(до питання про вживання фемінативів і не тільки)
Оскільки останнім часом жіночі особові назви (фемінативи) вживають часто і переважно не до ладу, я звернувся до Кабінету Міністрів України щодо необхідності затвердження стандарту на фемінативи (див. нижче).
Популярно про фемінативи можна почитати в статті «Слово про фемінативи»: https://ukranews.com/ua/news/1109901-maksym-vakulenko-slovo-pro-feminatyvy?fbclid=IwY2xjawQeYbxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETE5Y252QldIem9OQmJsY1lRc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHlgovgT-8kh3DlAMwVxNkxRQ-XKvBb-N75QVV2Oi7Viy7SDwLFOA8DQcPvvh_aem_l0bV6M2-aB8KoToUtUTyIQ.
Про навколофемінативні колізії написано, зокрема, в статті «Доцентка – це звучить трольно»: https://ukranews.com/ua/news/1130264-maksym-vakulenko-dotsentka-tse-zvuchyt-trolno.
Моє звернення розглядали понад 2 місяці. Значить, проблему зрозуміли і належно на неї відреагували?
Відповідь НКСДМ на моє звернення була цілком очікуваною (див. ще нижче). Тож зараз можу розкрити, які не зовсім очевидні речі вдалося з'ясувати і як це стосується українського правопису.
- Кабінет Міністрів, а разом з ним і НКСДМ, мовчки «проковтнули» мою нищівну критику роботи Комісії. Роблю висновок, що в КМУ добре знають, що рівень НКСДМ далеко не фаховий, але їх це влаштовує.
- Кабінет Міністрів ніяк не відреагував на мої критичні закиди щодо персоналій Колегії та її сумнівного правового статусу. Роблю висновок, що це правда. Крім того, «сірих кардиналів» ці персоналії і їхній фаховий рівень цілком влаштовують.
- Фаховий рівень НКСДМ (а також її офіційних консультантів) видно з твердження, що буцімто вживання фемінативів урегульовано чинним правописом. Насправді врегульовано тільки базове – а саме перелічено основні суфікси для утворення фемінативів. Тобто те, чим бавляться дітки від 2 до 5 рочків. А трохи складніші речі, яких стосувався пропонований стандарт на фемінативи – зокрема, семіотичний трикутник, який визначає доцільність уживання тої чи іншої назви, – було проігноровано. Разом з тим, семіотичний трикутник – це одне з фундаментальних понять теорії терміна. НКСДМ ніби як мусить затверджувати термінологічні стандарти. Роблю висновок, що поняття про семіотичний трикутник – занадто складне для НКСДМ. Так само, як і міжнародні стандарти на термінологічну роботу.
- НКСДМ – очевидно, не усвідомлюючи цього – продовжує гратися з вогнем, наполягаючи на вживанні слів «чоловічого роду». Саме чоловічий рід узагальнювальних іменників дуже обурює гендерно-мовних активістів. Якби в НКСДМ було достатньо кваліфікації, вона спромоглася б згадати, що є й узагальнювальні іменники жіночого роду – людина, особа легенда, зірка, знаменитість тощо. Якби в НКСДМ та їхніх радників була достатня кваліфікація, вони б усвідомили необхідність визнання загального роду (логічне «АБО»). На тлі нещодавніх гнівних звернень активістів до НКСДМ щодо «необов'язковості» фемінативів очікую загострення боротьби на цьому полі. Ну-ну. Побачимо, що ви їм протиставите. Академіки вам в поміч.
Прогнозую також подальші непрозорі дії навколо правопису, які будуть супроводжуватися регулярними вкидами ботоферм і їхніх некритичних послідовників (так званих «корисних ідіотів») на тему «найкращості» 1928 року. Прогнозую деяке гальмування цих процесів – теж непрозорим чином. Прогнозую зміцнення позицій академіка Богдана Ажнюка в адміністративному бомонді. Прогнозую стабільно низький рівень термінологічних стандартів державної мови і подальші правописні баталії навколо речей, які просто потребують фахової компетенції – насамперед у сфері фонетики та історичної фонології української мови.
Особливо мило виглядає пропозиція оскаржити рішення. Виходить, державні чиновники, в службові обов'язки яких входить відстоювання українських інтересів, настільки не хочуть виконувати ці обов'язки, що перекладають їх на громадських діячів, та ще й за допомогою суду?
Прогнозую виникнення нових мовноекстремістських течій. І одна з них уже народжується просто на наших очах. Маю на увазі рух «антиполівановців», які, всупереч фонотактичним законам української мови, пропагують посилене «шикання» в японських запозиченнях. У кінці 2025 року була навіть конференція в Інституті сходознавства на тему японсько-української практичної транскрипції, обнадійливі висновки якої активісти ігнорують. І сумніваюся, що НКСДМ здатна тут навести лад.
Можливо, хтось має оптимістичніші прогнози? То прошу вносити пропозиції.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Прем'єр-міністрові України
Юлії СВИРИДЕНКО
Щодо необхідності затвердження стандарту державної мови
з уживання фемінативів
Вельмишановна Юліє Анатоліївно!
У зв'язку з необхідністю нормативного врегулювання вживання жіночих особових назв (фемінативів) в українській мові, прошу розглянути проєкт стандарту державної мови з уживання фемінативів (див. Додаток 1). Упродовж останніх років зазначені лексичні одиниці активно використовують, зокрема в засобах масової інформації – а це об'єктивно зумовлює нагальну потребу в унормуванні їхнього вжитку. Як випливає з рецензії на проєкт стандарту «Термінологія безбар'єрності» (Додаток 2), простежується тенденція до входження фемінативів в інші стандарти, що порушує самі принципи укладання стандартів і за відсутності власне стандарту на вживання фемінативів створює ризики некоректного їх використання.
Тому стандарт державної мови з уживання фемінативів набуває статусу базового нормативного документа української мови, який слід затвердити невідкладно.
Цей проєкт створено на основі багаторічної практики дискусій щодо фемінативів у соціальних мережах та академічних колах, так само, як і використання надбань теорії терміна, семантики та історії української мови. Матеріал стандарту було неодноразово апробовано – зокрема, на публічній лекції в Національному університеті «Київський політехнічний інститут» 31 жовтня 2024 року і на міжнародній конференції у Відні 28 листопада 2024 року – й оприлюднено у фахових журналах, серед яких дві публікації у виданнях, які індексуються в наукометричній базі Scopus.
Утім, занепокоєння викликає практика функціонування Колегії Національної комісії зі стандартів державної мови (НКСДМ), де сумнівна з правового погляду наявність впливових осіб створює ризики непрозорих і невідповідних інтересам держави рішень, що пов'язано з можливим порушенням принципу верховенства права. Таке порушення виникає через те, що в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не передбачено утворення Колегії, зате прямо сказано, що НКСДМ працює у складі 9 осіб, а не 23, як у випадку роботи Колегії.
Як видно з Додатку 2, науковий рівень проєкту стандарту «Термінологія безбар'єрності» неприйнятно низький. Він настільки низький, що такий проєкт не можна було навіть брати до розгляду, не кажучи вже про допуск до публічного обговорення. Це вказує на те, що консультації щодо цього проєкту не були фаховими й об'єктивними, що є можливим виключно за умови непрозорої та упередженої процедури затвердження стандартів державної мови. За наявності сумнівної з правового погляду Колегії НКСДМ логічним є висновок, що це сталося внаслідок неправомірного впливу на рішення НКСДМ якихось авторитетних членів Колегії. Відповідно до списку Колегії згідно з рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 17 січня 2023 року № 4 (у редакції рішення Національної комісії зі стандартів державної мови 24 вересня 2025 року № 328), найавторитетніші члени Колегії – це Богдан Ажнюк і Сергій Головатий.
Після наших недавніх звернень щодо правових підстав утворення Колегії НКСДМ інформацію про склад Колегії та обставини її утворення було з відкритого доступу вилучено. Це, безперечно, свідчить про відкритість і прозорість роботи НКСДМ, а також про цілковиту впевненість причетних осіб у законному характері утворення та діяльності Колегії?
Більшою чи меншою мірою викладене стосується всіх термінологічних стандартів державної мови, які проходять через НКСДМ. І, судячи з наведених фактів, першопричина полягає в тому, що впливові члени Колегії НКСДМ не мають належної термінологічної кваліфікації, але у них при цьому є необмежені можливості визначати напрям і суть відповідних консультаційних рішень.
Відсутність публічно зафіксованої реакції Богдана Ажнюка на колективний лист українських мовознавців і перекладачів (https://ukranews.com/ua/publication/4600-naukovtsi-zaklykayut-pryskoryty-vprovadzhennya-novogo-transliteratsijnogo-standartu-vidkrytyj-lyst) тільки зміцнює висловлені в цьому зверненні побоювання і вказує на ризики й подальших сумнівних непублічних рішень у вузькому колі зацікавлених осіб. А це, своєю чергою, породжує ризики негативного впливу на міжнародний авторитет України.
Стандарти державної мови – це характеристика, за якою світ складає уявлення про стан української гуманітарної науки і відповідно формує своє ставлення до України. Тож виставляючи «на вітрину» рішення, які не мають достатньої наукової бази і мотивовані переважно персональними уподобаннями невеликої кількості осіб, які навіть не мають достатньої кваліфікації, Україна ризикує не тільки постійно програвати на світовому ринку конкуренцію більш сумлінним і відповідальлним акторам, а й взагалі зрештою опинитися на узбіччі світового науково-технічного прогресу. Нагадаю, що Україна мусить не тільки не відставати, а й витіснити Російську Федерацію з тих привабливих ніш світового гуманітарного простору, які вона безпідставно захопила.
Тотальне домінування політиків над професіоналами-термінологами у складі Колегії НКСДМ і наведені факти щодо інших термінологічних стандартів залишають нескінченно мало шансів на те, що НКСДМ самостійно впорається з завданням належно затвердити стандарт з уживання фемінативів.
З огляду на викладене, прошу Вас забезпечити прозору, фахову та публічну процедуру розгляду цього звернення, яка відповідає вимогам чинного законодавства.
Сподіваюсь на державницьке вирішення цього питання.
Дякую за Ваш час.
22 січня 2026 року
З повагою –
Вакуленко М. О.,
термінолог,
доктор філологічних наук,
кандидат фізико-математичних наук.
Додаток 1: проєкт стандарту державної мови з уживання фемінативів
Додаток 2: копія рецензії на проєкт стандарту державної мови «Термінологія безбар'єрності»