Акредитація не є співпрацею: як маніпуляції навколо посвідчення журналіста підміняють факти

Поширення в соціальних мережах фотографії акредитаційного посвідчення українського журналіста Романа Реведжука, виданого так званою «ДНР» у 2014 році, окремі провладні медіа та блогери подають як нібито доказ його співпраці з Кремлем. Проте такий висновок не ґрунтується на фактах і є прикладом маніпуляції шляхом виривання одного документа з історичного та професійного контексту.

Акредитація була обов'язковою умовою роботи

У 2014 році доступ журналістів на території, контрольовані підтримуваними Росією незаконними збройними формуваннями, фактично був можливий лише після отримання місцевої акредитації або спеціального дозволу. Це стосувалося як українських, так і іноземних журналістів.

Такі документи отримували кореспонденти CNN, Reuters, BBC, Associated Press (AP), Agence France-Presse (AFP), VICE News та інших міжнародних медіа. Видача акредитації не означала політичної підтримки незаконних формувань, а була єдиною можливістю потрапити на окуповану територію та виконувати професійні обов'язки.

Цей факт підтверджується міжнародними організаціями.

Committee to Protect Journalists (CPJ) у липні 2014 року повідомляв, що представники так званої «ДНР» вимагали від журналістів спеціальну акредитацію, без якої їх затримували або не допускали до роботи. CPJ також зафіксував випадки, коли журналістів перевіряли саме на наявність такої акредитації, а її відсутність ставала підставою для затримання або відмови у доступі до місця подій.

У своєму великому дослідженні ситуації зі свободою преси в Україні CPJ окремо зазначив, що міжнародні журналісти зазвичай могли працювати на окупованій території лише після отримання акредитації від самопроголошених «інформаційних міністерств» так званих «ДНР» та «ЛНР».

Показово, що навіть у 2023 році CPJ навів свідчення українського журналіста, який пояснив, що контакти з представниками окупаційної адміністрації були неминучими, адже саме вони були єдиною точкою отримання формальної акредитації для виконання журналістської роботи.

Це підтверджують і міжнародні організації

Представник OSCE on Freedom of the Media ще у 2014 році неодноразово повідомляв про систематичні затримання журналістів, відмови у доступі до місць подій, перешкоджання роботі ЗМІ та інші обмеження свободи слова на окупованих територіях Донбасу.

Reporters Without Borders (RSF) також документувала випадки, коли журналісти або редакції не могли працювати через відсутність акредитації, вимоги самопроголошеної «ДНР» щодо обов'язкової реєстрації та погрози на адресу незалежних медіа.

Міжнародна практика

Подібна практика існує практично в усіх сучасних війнах. Журналісти отримують дозволи або акредитації від сторін конфлікту в Сирії, Іраку, Афганістані, секторі Гази, Косові та інших гарячих точках світу. Наявність такого документа не означає підтримку відповідної сторони. Це лише механізм фізичного доступу до місця подій.

Інакше довелося б стверджувати, що всі журналісти BBC, Reuters, CNN, AP чи AFP, які працювали на окупованих територіях або в авторитарних державах, автоматично стали їхніми прихильниками. Такий висновок є очевидно абсурдним і суперечить основам міжнародної журналістики.

Факти щодо діяльності Романа Реведжука

У випадку Романа Реведжука існують публічні відомості про його співпрацю зі Службою безпеки України під час документування злочинів російської агресії. За публічними заявами представників СБУ та відкритою інформацією, зібрані ним матеріали використовувалися у кримінальних провадженнях щодо ватажків терористичної організації «ДНР» та стали доказовою базою для передачі обвинувальних актів до суду.

Професійна журналістика вимагає оцінювати діяльність журналіста за результатами його роботи, перевіреними фактами та офіційними матеріалами, а не за технічним документом, який був необхідною умовою доступу до місця подій.

Для довідки:

Роман Реведжук відомий український журналіст та громадсько політичний діяч який у лютому 2020 року вимушено виїхав з України через тривалі переслідування.

Згодом стало відомо, що на Реведжука готувався замах з організацію якого пов'язували Андрія Портнова та за сприянням Міністра МВС України Арсена Авакова. Згодом медіа повідомили, що Реведжук отримав політичний захист у Швейцарії. 

Перед повномасштабним вторгненням у січні 2022-го року Роман Реведжук робив публічні демонстрації під головним офісом ООН на з закликом «Зупинити Третю Світову Війну» та вимагав щоб міжнародні організації припинили співпрацю з РФ.

Також на початку лютого 2022-го журналіст публікував заклики до українців з покроковою інструкцією як підготуватися до війни в Україні.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Реведжук в Європі публічно підтримує Україну, організовував публічні акції, допомагає українцям та Збройним Силам України.

У той самий час переслідування щодо журналіста з боку влади в Україні та представників різних олігархічних структур тривають через його викривальні публікації. У 2023-му році РНБО та СБУ вносили соцмережі Реведжука до списків ворожої пропаґанди без жодних аргументованих підстав. Також на сайті «Миротворець» який співпрацює з українською розвідкою розмістили персональні дані журналіста та фото членів родини. А соцмережі Реведжука піддані кібератакам, а на деяких платформах навіть видаленням сторінок з десятками тисяч підписників.

З приводу цькування та спрямованого організованого тиску на свободу слова журналіста проводилось розслідування Європейським Парламентом.

Реведжук має багато підписників в соціальних мережах де спілкується з своєю авдиторією та ділиться думками щодо актуальних питань. Останнім часом його активність в інформаційному просторі значно зменшилась. Користувачі пов'язують це із переїздом за межі ЄС через постійні переслідування. 

Як повідомлялося раніше, у 2010 році Роман Реведжук був обраний наймолодшим головою Товариства Червоного Хреста України в регіональній Галицькій організації.

FUIMP 

Офіційні джерела: 

1. Committee to Protect Journalists (CPJ) – Journalists detained while covering MH17

2. Committee to Protect Journalists – Media wars create information vacuum in Ukraine

3. Committee to Protect Journalists – Journalists missing, press banned in eastern Ukraine

4. OSCE Representative on Freedom of the Media

5. Reporters Without Borders (RSF) – Summary of attacks on media

6. https://www.europarl.europa.eu/petitions/en/petition/content/html?petitionNumber=0774%252F2025