Не завжди гроші – це лише гроші. Іноді вони перетворюють людину на токсичний елемент, який отруює великі території та чинить небезпеку державності країни.

.......
Ще зовсім недавно, у розпал передвиборчої кампанії, головний «Слуга» народу України обіцяв демонополізувати великий бізнес, який давно вже зажерся, не стримуючи ані шаленого апетиту, ані нахабності, з якою пожирав нашу країну.
Також, майбутній Президент талановито артистично обурювався захопленням в приватну власності державних стратегічних об'єктів, які б за логікою мали бути тільки у державній власності.
І «чесно» дивлячись виборцям в очі, одночасно дуже добре розумів, що насправді він відверто бреше, бо завжди буде служити лише одному господарю, дуже далекому від нашого народу.

Справжній господар нового «Слуги» України — всім нам відомий пан Коломойський. Це той пан, який українсько-російську війну на Донбасі називає «громадянським конфліктом», який за «волонтерську» допомогу армії , у 2014 році, отримав від держави у 20 разів більше, ніж «допоміг». І це той самий Коломойський, який вже давно не називається «ворогом Путіна №1»…
А ще, влітку минулого року він тримав у страху перед реальною загрозою припинення постачання питної води не лише мешканців міста Дніпро, а і всієї країни.
А ось з цього моменту більш детальніше…

Будучи власником стратегічного об'єкту заводу «ДніпроАзот», який зокрема виробляє рідкий хлор для очищення питної води, Ігор Валерійович вирішив, що він мало на цьому заробляє, а тому, щоб зменшити витрати на виробництві, почав вимагати для свого заводу зменшення ціни на газ.
Для цього він організовував мітинги у Дніпрі та Києві, в яких приймали участь працівники його заводу із вимогами збільшення зарплатні, яка нібито залежала від ціни на газ, що використовується у виробництві. Неодноразово він звертався і в антимонопольний комітет, який цілком обґрунтовано забороняв персональне зниження ціни окремо для заводу Коломойського. Намагався також із кимось «домовитися», але «віз» із місця так і не зрушився.

Тоді хитромудрий Ігор Валерійович вирішив просто припинити поставки рідкого хлору до водоканалів не лише Дніпропетровської області, а і по всій Україні. Тобто, не буде йому дешевого газу – не буде країні і хлору, а відтак не буде питної води для населення.
Тоді, влітку 2018 року, ситуацію з водою врятувала Аульська Станція з переливання хлору (АХПС), яка одразу ж закупила хлорну рідину у зарубіжних виробників, залишивши пана Коломойського вигадувати у подальшому щось інше…
Але цей приклад показує суспільству, що подібними маніпуляціями можна не тільки отримати будь-який зиск, а ще й катастрофічно нашкодити інтересам держави – як в економічній сфері, так і в політичній…
Саме тому небезпечно віддавати стратегічні об'єкти держави у будь-яку власність, окрім державної, тим більш, якщо ті (інші) власники не дуже то переймаються економічною та політичною стратегією нашої держави.

Але історія з «ДніпроАзотом на цьому не скінчилась, бо після такого ганебного фіаско Ігорю Валерійовичу стало не вистачати не тільки прибутку, а ще й необмеженого впливу, який він розраховує отримати, придбавши собі у власність „ворожу“ йому Станцію (АХПС) – саме ту станцію, керівництво якої не допустила екологічного колапсу.
Ця Станція теж відноситься до категорії стратегічних об'єктів держави, і підпорядковується Дніпропетровській обл.адміністрації. Зараз вона знаходиться в оренді, про що є договір, підписаний з колективом її працівників, які вчасно платили за оренду, наповнювали видатками обласну казну, та вкладали прибуток Станції у розвиток підприємства.

Отже, нехтуючи законами, та ігноруючи документами оренди, які були підписані керівниками області, пан Коломойський зараз намагається цю Станцію „приватизувати“, відібравши її у працівників, які уклали договір оренди на 49 років. Для цього він (тобто, одне із його підприємств) прийняв участь в аукціоні, в якому, звісно ж, і „переміг“.
В принципі, ганебна справа по віджиму державної власності стратегічного значення майже завершена. Лишилося тільки проголосувати за цю „приватизацію“ місцевим депутатам на обласній сесії, яка відбудеться саме сьогодні, 25.10.2019 р. І в разі, якщо вони проголосують за цю незаконну „приватизацію“, одразу ж підвищиться ціна на рідкий хлор, і як слідство – на питну воду для населення. Не кажучи вже про вручення Коломойському „бонусу“ необмеженого впливу, у тому числі – стратегічному…
Це лише один з багатьох прикладів, який підтверджує, хто насправді є господарем сьогоднішніх „Слуг“, і як ці „Слуги“ виконують всі примхи цих ненажерливих господарів-спонсорів.

І наостанок, від імені мешканців області я хочу звернутися до наших обласних депутатів, до їхньої відповідальності та совісті:
Не зважаючи на те, що вас нахабно примушують зробити цей ганебний вчинок, не голосуйте за злочин, який призведе до небезпеки в державі, тим більш, що наша країна зараз знаходиться у стані війни!
А заразом натякаю, що імена обласних зрадників державних інтересів будуть відомі по всій Україні.