Байден — велика людина. Хай там що, хай він є демократ, хай він через два кроки падає — може так ще й краще. Розуміє, що нічого втрачати.

Сказав що Путін вбивця — і немов очі народу відкрилися, і на мій щирий подив, не тільки западному, а й декому з наших.

- Так, він вбивця! І як же ж ми до цього не бачили?

Ну то й звісно — як же ж ви могли.

Сказав, що Зеленський брехун — і усі немов прозріли.

- Так, він брехун! І як же ж ми не помічали, що він тільки бреше і нічого не робить?

І тут така штука, що взагалі без коментарів. Подих перехоплює, і навіть найщиріші матюки не можуть вирватися, тільки якесь злісне шипіння та гарчання.

Але як дочитаєш інтерв'ю до кінця і подивишся навкруги, то знов сумно стає. Не те щоб він тільки критикував і не казав, що робити. Нам рекомендують позбутися олігархів, очистити виконавчу, судову та законодавчу системи і змусити їх знову працювати. Платити податки, вакцинуватись і любити свою країну.

Але хто все це буде робити? Як нам стати такими щирими, безкомпромісними та вільними людьми, як Джо? Так щоб щось таке зробити — і навкруги Швейцарія, всі посміхаються, звідусіль ллється гарна українська і неймовірне зростання економіки. І МВФ просить дати грошей у борг.

Бо різні Коломойські і Фірташі недарма не ведуть бізнес у Швейцарії (а тепер — і в Америці, бурхлива радість та оплески). Там для них нема поживного середовища, вони там чахнуть. Ще можуть у тюрмі посидіти.

Якщо ви дочитали аж досюди, вам мабуть вже зрозуміло, що не треба нам витрачати тітанічні зусилля, щоб поміняти різних там Зеленських шмигалів — вони лише симптом хвороби. Пропаде хвороба — пропадуть і вони, будете ще дивуватися де що поділося. Треба міняти себе.

Мабуть усі знають той анекдот про сову та мишей, які хотіли стати їжачками. Якщо хтось не знає — гугл вам у поміч. Потім ласкаво прошу знов сюди, і я вам закінчу про те, чому жодна стратегія нам зараз не допоможе. Нам потрібна чиста як сльоза і міцна як удар копитом тактика.

Ну добре, то що мені робити, тут і зараз? Маленькі кроки, любий мій українцю, маленькі кроки. Такі, як я роблю, такі, які багато з нас робить. Але повір, якщо мільйони зроблять навіть дуже маленький крок уперед — тоді земля здригнеться і Путін у Москві підстрибне.

Викинь свій телевізор, дуже прошу — викинь. Він жере найцінніше, що в тебе є — твій час, а натомість змушує тебе купувати непотріб, голосувати за непотріб і промиває мізки. Може не так одразу, може перший тиждень буде ламати без дози. Спочатку хоч не дивись Г+Г, не дивись Інтер, скільки зможеш. Завтра взагалі менше дивись ящика, післязавтра — ще менше. У вільний час поцілуй дружину, поцікався, як справи у дітей, займись спортом, потроху, маленькими кроками. Потім постав того демона до кладовки і якщо він новий та плаский, то продай одного дня тому, кому ще потрібна доза. А якщо він велика коробка, стара як гівно мамонта, то розбери і викинь. Відкладай потроху гроші на ноутбук, купиш і будеш дивитися фільми та передачі, які хочеш. Без довжелезної реклами, без промивання мізків.

Не купуй російське. Поцікався, якщо зможеш, хоч на хвилину, погортай упаковки. Якщо бачиш десь жовто-блакитного прапорця і букви UA — тоді купуй. Може то не щирий прапорець, може є десь російські складові, але то нічого. Почни з маленького кроку.

Не читай російською. Не купуй книжки російською. Не розмовляй російською, спочатку потроху, скільки зможеш. Не кидайся, будь ласка, на кожну вивіску не нашою або на кожну змучену продавчиню, яка лається російською. Просто, якщо є час, запропонуй, що з тобою можна українською. Просто лагідно поцікався, чи не можна то меню абощо українською. Нема то нема. Але промов своє побажання вголос. Почни з маленького кроку.

Якщо ти не знаєш української, якщо ти народився там, де ніхто не говорив українською — нічого, так буває. Ти все одно свій, не ворог. Розумієш, усі ті великі і маленькі путіни ненавидять українську. Вона не дає їм поживного середовища, вони від неї чахнуть. Просто будь ласка, якщо зможеш, вивчи сьогодні одне українське слово. Спробуй, як воно звучить. Завтра — ще одне, ще й ще. Коли відчуєш впевненість у собі — звернись до когось українською, так, мимохідь, добридень, до побачення. Почни з маленького кроку.

Не прагни до халяви, будь ласка. До безплатної медицини, до безплатної освіти, до халявної гречки за голос на виборах. Вся ця халява у підсумку неймовірно дорога, вона потім відніме в тебе безліч грошей, безцінного часу, а може й найцінніше — життя. Не слухай брехунів, носи маску і носи її правильно — поцікався, як це робити. Якщо є можливість — вакцинуйся і вакцинуй усіх рідних. Так, ризик є, але якщо не зробиш — то ще більший, смертельний ризик. Завжди ходи на вибори, але не голосуй за негідників. Не давай хабарів. Сьогодні не давай маленького патрульним, завтра не давай ще більшого освітянам, а потім як піде. Почни з маленького кроку.

І тоді, мріяти то мріяти, одного дня усі ці Степанови, Арахамії і бабади — корабельні сосни, прокинуться у такій собі Швейцарії на сході Європи. Де гарна екологія, цілюще гірське повітря, але їм нічим дихати. Середовище для них не підходяще. Де шалене економічне зростання і в кожного в кладовці є автомат — так, про всяк випадок. Добре змащений, але без набоїв. Якщо буде потрібно — видадуть, це недовго. Але є. І різноманітні путіни про це знають. А ще шоколад дуже смачний.

Поборемо!