Кандидат у Президенти України Тимошенко Юлія Володимирівна – представниця «старого» політичного класу. Класу, який встиг набриднути людям і доволі часто викликає негативну реакцію. Додайте до цього помилки минулого і не завжди зрозумілі кроки у теперішньому. А також суттєві проколи регіональних представників. І отримуємо – то перше, то друге місце серед претендентів на посаду Президента України. Так-так, попри увесь негатив, були і є у Юлії Володимирівни сильні сторони. Поговоримо про деякі з них. Порівнюючи передвиборчу гру з грою у карти, назвемо їх козирі.
Козир політичний. Сам, некоронований король української опозиції, Міхеіл Саакашвілі передав їй вінець лідера борців з діючою владою. Від прихильників Юлії Володимирівни не відбуло. А от прихильники Саакашвілі поділились на два табори. Умовні «За Юлю» вже поповнюють ряди нового керівника. А умовним «Проти Юлі», у випадку її проходження у другий тур залишиться утриматись або все ж проголосувати за неї. Окрім пана Міхеіла, своє ставлення до пані Юлії змінюють «старі і нові друзі», перебігаючи із провладних і інших груп до неї під крило. Хтось гучно і з пафосом, а хтось неквапливо і тихо, але дуже рішуче…
Козир містичний. Ще за часів Помаранчевої революції у локальних ЗМІ ширилась інформація про пророцтво для цілої країни. В ньому йшлося про жінку, котра має пройти важкі випробування, прийти до влади і привести Україну до процвітання. Кому тільки не приписували передбачення – карпатські мольфари, монахи-відлюдники, надпотужні астрологи і ясновидці. Критики в один голос кричали — фейк, вигадка і повна нісенітниця. Опоненти схилялися до думки про креативних політтехнологів самої Юлії Володимирівни. І вказували, що то є передвиборча технологія. Але повністю спростувати цю інформацію не вдалося нікому. Спроби вказати, що пані Юлія не та жінка і перевести лаври на Савченко Надію Вікторівну чи Богомолець Ольгу Вадимівну теж не зазнали успіху. Техноклон Юлія Леонідівна Литвиненко грає у іншу гру. А послідовники давнього пророцтва присутні по всій Україні. Вони вірять у жінку-спасительницю і несуть свою віру в маси…
Козир матеріалістичний. Шок соціологів і агітаторів. Виборчі території, на яких Юлії Володимирівні на попередніх виборах не було чого шукати, перейшли під її знамена. Аргументація залізна – «Юля, зменшить ціну на газ» або більш реалістична – «Юля, обіцяє знизити ціну на газ». І далі по принципу пліток, чуток і неперевіреної інформації до зменшення ціни на газ додаються – зменшення ціни на електроенергію, зменшення пенсійного віку і інші. Реально крутий і ефективний козир. Більшість населення перебуває на межі бідності або впевнено її переступає. Тому досягнення духовного і національного плану, криє обіцянка матеріального. Факт є факт.
Гра у вибори – неоднозначна гра. В одну мить козир може стати зайвою картою.
Саакашвілі втратив політичну вагу. І не стільки через протиріччя у словах і вчинках. Скільки через зникнення з медіапростору України. А його місце емоційного, харизматичного, драйвового і головне опозиційного політика зайняв Володимир Олександрович Зеленський. Він, якщо вже не забрав, то забере значну частину виборців, які мали голосувати не так «за» як «проти» діючої влади.Заклик Саакашвілі додав Тимошенко, але не так багато, як того хотілося.
Тільки дуже недалекі «старі й нові друзі» переходять під знамена Юлії Володимирівни цілком і повністю. Завбачливі і практичні, продовжують сидіти на двох, а хто і трьох стільцях одночасно. Принцип яєць у різних кошиках не втрачає своєї дієвості. Козир виявляється не таким потужним.
Віра у спасительницю емоційно підтримує свідомих прихильників і сліпить фанатиків. Увірувавши в повну перемогу, вони зарано розслабляються і не докладають максимальних зусиль в реальності або взагалі нічого не роблять. А при наявності професійної команди і ресурсів у опонентів, так зване пророцтво можна обернути проти його героїні. До всього, виборець тепер пішов прискіпливий і зіпсований. Не вірить у міфи, легенди і пророцтва. І козир зависає у повітрі.
— Любі мої, зниження ціни на газ – це не справа одного дня, року чи терміну…; З жалем мушу вам повідомити, що нові обставини не дозволяють знизити ціну на газ, але і змушують підняти її… — приблизно такі виправдовування озвучують люди, які не вірять обіцянкам про газ, але допускають прихід Юлії Володимирівни до влади. Інші бояться, що після реального зниження ціни на блакитне паливо Україну чекатимуть скажені стрибки цін і курсів валют, після яких 90-сті видаватимуться казкою… Тобто, козир діє не на всіх.
Отже, кандидат у Президенти України Юлія Володимирівна Тимошенко викликає у виборців дуже різні почуття. Від богоподібного захоплення – «Юля прийде – порядок наведе!» і занепадницького – «вона менше зло» до повного несприйняття і відкритої ворожості – «ніколи знову», «хто завгодно, тільки не вона».
Кандидат повинен викликати емоції і почуття. Негативні, позитивні, будь-які. Український виборець у масі своїй голосує «гарячим серцем», а не «холодною головою». Справжній інтерес і яскрава реакція на дії кандидата – це ще не остаточний успіх, та все ж гірше кандидатам, які не викликають жодних емоцій. Байдужість вбиває і живих людей, і надії кандидатів.
Але у виборців є одна емоція, яка є сильною перешкодою для Юлії Володимирівни на шляху до президенства. Недовіра. Не масова, але відчутна. Чи можливо її подолати? Все в руках самої Юлії Володимирівни і її команди. А далі важка і виснажлива боротьба з рівним по силі, а в деяких моментах набагато сильнішим опонентом.
