12 ворожих до України кроків знову з'явилися на сайті Мюнхенської конференції.

Цей політичний пінг-понг лише на перший погляд виглядає незрозуміло, де українська влада навіть намагається вдягнути «патріотичні» маски, нібито відмовляючись від підступних «кроків» кремля.
Насправді ж все давно вирішили та узгодили поміж собою український «гарант» разом із кремлівським «царем» — не дарма ж були зроблені відповідні «братські» зустрічі напередодні та навіть рокіровки в ОП.

А відтак, цей дешевий трюк з «пінг-понгом» був влаштований з однією метою – продемонструвати світу та українцям, що, по перше, до критики вони (учасники конференціїї) «прислуховуються», по друге, що українська влада «дбає» про державність нашої країни і «не хоче» нашкодити її незалежності — а тому нібито відмовляється від ворожих до Держави кроків. І по третє, і це дуже важливо – в чергове спрацювало неписане правило «імперського» кремля – «хто дівчину годує, той її і танцює»… Тобто, банальне «гроші вирішують все» в чергове спрацювало на користь російської «імперії»
Тож, красиві та правильні промови у Мюнхені – лише протокольна обгортка «цукерки», начинка якої суцільна болотна багнюка, в яку затягує нашу країну ненависний нам кремль, за допомогою окремих світових політиків.

І щодо «дружніх» кроків (до України). Читаємо, та робимо висновки:

1. Відновлення роботи Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню на Донбасі за участі українських та російських військових.
2. Створення нормандського формату на рівні військових.
3. Відкриття доступу для СММ до всієї території Східної України (про Крим не згадується) та нових пунктів пропуску через лінію розмежування.
4. Вирішення питання безвісти зниклих.
5. Запуск програми розмінування.
6. Запуск програми відновлення Донбасу із залученням міжнародних донорів, при цьому Росія може стати однією зі сторін, що з доброї волі інвестують у відбудову регіону.
7. Відновлення торгівлі між Україною та Росією на принципах ЗВТ.
8. Поступове зняття санкцій з Росії (у документі має назву «зміна санкційного режиму») із розробкою відповідного плану (зараз передбачається, що санкції мають бути зняті лише в разі повного виконання «Мінська»); із контексту випливає, що йдеться про послаблення тиску на РФ щодо деокупації Донбасу.
9. Пошук та деактивація небезпечних джерел радіації у зоні конфлікту на Донбасі.
10. Діалог у державах НАТО щодо взаємної безпеки, «для подолання речей, які розділяють» (у документі прямо не уточнюється, про що йдеться і чи має Росія бути частиною такого діалогу).
11. Визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС та Росією із розвитком людських та економічних зв'язків.
12. Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію. Зазначається, що предметами цього діалогу мають стати питання історії, національної пам'яті, мови, ідентичності та меншин.

Отже, основний лейтмотив «Мюнхенської конференції безпеки» виглядає приблизно так: представники країн світу зібралися не для того, щоб захистити світ від російської агресії, а лише для того, щоб протидіяти українському спротиву цієї агресії. Парадокс, який вже не дивує…