Ще фрагмент? Та прошу-прошу:

«400 років по тому:

Приїхав той Хмельницький на околиці Львова і зупинився в Лисиничах. Сів на майдані коло церкви і їсть собі хліб з салом. Хліб в Лисиничах дуже класний – знаю, пробував. Сало? Сало він їв чишківське, але того не знав – тому хвалив, як лисинецьке. Місцеві його в тому, що те сало взагалі то з Чишок не особливо й переконували – промовчали собі.

Сидить їсть, аж тут Максим Кривоніс суне з великим букетом півоній..

- Максиме, ти може вирішив яким поетом стати?

- А то чого ти так подумав?

- То тобі гора на козацький жупан схожа, то з півоніями ходиш. Де був – шо бачив?

- Аво, диви яке вирощують.

- Файне. А нашо?

- Продають у Львові на Галицькім базари.

- І, що – оце купують?

- А ти не бачиш які хати навколо?

Підходить до них козак і каже:

- Там до вас жиди прийшли зі Львова.

- Що хочуть?

- Кажуть, що мають для вас УТП?

- А що то таке?

- Унікальная торговая прапазіція.

- От, бля. Не дають людині сала з'їсти. Ну клич – подивимся.

Приводять. Ті:

- О, Вєлікій Кнєзє Богданє Сільвєстровічу, там вє Львовє на Високім замку, еті галімиє поляци нє протів тєбє заплатіть, чтоби ти город краямі такі обошол...

- Скільки?

- А скільки ти хочєш?

- Сто пітсот тисяч.

- Ми тібя услишалі, о Вєлікій Кнєзє....

Того ж вечора на площі Ринок:

- Етот галімий шлємазл хочєт такі трі раза по сто пітсот тисяч...

Три дні по тому на дорозі Чишки – Бабруйск:

- Так. Такі да. В етом Львовє, било хорошо, но еслі б галімиє поляци узналі... Всьо такі ідєя єхать в Любавічі била єдінствєнно вєрная»...

За Київ розказати? Там вище вже розказував. Розказати ще про Лисиничі?

Давай краще про Львів. Ну, щоб вже не вертатися.

От дивись – що не спитаю в гугли, а вона мені спершу видає – у Львові в 1939-му році жило сто тисяч євреїв. Блять – і що мені робити з цією інформацією? Але, як скажете.

Як думаєш – правду пишуть? Давай разом подумаємо. Перед цією війною у Львові жило десь біля сімсот-вісімсот тисяч людей. З них в центральній частині міста – сорок. Саме так – не чотириста, а власне сорок.

Державна статистика каже – станом на 2019й рік в центральному районі міста проживало 40 тисяч осіб.

Ота центральна частина сучасного міста в середні віки то і було все місто. Це зараз на Сихові живе людей більше, ніж в Тернополі. А тоді, так званих спальних районів не було. На їх місці були – або навколишні села, або поля навколишніх сіл. Може тебе це здивує, але Київ в 1939-му році закінчувався там, де зараз палац Україна.

Зауваж – робити з однієї квартири вісім комуністи почали десь з 1945-го. А тоді в одній квартирі, а часто і в цілому будинку жила одна сім'я, котра той будинок і побудувала. Ну, тобто про кількість можна сперечатися, але Логіка каже, що в місті не може жити мешканців більше, ніж в нього може поміститися. Тобто в середні віки в місті жило не більше, ніж 10 000 чоловік.

Був тоді в місті і, так званий «жидівський квартал». Називався гетто, на ніч закривався брамою – все майже, як в Венеції, але з однією різницею. Гетто знаходилось за територією міста. Перші, так звані «жиди», прибули до Львова разом з вірменами в якості тимчасових переселенців – втікали від монголів, що валили ордою зі сходу. В саме місто їх не пустили, але дозволили оселитися за ровом, що оточував стіни. Територія тодішнього гетто – це там де зараз вулиці Староєврейська і Івана Федорова. Але не повністю – Староєврейська від Галицької до Арсеналу, а Федорова лише до Руської. Та, що зараз Федорова (до Руської) називалася Жидівська. А та, що зараз Староєврейська спершу називалася Бидлєнца – від слова «бидло», яким там торгували. Потім – Зарванська, бо знаходилась за ровом, що оточував місто. В 1871-му році її поділили на три – Капітульна, Векслярська і Жидовска Нова. Вексляр – це людина, яка міняє гроші. Згадав 90-ті? В ті часи на Жидовській Новій було найбільше таких «обмінних пунктів». Так ось проживало в тому гетто десь біля 500 людей. Не пітсот тисяч, а власне п'ятсот. Тобто співвідношення 1 до 20, що схоже на правду. Тобто, якщо в 1939-му році у Львові проживало триста тисяч осіб, то тисяч з десять з них могли бути, так звані жиди. Цей довгий текст можна було й не писати, бо є формула – від сектантів все діли на десять.

Чи були, так звані жиди, в навколишніх селах? Однозначно так. Майже в кожному. Навіть в Лисиничах. Навіть в Чишках. Жили в корчмах і в них же робили бізнес. Поляки, після того як австріяки їх нагнули, перестали бути моднявими і податки вже й самі збирали непогано, тому жидам віддали торгівлю алкоголем.

Скільки їх жило в селах? По одній сім'ї, котра тримала корчму. Це все. Чи ти може думав, що вони там поля орали? Помнож на кількість сіл – знатимеш остаточну цифру.

І тут раптом – 100 000. А за цим «раптом» – з міського архіву раптом загадково зникли всі метричні книги станом на 1939-й рік...

Я ні разу не збираюсь прикидатись тут професором. Просто вказую на невідповідність того – що заявлено, тому – що фізично можливо.

І тут «раптом» – хедж фонд виділив гроші на оцифрування всіх архівів. Ну бо ті «старовинні» книги, хоч інколи, б треба було десь світити, а так скажуть – оригінали десь загадково зникли, але в нас є цифрова версія. Уявив, що то буде за версія? Ну, то уявляй далі – в таке звісно ніхто (крім упоротих) не повірить і з того моменту науку, що називає себе «історія» можна почати забувати. Ніхто не буде вірити нікому. Навколо хаос і секта упоротих фанатиків досягла своєї цілі – такий комунізм, що аж горить все навколо. По приколу – пра?..

PS:

Схоже, що секта вирішила піти all-in і присунути посполитим бєрію. Тобто пішли по спіралі. Тобто настільки все прогнозовано, що аж скучно. Маркетологів набрали, мабуть, десь в Бабруйску і ті погнали – «бугданов лише десять днів на посаді, а сонце вже сходить на сході і заходить на заході». Коментатори, мабуть теж з Бабруйска, пишуть – «ну, шо журналісти – щось ніхто з вас не називає його завгоспом – страшно?»

Це ви про що? Про те, що «журналісти» сцикуни? А це було для когось секретом?

Чи це якось секті поможе? Виглядає навпаки – що аж ніяк. І що їм вже найвищий час глибитися в кабалу і писати в усний танунах, шо вова то тау-мошєах. Ну і паралельно шукати якого хореографа – щоб ставив нові танці. І нового портнова – щоб придумав редизайн і новий лук. Можна, наприклад, все в червоному кольорі. Червона мохната шляпа мала б виглядати кабалістично – нє? Шо – не дуже? Ой, шо ти там знаєш – червоні штани задом наперед і червоні мешти без шнурівок – теж, може скажеш, шо нє?.. Хоча – яке мені до того діло, я ж не з їх племені – ти правий, як завжди..

До речі – бугданов вже десятий день на посаді, а ціни на сигарети які були, такі і є. Щось кароч не дуже працює – нє?..

Що все це таке з точки зору Конституції? Це неіснуюча посада і банальний конституційний переворот всередині вже існуючого конституційного перевороту – і нема в секти на то ради. Може краще ту дурнувату з «г+г» на тау-мошєаха присувайте? Слово плем'я вже вивчила... – буде толерантно, небінарно і трансгендерно, одночасно – нє?.. Знову – не моє діло? І знову – згоден. Нехай самі думають, а я йду на каву..

Вчора хоронили Руслана Трача. Українця. Він би мав мати не просто бронь – його б мали не пускати на фронт силою. З огляду на те, що він робив для України, то саме так – не пускати. Надто дорога втрата для країни. Але не вберегли..

Гєй дєпутати, як там на рахунок назвати у Львові вулицю на його честь? Чи, на вашу точку зору, його подвиг до подвигу фаріон і вакарчука не дотягують? Егегєй самі главні дєпутати, як там на рахунок назвати його іменем вулицю в Києві? Він для України зробив більше, ніж кіров – нє?

До речі – бугданов вже десятий день на посаді, а «кіровоградська» область все ще «кіровоградська» – а чьо так? Де буксує?..

Ну, так – лише десятий день на посаді, а хасиди вже по суботах в Гєрцлії машини перевертають, мабуть скоро підуть на Іран в наступ... Перси – мийте вуха, якшошо...

Ті два поца, що зірвали український прапор в Умані – з ними там як? Вони в тюрмі? Вони в розшуку? Їх розшуковують спеціально навчені люди, щоб наказать? Що з ними зараз – не підкажеш? Їх вже десятий день шукають?.. Сподіваюсь – їм не дали по ордєну золотой звізди?..