Перш за все хочу запевнити шановну публіку, що не маю бажання говорити нічого поганого чи доброго про одну з впливовіших  осіб сучасного медійного простору України. Зараз Олексій Арестович мабуть на піку свого визнання, йому ледь не пророкують президентській пост після Володимира Зеленського, він має безліч прихильниць жіночої статі, він і стратег, і аналітик, і військовий експерт, і просто красунчик... В нього ідеальна дружина, вони такі милі на світлинах, двоє чарівних дітей від цього браку і доня від попереднього. Отже він цілком схожий на героя: от він у вишиванці, от він в тісному родинному колі, от він у військовій формі, а ще він надзвичайно витриманий, рішучій і (чомусь) весь час переконаний в своїх оцінках і судженнях.

По-друге, не хочу підігравати усім тим хто зараз в іншій касті недоторканих, на чиєму боці можновладці, медіа, церковні ієрархи (яких воля людей зазвичай хвилює більше ніж воля Божа) і «пересічні українці» (такі прості як Ленур Іслямов, якщо, звісно ж дехто пам'ятає цього героя).

Забігаючи вперед знов і знов підкреслю, що біографії усіх сучасних зірок політичної арени, як і їх попередників роблять професійні іміджмейкери і ця історія триває, на мою думку, більше століття. Тут відразу прошу тих хто по різні боки політичних барикад не сперечатися зі мною, мовляв наш «герой» чи то «кандидат» справжній і в нього цілком хронологічна і логічна біографія — не марнуйте мій час! Правда в тому, що я розглядаю відомих людей не через призму їх мега популярності чи їхніх підчас необґрунтованих заяв або надуманих обіцянок, я починаю розглядати цікавлячу мене особистість з біографії. Так само і політичні вибори я починаю з біографій кандидатів, а не з їхніх передвиборчих програм в яких, нажаль, небагато мудрого та реалістичного. Але ж відповідальності за передвиборчу програму згідно діючого законодавства не передбачено таким чином у виграші зазвичай відверті брехуни і популісти.

Отже спробую розібратись з загально доступною біографією Олексія. Народився у Грузії в 1975...закінчив школу у 1992 вже у Київі, рік повчився на біолога, кинув, пішов до театрального гуртка «Чорний квадрат». Паралельно вступив до Одеського інституту сухопутних військ, який закінчив у 1999 році. В одній статті можна прочитати, що з 1999 по 2005 рік він кадровий офіцер розвідки ЗСУ, згідно з Вікіпедією, він почав працювати у структурах міноборони ще з 1994 року (з 2 курсу вищу!). Десь він був розвідником, а десь працював у департаменті стратегічних досліджень... От з самого початку біографії починаються не точності! Йдемо далі. Арестович не підтримував «помаранчевий майдан» (прошу відразу не зубоскалити тим хто там був!) чому? Відповідь гідна, тут не підкопатися — втручання громадськості в роботу міністерства оборони. Так, то були буремні часи, коли генпрокурором став пьяничка інженер електронної техніки сумнозвісний Юрій Луценко.

Так от, повертаємось до Олексія, цікаво те що ще працюючи в органах... важко достеменно сказати в яких саме військових органах (та ясно, він же розвідник!) він вступив до якоїсь дивної психологічної школи російського езотеріка (жах!) де вчиться на курсі (до-о-о-вгих 7 років) «Людина серед людей». Про що був курс? Бог знає, а в мене безліч думок з цього приводу і мабуть усі не дуже... Так, я ледь, не відхилився знову. Отже з 2005 року Олексій актор реклами і навіть знімається у кіно «Повернення Мухтара», «Не бійся я поручь», «Брат за брата — 2»... Не хочу коментувати його акторські здібності, експертів з цього жанру у нас більше ніж треба, а я навіть цих стрічок не бачив бо люблю специфічне, в якомусь сенсі, артхаусне кіно.

В цьому періоді наш герой знайомиться, ні не так його знайомлять...ні не так, а як? Вибачте, скажу лишень, що він потрапляє до партії Дмитра Корчинського «Братство». Ну що сказати про Корчинського, про нього відомо мало, але те що він професійний провокатор відомо усім. Де він цьому вчився і в кого? Знов занесло, це ж про Арестовича! Так от, Арестович вступив до «Братства», не треба бути наївним, 30-ти річний Арестович відразу не зробивши жодного подвигу зробився його заступником. Цікаво, а збори партії як це сприйняли? Відповідаю — не говоріть дурниць, лідер партії то як вівчар для вівців, а вівці пасовисько та напрямок до нього не обирають це ж, хлопці і дівчата — демократія! От тільки не стрибайте на стільцях перед монітором – переконаний у вашій партії так само!

Далі Арестовия в складі керівництва партії їздить в Росію на збори «Євразійського руху» російського ідеолога Дугіна. Доречі, американське видання Foreign Policy високо оцінило Дугіна в 2014 році як пропагандиста і агітатора, вже за рік він потрапить до санкційного списку ЕС і США. Вже у 2008 році наші друзі закінчують із Росією та думають про «стратегію оборони Криму» від Росії з чого раптом? Але думали не довго і вдалися у анархізм, ні не той яким батько Махно переймався, просто вони намагалися зробити на чиєсь замовлення промоакцію «Долой усіх» звісно окрім них самих таких файних! Але з того нічого знов не вийшло і 34-ти річному Арестовичу прийшлося йти знов на нормальну роботу. Але ж ви не думаєте, що він пішов начальником охорони на завод, правда? Так звісно ж ні, він стає заступником голови Приморської адміністрації Одеси! Ця робота пану Олексію не підійшла, тому вже через 3 місяці він йде геть і більше у публічному просторі ми його не помітимо до початку сумнозвісних подій 2014 року, коли підступні росіяни почали свою боротьбу проти України. Ні, звісно ж, у 2013 на ICTV Олексій вів програму «Навчіть нас жити» де усе було як у серіалах Санта-Барбара. Але по-справжньому Арестовича виносить з тіні якась невідома хвиля вже у 2014 році і от йому усі починають довіряти, а чому б ні? Так сімейний психолог чи військовий експерт? Яка різниця, але говорить переконливо і виглядає впевнено! Був у нього і благодійний фонд для психологічної підтримки військовослужбовців, які повернулись з зони АТО, а як зараз без нього? Була й справжня служба розвідником, з вересня 2018 по вересень 2019 року там як водиться дістав нагороди, прийняв участь в 33 боях, приємно таке читати тут нічого не скажеш! І тепер коли обов'язок перед батьківщиною остаточно виконано він позаштатний радник по питаннях стратегічних комунікацій, потім радник голови офісу президента, колективний психолог усієї нації…я раптом нічого не забув? І усе б нічого, але мене чомусь не залишає думка що з паном Арестовичем щось таки не так...