В 2014 році Міжнародна організація праці (МОП) звернулась з пропозицією до усіх країн, які туди входять розглянути можливість вводу чотирьох денного робочого тижня. Що за новація? Трохи сухих, але, цікавих фактів. 2016 року IT-компанія в Румунії зробила понеділок вихідним днем. Скоротивши робочий час на 20%, вони зазначили, що п'ятниці стали продуктивнішими. Додатковий вихідний подарував працівникам на 50% більше за вільний час. Новозеландська трастова компанія "Perpetual Guardian" з ініціативи її керівника Ендрю Барнса в лютому 2018 року оголосила, що з березня переходить на чотириденку із збереженням усіх виплат, стандартних робочих годин та відсутністю понаднормової роботи. Оклендський університет та Оклендський технологічний університет назвали ідею успішною та виграшною. Пізніше "Perpetual Guardian" перейшла на чотириденку на постійній основі, показавши успіхи у продуктивності, підвищення рівня залученості клієнтів та персоналу, зниження рівня стресу та покращення їх балансу між роботою та життям. Виручка компанії збереглася на колишньому рівні, тоді як витрати скоротилися через зниження споживання електроенергії. У Великій Британії на рубежі 2018—2019 років спостерігався сплеск інтересу до чотириденного робочого тижня, включаючи кол-центр "Simply Business", ресторан "Aizle" в Единбурзі та фірму "Think Productive". Лейбористська партія Великобританії висловила зацікавленість у переході на чотириденний робочий тиждень членів своєї партії та доручила економісту Р. Скідельському провести дослідження з цього питання. Після 5 місяців експерименту чотириденного робочого тижня з одночасним підвищенням заробітної плати, збереженням робочого годинника в юридичній фірмі "Portcullis Legals" Плімуту відзначено підвищення продуктивності праці та задоволеність клієнтів, зниження рівня стресу. ОАЕ стали першою країною у світі, яка офіційно запровадила скорочений робочий тиждень. І сьогодні чотириденний робочий тиждень стає дедалі популярнішою світовою тенденцією. Рік тому і  Іспанія експериментально перейшла на чотириденний робочий тиждень без скорочення зарплати. У рамках пілотного проекту робочий тиждень скоротиться до 32 години. Експеримент триватиме три роки. Так само і у Великій Британії стартує експеримент із кількістю робочих днів у тижні. Лондон вирішив перевірити, наскільки буде ефективним чотириденний робочий тиждень. У пілотному проекті візьмуть участь близько 30 компаній.

Отже, цілком зрозуміло, ліберальний світ замислюється над тим, що для комфортного життя людини, для розкриття її потенціала, для її розвитку і досягнення хоч якоїсь внутрішньої рівноваги потрібен вільний час! Сучасна українська економічна наука далека від застарілого марксового уявлення  коли думали що вартість є матеріалізована праця. Який невіглас міг таке вигадати? Вартість визначається лишень станом ринку і поточним попитом, тому найкращі і наймудріші зараз це… посередники, саме вони зводять продавців з покупцями тому звісно ж їм лаври на голову і надприбутки в кишеню! Так іноді мені здається що одна з сучасних українських неокапіталістичних шкіл зародилась в лавах УжНУ або в якомусь вищі Львова. І що ж там винайшли? Власне винайшли це не викладачі, а розумні випускники, які не збираються навіть пробувати працювати власноруч адже так можна зіпсувати карму? Там винайшли що норма це працювати від 240 до 300 годин на місяць, норма це 6 робочих днів на тиждень, а можна й 7. У чисельних групах в фейсбуці можна знайти нав'язливі пости (переважно ужгородців і львів'ян) з пропозиціями від молоднечі 20-25 років, які отримали освітньо кваліфікаційний ступінь – ПАМАГАТОР-МАХІНАТОР. Такі хлопці і дівчата, люблять авто з кожаними кріслами, бікіні і європейські пляжі, дорогій манікюр і фірмове ганчірья, все це їм забезпечують їх земляки «заробітчани». Лежачі на пляжі ці дівчата невтомно постять с чисельних соціальних мережах тему багато працюй-багато заробляй. Пишуть що робота не складна, просто ти працюєш помічником на кухні з 9 до 22 години за 60 євро ну хіба це не щастя? Дівчатка «швидкі ніжки» в пошуках працьовитих і терплячих жінок з України і звісно за цю суспільно корисну працю вони мають непогані заробітки. Жах у тому, що бажаючих віддатися на волю «мудрого капіталіста» дуже багато, багато людей готові заробляти на себе, на памагатора, на капіталіста, на країну капіталіста… і що є результатом? Результат це чотирьох денний робочий тиждень! Евріка! Якщо хтось працює 32 години на тиждень хтось має відпрацювати решту, а саме 60-72 години – чудова математика і закон збереження енергії нікуди не дівся! Яка чудова можливість і надзвичайна честь надана нашим співвітчизникам працювати за себе і за «того парня» який тим часом в комфортній каюті плаває по Дунаю від Відня до Будапешту і назад. От і Канада дивлячись на ЕС (от тільки не треба мені говорити, що канадців сильно наша війна хвилює) відкрила обійми для наших мігрантів. А Канада, як відомо, країна розвинена: наркоманів утримувати потрібно, вічно ображених п'яних індейців утримувати потрібно, ЛГБТ спільноту яку тепер підтримують з бюджету (цього річ виділено 100 млн кан.дол.) утримувати потрібно, місцево роджених розпещених безробітних (от не можуть люди працю по серцю знайти собі роками) утримувати потрібно. Тому є попит на звиклих до 6 денного тижня з працею від 10 годин. Ну не будемо дурнями хтось же має оце все обслуговувати! А тим часом декому і 32 години на тиждень вистачає, адже ще є родина, є опера, є спорт, є наука, є мистецтво і багато чого іншого цікавого що потребує уваги і безцінного часу. До цього працюючі 240-300 годин на місяць просто не допущені адже їм виділена інша роль і надважлива місія – пахати, прибирати, мурувати, складати...