не Сталіна, — Сталін розумів що росіяни програли, коли Гітлер напав на Радянський Союз: все, тепер не можна було говорити про комуністичний світ, тепер лишень оборона рідних рубежів могла дати сподівання на те що в майбутньому росіяни зможуть керувати світом. Потрібні були реформи, — і Сталін планував змінити все в житті радянської людини. Та він помер.
Росіяни згадують часи Сталіна із захопленням — всі могли бути упевнені, що Росія має майбутнє, що Росія буде будувати новий світ для всіх, кого образили американські імперіалісти: життя давало новий шанс всім хто хотів будувати нове життя на обломках старого світу. Та Хрущов лишень хотів догнати Америку, котра зі всім своїм виродженням та поразкою духу ішла уперед, а Росія залишалася на узбіччі світу, — всі росіяни відчували що їм вже не перемогти Америку: Америка пішла своїм шляхом і дух свободи, котрий панував в Америці не міг бути зламаний радянською пропагандою, лишень дні, коли Росія знову підніметься до нового стрибка в майбутнє могли відраховувати той момент коли комуністи могли взяти владу над Америкою, бо всі вже розуміли що немає ніякої Росії, є країна, котра програла свою війну за владу.
Росіяни хотіли було здолати Америку своїм напором на традиційні цінності американської демократії та вони лишень впали обличчям в бруд: ніхто не став слухати росіян, котрі перемогли війну за власне виижвання та не могли більше правити світом, — світ належав американцям, котрі давали людині нове дихання та новий погляд на світ. Росіяни стали кричати про загрозу диктату Америки та всі вже зрозуміли що Сталін, котрий хотів перемогти людство аби всі люди пішли шляхом самознищення так само як і Росія, — це лишень політик, котрий прагнув знищити душу людини, і саме тому людина пішла до Америки просити її про допомогу у становленні світу правди, а не світу російської загрози, котра хотіла перевернути все догори дном та продати душі людей Мефістофелю: людина відчула що у роки великих випробувань до неї промовляє сам Бог: не слід іти до Росії, котра прагне відкинути людину від порядку та життя, а слід будувати новий світ без диктатури та пропаганди, — і всі повірили американцям.
Може тому росіяни так палко прагнули схилити чашу вісів на свою користь, копіючи америкнців та говорячи про велику долю Росії, котра стала будувати нове життя для всіх, — та це вже не мало жодного значення: росіяни стали лишень рабами тих хто хотів все знищити та будувати нове життя, не дивлячись на те що це життя не хотіло щоб його будували: життя хотіло лишень служби від людини, котра мала досгянути всіх сталих економічних показників для відтворення високих результатів у становленні свободи.
Сталін прагнув відібрати у людини її владу над своїм життя, — та людина лишень пішла у інший бік, взявши весь контроль над собою у свої руки та перемігши диявольску машину смерті...