The Theatre of the Absurd.
UnД'БілебелЪ..
- September.
Фельдман:
– Товарищи, скоро во всем свете будет власть советов!
Голос из толпы депутатов: – Сего не буде!
Фельдман яростно: – Это почему?
– Жидів не хвате!
Іван Бунін «Окаянные дни»
ОБОЙМА, АБО НЕДОВГА ІСТОРІЯ СССР«у..
Локальні єврейські революціонери робили революцію…
Правда, в той час, ще не юзають слово єврєй і вони, поки що ще, так звані жиди. Це потім нєкто – полукалмик-полулєнін, видасть „універсала“ про заборону слова жид. Ну, а поки що, вони ще всі були жиди і робили свою локальну революцію.
Локально де?
Та по всій, так званій расєйській імперії. Це потім нєкто путін її остаточно розвалить, ну а поки що, вона ще існує – з царямі, ізвозчіками, поліцмєйстєрамі і різним прочім схожим збродом. Включно з селом Любавічі, в так званом бєлорусском гєнєрал-губернаторствє, і прастітуткамі вздовж твєрьской-ямьской дорогі…
На фіга їм була та революція?
Ну бо їх, так званий расєйскій царь дуже гнобив. Як саме гнобив? Ну гуляти з ними не хотів, за стіл до себе не пускав – там по всякому було. А, крім самого царя, ще й його поплічники – обзивали різними, в основному мало приємними словами. І взагалі – їх вже давно крило. Ше з того часу, як Шабтай Цві зробився мусульманином. А то вже ціла купа років пройшло. Не витримали наруги кароч..
Ну – ще до того, як вже почати робити революцію, вони спочатку створили таємну секту під назвою – „хабад-агльі“, а потім „партію“ „бунд“. Потім оформили rebranding, перетворивши той „бунд“ на – „комуністічєская-на партія большєвіков-на“. Бунд, до речі, означає – союз. Тобто ссср в їх головах вже якийсь час крутився..
Отже комуністи, що виникли, як сукупність відходів життєдіяльності секти „бунд“, офіційно з'явилися в світі десь на початках минулого століття. Кажуть, що їх придумали, так звані німецькі євреї. Можливо й так. Ось на якого пса вони їх придумали десь там, а не в себе, наприклад, то це мабуть трохи цікавіше… Про деталі революції, я ще десь там нижче напишу, а тут лише зазначу – вона їм вдалася.
– Вдалося… – подумали революціонери і почали витворяти з себе ылітарний ьіліт-клаб – а хулє? А шо – нєльзя?
Щоб бути „ылітою“ – потрібні були, так звані „ніщєброди“, і послідовники. Бодай фоном – але таки потрібні. Ніщєбродів в расєйській імперії завжди було навалом. Послідовники? Теж ні разу не проблема. Неписьменних ідійотів в тих краях – ну просто ніколи не бракувало. Ідійотам бігом дали знати: якщо ти дурак, то тільки з нами маєш шанс стати дуже важливою персоною… Дураки комуністів якось відразу почули. Посідали на коней і ну давай один одного шаблями по головах звіздошити. А, щоб не було нудно – обізвали то всьо громадянською війною. Громадянської війни їм видно було замало, тому вони на куражі захотіли завоювати цілий світ.
Почати вирішили з Італії. Чому з неї? Ну, як чому – море, тьолкі, Ріміні..
Як це виглядало?
Нєкто лєнін написав нєкто сталіну телеграму:
– А можем мы, к примеру, завоевать Италию…?
На що сталін відписав:
– Можем, хулє там завоёвывать...
Тоді лєнін:
– Завойовывайте!!!
Тоді сталін покликав мойшу тухачєвского і каже:
– Давай, товарищь Тухачєвскій – через Польшу и на Римини. Ты пацан мощный, то с поляками верняк справишься…
Поскакали коммі на Польщу. Але там поляки їх завстидали. Як саме? Та дали тягла. Чи сильно дали? Та сильно – пулямі пробілі дніщє котєлка, маркітантку юную пробілі...А потім, лисим курам на сміх – ще й самі пішли в наступ і погнали комісарув за всходні креси. Гнали би й далі, бо теж увійшли в раж, але лєнін швиденько дав їм бабла і запропонував мирного універсала. Поляки на свою голову погодилися.
Коммі того позорного універсала підписали, але злость в головах – вскіпала, как волна... 24 на 7 вскіпала… З тої злості обізвали кожного п'ятого, зі своїх послідовників та решти пересічних, почесним званням – враг народа і відправили во глубіну сібірскіх руд – храніть там гордоє молчаньє… Ну – це, щоб самим „нє ісчєзнуть как класс на голом мєстє...“ – як казав один із них, а саме – карл бєрнґардовіч собєльсон, партійна клічка – карел радек..
Coffee break..
Як ті комуністи виглядали? Та – не дуже.. Чув про барана і нові ворота? Повір – щоб побачити „вираз обличчя“ барана, вартує зробити нові ворота. Воно дійсно того варте. Ось приблизно так і вони виглядали..
Мене, наприклад, пре слово „барбос“. Відразу асоціація на такого пса дурбецела. Воно таке – велике, незграбне, кудлате і покуйовджене.. Барбос може вкусити, але пояснити навіщо він це зробив не зможе. Запас слів недостатній.. книги не читав.. Немає відповіді – вкусив і все. Барбос одним словом.. От і тотальна більшість комуністів /крім похмуро-ідейних/ були – ось такі барбоси..
Діагноз? Та прошу-прошу: психічних захворювань немає. Просто дурак.
Вся ця фігня тривала на фоні першої світової війни. Воювала тоді Англія з Німеччиною. Там з обидвох сторін були ще союзники, але тут не шкільний підручник, а тому – без надмірних деталей. Отже підтягнули союзників, паралельно винайшли кулемет і жара пішла така, що їм аж шинелі позаверталися. Загинуло в тій війні найбільше французів, котрі були союзниками Англії, але то таке. Німці тоді програли, але злість кипіла, як donner wetter в суху погоду. Німців крило, як німфу на повний місяць. Але треба було трохи віддихатися..
Відправивши, через сибірський напівпортал, в кращі світи всіх незгідних і тих, що такими були назначені, комуністи вирішили трохи розслабитись. Почали з розбудови комуністичної партії. Форму та структуру приблизно змавпували з неаполітанської мафії. У комуністів, до речі, завжди все приблизно. Все крадене і все приблизно. Будете сміятися, чи хтось може навіть гірко плакати, але все-все, абсолютно все – крадене. В, так званій рассєє, навіть кремль італійці збудували. А все зпродуковане потім в срср'і – це калька з чогось західного. Музика, машини, механізми, зброя.. Все крадене. Absolutely. Але навіть вкрадене – приблизно. Це взагалі їхнє улюблене слово.
Згадав анекдот часів ссср'у..
Заєць приходить до Вовка:
– Волк, одолжи мне килограмм соли.
– Косой, у меня нет весов… я тебе, примерно – „на глаз“, отсыплю…
– На болт себе отсыпь, собака серая…
Отже форму та структуру, на скільки дурним клепки вистачило, приблизно змавпували, а потім те, що вийшло, щедро прикрасили атрибутикою племен, що оргазмували від шкляних коралів. Тобто обвішали свій витвір орденами, прапорами та іншими блискучими шкельцями. Щоб гарно було…
After that, як апофеоз – в центрі москви на центральній площі, запакували в шкло труп свого вождя. Щоб вождеві не було нудно, то поруч з ним почали закопувати ще й коммі-камарадів, які, дякуючи „своїм“, жили цікаво, але не довго. Воно може й логічно – розстріляли і відразу тут же на красній площі коло лєніна закопали. А потім можна водити піонерів – віддавати честь героям. Бо нема шо десь далеко возити… бензин дорогий… Закопаєм туво на красній площі…
„Москва, как много в этом звуке для сердца русского слилось… как много в нём отозвалось…“ – писав їхній „поет“…
Німці трохи відійшли від того schäm und scheiße, переконали самі себе, що то якийсь UnД'Білебел і, що не можна то Англії прощати. І взагалі – ні каплі в рот ні сантіметра в жо… А нє – то не вони, то той пєдік так казав. Той, що вирішив зав'язати і з тим, і з тим. А німці просто почали другу світову.
Радянські комуністи вирішили – так ось же він той момент, коли можна полякам за всю псю крев віддати. Відімститися так би мовити. Поляків коммі, разом з німцями на пару, трохи потовкли. Але в цей момент для Англії сталося непередбачуване – французи, певне наївшись якихось француватих грибів, знову масово мерти за Англію не захотіли. Випили бургундського і здалися німцям. Unbelievable – подумали англійці і вирішили, шо так діла не буде. Своїх шкода, то треба тих француватих на щось міняти. Подумали і стравили радянських комісарів з німецькими гауляйтерами. Як двох бойових барбосів.
Комісари англійські сподівання виправдали і обігнали Францію по людських втратах рівно в двадцять разів. Чи був в них свій план? Звичайно. „Розвідка“ їх проінформувала, що в німців патронів не набагато, але все таки менше, ніж солдатів в „рабочєй красной армії“. Палюбе пабєдім – подумали комісари. Видали посполитим котєлки і погнали в поля над Віслой сонной…
Ще дотепер розказують про битву гітлєра зі сталіном і гордяться вєлікой побєдой. Особливо – як горіляки нап'ються.
Виглядає це – як гордість барбоса за себе, після того, як ним повитирали підлогу..А потім велика война сі скіньчила. Коммі напиздили по всій Європі чайних сервізів, губних гармошок, грамофонів, порожніх пляшок з-під шнапсу і привезли то всьо додому. З таким добром відчули себе вже вкрай ылітними. Деякі інколи навіть вмиватися почали. А деякі навіть зуби чистити пробували.
Ось таке воно щось – отой комуніст.. Ви думаєте, що воно не здогадується про свої, аж настільки неймовірні, вихідні особисті дані? Ой – здогадується ще й як. Ну то уявіть тепер, як тому ідійотові жити, за наявності таких даних. Потрібна ж якась компенсація чи шо… хоча б для відчуття власної значимості, не кажучи вже про оцінку оточуючих ніщєбродів.. Барбос – той хоч буду мав. Самооцінку Барбоса його буда цілком задовільняла. А комуністові тре бабла і влади.. інакше його самооцінка множиться на нуль. І шо робити? Вибір небагатий – потовчений шлях до кар'єри через „обойму“..
Можливо ти чув вираз – „он вылетел с обоймы“.. „Обойма“ – це комуністичне все. А щоб ця глава не стала рефератом, розбавлю її реальними людьми. Тими, що зустрілись мені на моїх дорогах..
Вчора у FB натрапив на пост колишнього парторга театру. Я згадував про нього в книзі „Хіпстер..“ Тоді його перло від кар'єри в кпсс і для нього це було – the top of dreams. Але – велика война сі скіньчила.. Тепер він Народний артист України. Отже, Народний артист України вирішив оприлюднити свою освіченість, значимість, ну і до новітніх технологій, по ходу, примазатися. Тобто підняти собі самооцінку. Чувак відкоментив пост про режисера, що виграв тендер на керівника черкаського театру: „…пане Петре, а що вам блище? Система Станіславського чи Єжи Гротовського?.“
Яке чудове слово – „блище“, подумалось мені. Молодець артист – розвиває мову. Це ж, якщо блистить, то воно просто блистить, а якщо вже блище – то значить не менше, як собачі яйця.., чи „Ява 350та“.., чи червоні зорі над кремлем.. Блище.. Відчуваєте силу слова..? Блище!!!
Тепер артист старанно приховує, що він з комуністів, але комунізм це, як сифіліс – остаточно не вивітрюється. Сліди залишаються у будь-якому випадку. На артистові сліди залишились у вигляді банальної малописьменності. Ну, це логічно – артистові, як і всім його коммі-камарадам було ближче вступити до комсомолу і потім „розвивати“ мову, ніж вчитися в школі. Вчитися це довго, нудно й нецікаво, а хочеться слави і влади. Хочеться вже, а не після навчання.. Та і партія ж ясно сказали: „кто был никем, тот станет всем…“ Отже – навчання нах. Треба робити кар'єру.
Ти ще не знаєш чому у світі так багато ідійотів при владі..? Тому, що поки ти насолоджуєшся життям, члени всесвітньої комуністичної джамахєрії – 24/7 займаються своєю кар'єрою.. А – з огляду на те, що такі речі, як чайний сервіз, губна гармошка, чи циганський „вашерон константін“, то є найвища цінність в комуністичному середовищі, то стає зрозуміло, що „обойма“ дістала найвищий пріоритет в ордені коммі-чекістів. „Обойма“ розподіляла. „Обойма“ давала владу..
Радянська „історія« каже – спочатку самозкреативилися комуністи, а вже посеред них – ті, що були похмуро-ідейні створили силовий блок і назвали його „вчк“. В народі – „чекісти“.
Насправді „чекісти“ на, так званій рассєє, з'явилися значно раніше. Як організацію їх створив „вєлікій царє“ Иoaн The Terrible і назвав лагідно – „опрічнікі“. Тобто суть вже була готова ще з часів хворого на голову царя, а назва – ще один банальний ребрендинг..
В 1917му комуністи влаштували грандіозний шухер. Ідея була банально проста: „Грабанем немного и растворимся в виртуальной реальности“. Це я жартома – таких слів вони, як малописьменні, звичайно не знали, хоча суть була саме така – „грабанём и растворимся…“ Вони й думати не могли, що то затягнеться на 70 років. Але менше з тим – влаштувавши свій грандіозний комуністичний start up, коммі паралельно створили голод. На початках розподіляли між своїми, відібрані в посполитих продукти. А потім якийсь кагановіч допер: „…Слушай, а это классная схема – распределять блага…“ З того часу в їхній лексикон увійшло слово „схема“. Розвивати „схеми“ і розподіляти „ніштякі“ могли тільки люди „обойми“. Очолюють „обойму“ звісно ж полум'яні лєнінці. Для рядового комуніста „попасти в обойму“ – це його все.
Головне попасти і не вилетіти.
„Ніштякі“ розподіляють по сьогоднішній день. Вже, звичайно, не продукти. Тепер, це посади. Вінцем розподілу, свого часу, стало „золото партії“. „Золото партії“ – назва умовна, а загалом – це все те, що радянський союз „нагосподарював“ за свої сімдесят років, включно з заощадженнями його сітізенів. Заощадження звісно ж реквізували – а як же інакше..?
Ти не думав, що дев'яносто дев'ять зі ста сьогоднішніх „успішних бізнесменів“ та олігархів – агенти вчк…? Навіть дурному зрозуміло, що не заробляються такі гроші за такий час. Просто коли „чекісти“ перший раз „напоролись на западло“ в кінці вісімдесятих, то розклали яйця з однієї корзини в різні, з тим, щоб добро часом не пропало. Тобто – розподілили добро між агентами.. Агентам суворо наказали, що це потрібно буде відпрацювати… Агенти подумали: там видно буде і гроші взяли..
З одного боку, так звана „вчк“, аж ні разу, не вважає їхні гроші їхніми, з другого – агенти вже встигли звикнутись зі своїм статусом, повірили в свою винятковість і зовсім не проти зіскочити з комуністичного поїзда.. З третього боку – на кожного з цих д'Білів у „вчк“ є стільки компромату, що він скоро взагалі втратить всякий сенс. З четвертого – всі агенти вихляють дупою і шукають, як знятися з гачка. Особливо активних час від часу утилізують… Комуністичний розподільник… Театр абсурду..
Отже – „обойма“ – це така собі псевдо масонська лажа на теренах колишньої комуністичної імперії. При тому лажа така.. – абсолютна. Тобто – це свого роду ніби кар'єрний ліфт…
Чи важко було в нього потрапити? Ні – достатньо було відмовитися від честі, гідності, а головне забути про порядність. Чи міг, наприклад, я? Запросто. Зараз був би олігархом. Чому не сів в той ліфт. По-перше – я не д'Біл. По-друге – банальна огида. По-третє – для мене попередніх двох причин було достатньо.
Чи змінилися коммі за сто років? Судіть самі. Тепер – це щось таке товсте /часом худе, але тоді набагато зліше/, незграбне і покуйовджене.. У більшості випадків не любить воду і мило. Гігієна – це не для них. Гігієна замінюється брендовими – одягом та аксесуарами.. Це, правда, аж ні разу, не рятує від шлейфу ароматів всесвітньої комуністичної помийної ями, але коммі вже навчилися робити вигляд, шо то так і має бути… Сучасні комуністи дуже полюбляють, як один до одного, так і до оточуючих, вживати звернення „ніщєброд“. Можливо – це генетично, як пам'ять про своє походження, а можливо їм пороблено.. Може їм до якої ворожки треба..?
Розштовхуючи ліктями інших „ніщєбродів“, коммі нон-стоп рвуться до омріяної вершини. Для сучасних українських комуністів вершина омріяного – верховна рада.. Це їхній OboymEliteClub…
Сто років пройшло. Діагноз не змінився..
А шо народ? Народ безмолствовал.
Але народ відчував. Народ відчував, що навколо ыліта. Ыліта окружила. Ыліта настирлива. Ыліта окружила і сказала – я тепер Ыліта. Народ погодився, але перестав працювати. Народ став робити вигляд. Ввімкнулись паралельні світи. Ыліта розвиває свою ылітність, народ все віртуозніше робить вигляд. Competition триває..
Весь цей текст одним абзацом? Запросто:
Первісний лад. Вийшли з печер і переселилися на Печерські Пагорби. Йшли по спіралі. А потім революціонери законтачили спіраль і всі пішли по колу. Рєволюція пожіраєт своіх дєтєй. Біг по колу. Швидше. Стоп – є контакт. Змія наздогнала свій хвіст. Все спочатку. Круглий квадрат. Слава кпсс…)))
***
В Україні феодальна держава?
Основна проблема України – відсутність освіти і судочинства? А ти чого хотів – нею всі 30 років керують илітні комуністи та їх діти. З ними по іншому не буде. Чому не буде? Бо неможливо зробити з негра мотоцикл, чи з Барбоса трактор.
***
Локальні нащадки революціонерів робили корупцію..
***
- Edited – 2021
Іван Бунін – письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури.
Шабтай Цві – проголосив себе месією єврейського народу. Потім на пропозицію султана прийняв іслам. Якийсь дурний казав, що потім він реінкарнувався в якогось шабтая калмановіча. Але – це не точно. Я теж в таке не вірю. Як і взагалі у всіляку містику..)) Кажуть, що султан тоді сказав – або іслам, або кастрація. Іслам переважив..
Нєкто кагано́віч ла́зарь моїсе́євіч – ідеолог геноциду українського народу. Народився на Київщині, закопаний в Москві. Єдиний комуніст з топових, що сам вмер.
Нєчто „вчк“ – всєрасійская чрєзвичайная комісія. Після численних ребрендингів – зараз „фсб“ підарасії.
&&&&&&&&&&
Майк Новосад. „Хіпстер..“ Видавництво 'EuropeLiberal..' 2021.
В інтернет магазині„Книгарня Є«
Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є»)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель «Жорж»)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ "King Cross Leopolis"
(“Книгарня Є')
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова")
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 «Книгарня #1»
Майк Новосад. «M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво 'EuropeLiberal..' 2020.
Придбати можна на офіційному сайті видавництва..
В інтернет магазині„КнигарняЄ«
Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:
Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є»)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель «Жорж»)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ "King Cross Leopolis"
(“Книгарня Є')
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова")
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 «Книгарня #1