Цей лонгрід про мобілізацію я збирався написати давно. Я чекав на офіційні цифри від Міністерства оборони, але відомство вирішило, що суспільству їх знати не варто. Проте у мене достатньо даних, щоб відновити картину системного провалу.

Як ми втратили довіру 

На початку повномасштабного вторгнення проблем із мотивацією не було. Десятки тисяч добровольців штурмували військкомати, сотні тисяч пішли до ЗСУ за повістками без зайвих питань. Тоді існував негласний суспільний договір: ти або працюєш на перемогу, або воюєш.

Криза настала наприкінці літа 2023 року. Після важкого наступу на Запорізькому напрямку та корупційних скандалів у ТЦК стара система посипалася. Зміна військкомів не допомогла — корупція нікуди не зникла, натомість на вулицях почалося те, що назавжди увійде в історію під ганебною назвою «бусифікація».

Законодавча логіка проти реальності 

У квітні 2024 року Рада ухвалила закон про посилення мобілізації. Ідея була гранично логічною та цивілізованою: цифровізація через реєстр «Оберіг», оновлення даних у «Резерв+» та дистанційна робота з військовозобов'язаними.

Після 18 липня 2024 року система повинна була діяти наступним чином. Міноборони розсилає умовно мільйон повісток, мільйон людей від мобілізації ухилились і по призову у військкомат не прийшли. Відразу після цього виписується мільйон штрафів, і у разі їх несплати, а така ймовірність була дуже високою, відкривається мільйон виконавчих проваджень і накладається мільйон арештів на карткові рахунки тощо.

Логіка закону була простою: держава розсилає повістки поштою. Якщо людина не з'являється — отримує штраф. Не платить штраф — арешт рахунків та обмеження прав. Ніхто не мав ломитися у квартири чи хапати людей на зупинках. Передбачалося, що ухилятися і при цьому жити звичайним життям (користуватися картками, продавати майно) стане неможливо.

Цифри, що шокують 

Наприкінці 2024 року я направив депутатський запит до Міноборони, щоб зрозуміти, як працює ця схема. У січні 2025 року на спільному засіданні комітетів ми почули цифри, які вразили всіх:

Здавалося б, за логікою закону, ми мали побачити мільйон штрафів. Але Міноборони виписало лише 130 тисяч. Чому? Відповідь генералів збентежила: «Дорого купувати конверти — 80 гривень за штуку». При цьому в розшук вони подали 600 тисяч осіб. Як поліція має шукати півмільйона людей одночасно? Відповіді немає. Сенс закону був повністю спотворений виконавцями.

Економіка СЗЧ та корупції 

Коли система штрафів не запрацювала, розквітла «економіка бусиків». Вартість «відмазки» на вулиці зросла в середньому до 10 тисяч доларів. З'явилася і більш цинічна схема: людину оформлюють як мобілізовану, а потім за хабар випускають через «чорний хід». У звітах ТЦК вона значиться призваною, а за фактом одразу йде в СЗЧ (самовільне залишення частини). Звідси й катастрофічне зростання статистики СЗЧ в країні.

Роблю висновок про те, що жодних повісток поштою ніхто більше не розсилає, або розсилає в невеликих кількостях. І штрафи ТЦК виписувати не хочуть. Однак хочуть ловити людей і відправляти тих, хто не зміг відкупитися, на фронт. А тих, хто зміг, у СЗЧ. І вішати на поліцію пошук мільйонів людей, виконати який вона ніяк не може навіть теоретично.

«Реформи» Федорова 

У середині січня 2026 року Рада призначила Михайла Федорова міністром оборони. Президент поставив йому чітке завдання: припинити «бусифікацію». Минуло кілька місяців, але віз і нині там.

Якщо пан Федоров справді має намір реформувати систему, він мав почати з аналізу: чому закон 2024 року був саботований? Замість цього ми бачимо спробу сховати кінці у воду. На мій новий запит щодо статистики повісток та штрафів за 2025 рік Мін'юст відповів миттєво (всього 30 тисяч арештів рахунків — крапля в морі). А ось Міноборони Федорова спочатку затягнуло терміни, а потім у хамській формі відповіло, що дані... засекречені.

Резюме 

Чому цифри, які відкрито надавав Умєров, раптом стали секретними при Федорові? Відповідь очевидна: тому що жодної системної роботи з повістками та штрафами немає.

Міністерству під керівництвом Федорова зручніше зберігати хаос. Їм вигідно, щоб ТЦК продовжували ловити людей на вулицях: ті, хто не може відкупитися, йдуть на фронт, решта поповнює тіньові кишені та статистику СЗЧ.

Я не вірю в «нові реформи» ТЦК від Михайла Федорова. Не можна побудувати нову систему, судомно приховуючи провали старої. Поки цифри ховають за грифом «таємно», на вулицях триватиме пекло. 

P.S.

Кілька тому правоохоронний комітет провів фінальну робочу групу з підготовки до другого читання законопроекту 12442 про кримінальну відповідальність співробітників ТЦК і ВЛК за незаконну мобілізацію. Cподіваюся найближчим часом ми винесемо його до зали Верховної Ради. Необхідність його прийняття назріла давно. Справедливість потрібно відновлювати.