Людина стає мудрою...

Після тисячоліть війни всі стали усвідомлювати, що жаль віддавати життя за ілюзію багатства в той час як гроші можна банально вкрасти, — раніше всі воювали за можливість стати імператором, котрий буде правити рабами. Зараз — всі стали накопичувати ресурси аби вийти із рабства та самим стати рабом того хто зміг стати імператором...

І саме тому новий спосіб життя людини не може стати панацеєю для всіх: всі просто стали берегти свою життя від смерті та за цим оберіганням власної душі викристалізувався егоїзм, що став причиною того що люди більше не можуть прожити яскраве життя, а просто стають рибою, котру боги ловлять на свою вудочку...

Отож доля людини стала сирою та недоступною, — люди просто стали мудрими, а ця «мудрість» скоріше схиляється до розуму, котрий накопичив досвід та немає самого свтіла, що може вести за собою та рятувати від проблем...- саме світло може дарувати насолоду від існування та може розбивати скали печалі, а цей розум, котрий люди стали накопичувати аби зберегти «найвищу цінність життя», просто став перепоною на шляху до омріяної свободи, котра — як виявилося — поттрібна людини лишень аби заробити великі гроші, котрих і так немає більшість жителів планети, бо для багатства потрібна справжня мудрість, що може освітити шлях до зірок...

І саме тому нова людина стала просто матеріалістичною та розумною, — в той час як треба ставти просвтіленою та щасливою: пісок із годинника тікає, а життя так і не почалося: і саме тут слід просто прийняти себе аби зупинити цей час, котрий стає недоступним для людини розуму...