Щороку все більше усвідомлюється цінність нашої Незалежности. Бо що ж вона таке?
Коли Мойсей спитав у Бога, хто він, той відповів – «Я Той, Хто Є». Або просто «Я є». Сущий, той, що існує, що має в собі суть.
І наша Незалежність (так, я її пишу з великої літери) – це не просто відокремлення від когось, це – довго виборюване право БУТИ. Бо тільки ті, хто Є, — мають право вирішувати, створювати, керувати собою та вимагати від інших. Тільки ті, хто Є – завжди будуть жити, і ніхто їх не зітре з поверхні землі.
Бо Україна – це не просто земля чи ріки, гори, море. Усе це – просто природа, рельєф. Україна – вона у нас всередині, десь так глибоко, що її неможливо витерти чи знищити. Можна завдати болю фізичного чи морального, можна розчарувати чи вбити, але ніхто не може змусити перестати бути українцем чи українкою. Стати українцями можна, а перестати – ні. Бо хто перестане бути таким – значить, ніколи і не був. Бо неможливо знищити ідентичність, неможливо знищити суть.
Можете бути хохлами, малоросами, і визнавати себе будь-ким і будь-яким. Українці ніколи не визнають себе рабами, завжди боротимуться, до останньої людини. Українці – вони і є незалежні, і вони завжди – будучи європейцями, космополітами, націоналістами, хіпстерами, панками, чи ще кимось – Є українцями.
Знаєте, чому так важливе гасло «Слава Україні – Героям Слава»? Тому що у ньому і є суть. України немає ніде, тільки у людях, у Героях, що боронять Незалежність, що боронять право БУТИ.
Слава Героям – Слава Україні!
