З початком повномасштабного вторгнення повітряні тривоги, на жаль, стали нашою буденністю. В перші місяці люди стрімголов не те, що бігли, а летіли в укриття, підганяючи рідних і близьких. Телефонували тим, хто не поруч і мало не сварилися, коли чули, що ті, ще не в укритті або лишень збираються туди. І це було ок, це була і є здорова і свідома поведінка.
Але потім, подекуди, почала з'являтись поведінка типу — А в нас не прилітає...
Військові і переселенці, котрі відчули в реалі, що таке приліт, при сигналі повітряної тривоги починали бігти до укриття, падати на землю в положення лежачи і закривати голову руками, накривати собою дітей, забиватись у кутки або знаходити поруч щось з дашком чи перекриттям і ховатись саме там. Подив, сміх, або й відверте глузування і сумнозвісна фраза — От дивні, у нас же не прилітає...
А далі, часткове або повне ігнорування сигналу повітряної тривоги. Лінивий і повільний рух до укриття, вихід з укриття до завершення тривоги, бо забули мобільний, зарядку, книгу тощо. А як пересидіти тривогу без них?! Або є важливіші справи, ніж сидіти в укритті, і якщо не прилетіло в перші 5-10 хв., то й не прилетить. І взагалі, у нас же не прилітає...
Я дякую Богу і військовим, що у нас, умовно, «не прилітає». Чого умовно і в лапках, думаю розуміють всі. Чого потрібно дотримуватись правил безпечної поведінки при повітряній тривозі, — як виявилось, не всі.
Кожна окрема людина відповідає за безпеку власного життя і здоров'я, життя і здоров'я рідних і близьких, по можливості і зверненні, оточуючих. Я можу зрозуміти прояви небезпечної поведінки у дітей і підлітків (наслідують приклад дорослих), у літніх людей (особливості психології), у хворих (супутнє хвороби). Всіма зазначеними під час повітряної тривоги потрібно керувати, а подекуди, в авторитарному стилі доставляти в укриття.
Щодо дорослих людей, які свідомо ігнорують сигнал повітряної тривоги. Що ж, за їх логікою — у нас «не прилітає».
Молімо Бога про захист і оборону, підтримуємо наших військових і дотримуємось правил безпечної поведінки. Бережного Бог береже.