Певна глибинна та така дивна віра українців в Козацьку «державу» — стала причиною чудодійного краху нашого державницького проекту: ми повірили що наймити польських та російських бояр котрі гульбанили, розкрадаючи Спарту — можуть бути нашими захисниками та хрещеними батьками.

З іншої сторони — підкуплена козацька верхівка — була просто фоном за котрим ховалася ліквідація українського незалежного селянства, котре і було справжнім державним стержнем — після того як хмельницькі віддали нас в руки Петра Першого та втекли в Швецію до Карла — ми просто підкорилися злій долі.

Формування нашого талановитого та до певної міри навіть жертовницького земельного проекту стало можливим лишень після земельної реформи Зеленського: я писав що без продажу землі інвесторам котрі створюють робочі місця та платять податки вижити неможливо — та навіть зараз коли наш лідер привів нас до Америки — мало хто хоче працювати та служити своїй Вітчизні.

Дорослішання Києва — співпало із проголошенням нашої незалежности — Шістдесятниками — інтелігенцією України, котра формувала нашу державність саме в голові та душі та переконувала наших понівечених нацистами та більшовиками селян — щр нала доля у свободі. Проте навіть зараз мало хто із українців уважає себе українцем та знає що таке реальне державтворення — а це війна та вічна війна...